03 липня 2019 року Справа № 160/1531/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
за участі секретаря судового засідання Стогній К.В.
за участі: позивача: представника позивача: представника відповідача: не прибув не прибув не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою старшого дільничного офіцеру поліції сектору первенції Соборного відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
У лютому 2019 року старший дільничний офіцер поліції сектору первенції Соборного відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_5 звернувся до суду із позовною заявою до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 96 від 18.01.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірний наказ винесено відповідачем протиправно, так як останнім не було дотримано процедури його винесення та порядку накладення дисциплінарних стягнень, поряд з тим позивач наголошує, що застосування такого стягнення у виді зауваження, є безпідставним оскільки ним не було вчинення відповідного проступку для застосування такого стягнення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року позовну залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.
14.03.2019 року старшим дільничним офіцером поліції Соборного відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області капітана поліції ОСОБА_5 на виконання вимог ухвали суду від 20.02.2019 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надано заяву та платіжне доручення № 6 від 13.03.2019 року про сплату судового збору у сумі 768,40 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження в адміністративній справі.
У судове засідання 03.07.2019 року сторони не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщені належним чином.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому Дніпровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов. В обґрунтування своєї позиції покликається на те, що оскаржуваний наказ прийнято в межах та у спосіб визначений чинним законодавством, вважає наказ правомірним, оскільки його було за наявності відповідних підстав.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2018 року близько о 12 години, до Соборного ВП Дніпровського ВП надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Дніпро, вул. Чернишевського, 23 в приміщенні Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 в кабінеті прокурора Вишневецького P.O. невідомий чоловік вчинює хуліганські дії. Прибувши до службового кабінету першого заступника керівника місцевої прокуратури було встановлено, що гр. ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, а саме кинув на підлогу службовий монітор. Після чого він намагався покинути приміщення місцевої прокуратури, на неодноразову вимогу працівника поліції не реагував, на запрошення до Соборного ВП Дніпровського ВП останній відмовився, після чого намагався покинути приміщення місцевої прокуратури, при бесіді з гр. ОСОБА_1 звучала нецензурна лайка.
За даним фактом 12.06.2018 року у відношенні ОСОБА_2 старшим дільничним офіцером поліції Соборного відділу поліції Дніпровського ВП капітаном поліції ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП № 382158 та протокол про адміністративне затримання АА № 094305.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2018 у справі №201/6375/18 (провадження №3/201/2322/2018) про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 притягнутого за ст. 185 КУпАП закрито за відсутності події і складу правопорушення.
Обґрунтуванням прийнятого рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 13.06.2018 стало те, що відповідно до ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
07.12.2018 рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 199/8392/18 (провадження 2-а/199/163/18) визнано незаконним затримання ОСОБА_1 12.06.2018 року о 14.00 год. у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, протокол про яке складений старшим дільничним офіцером поліції Соборного відділення поліції Дніпровського ВП ОСОБА_5 12.06.2018 року.
Приймаючи означене рішення, Амур-Нижньодніпровський районний суд виходив з того, що адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення адміністративного правопорушення та полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується за КУпАП, а затримання в разі скоєння злочину регулюється КПК, втім, згідно з правовою позицією Конституційного Суду України затримання треба розуміти і як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний, і як адміністративно-процесуальний заходи, застосування яких обмежує право на свободу та особисту недоторканність індивіда (абзац п'ятий пункту 6 право на свободу та особисту недоторканність індивіда (абзац п'ятий пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2003 року №12-рп/2003). У Загальній декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання (стаття 9). Відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не повинен бути позбавлений волі інакше, як на таких підставах і відповідно до такої процедури, які встановлені законом (пункт 1 статті 9); згідно з положеннями пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом. Отже, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може рути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі. Отже, при затриманні 12.06.2018 ОСОБА_1 такі підстави були відсутні.
03.01.2019 року до Дніпровського ВП на ім'я начальника ГУ НП в Дніпропетровській області Глуховері В . А. надійшла скарга ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій дільничного офіцера поліції Соборного відділення поліції Дніпровського ВП ОСОБА_5 . В означеній скарзі, скаржник вимагав провести службове розслідування на підтвердження факту складання ОСОБА_5 завідомо неправдивого протоколу про неіснуюче правопорушення, яке нібито скоїв ОСОБА_1 12.06.2018р., провести службове розслідування на підтвердження факту складання ОСОБА_5 завідомо незаконного протоколу про адміністративне затримання законослухняного громадянина ОСОБА_1 за неіснуюче правопорушення, яке нібито скоїв скаржник за ст. 185 КУпАП, про що повідомити письмово.
На підставі наказу Національної поліції України від 04.10.2018 № 929 "Про затвердження Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень" наказом Дніпровського ВП від 16.01.2019 № 76 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування за фактом оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП та протоколу про адміністративне затримання у відношенні ОСОБА_1 старшим офіцером поліції Соборного відділення поліції Дніпровського ВП капітаном поліції ОСОБА_5, та доручено його проведення дисциплінарній комісії у складі: голови дисциплінарної комісії - заступника начальника Дніпровського ВП полковника поліції Кудрявцева О. Ю. та членів дисциплінарної комісії: заступника сектору превенції Дніпровського ВП майора поліції Жижко С. М., інспектора сектору превенції Дніпровського ВП капітана поліції Волкова Д.В.
Так, службове розслідування у відношенні старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Соборного ВП Дніпровського ВП ОСОБА_5 за фактом оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП та протоколу про адміністративне затримання у відношенні ОСОБА_1 оформлено висновком, який датований 17.01.2019 року.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що 03.01.2019 року до Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області до Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла скарга гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх. № С-35) щодо можливих неправомірних дій працівників Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Встановлено, що 12.06.2018 року до Соборного ВП із заявою звернувся гр. ОСОБА_6 про те, що 12.06.2018 року близько 12:00 год. в приміщенні Соборного відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2, за адресою: м. Дніпро, вул. Чернишевського, 23 в кабінеті № 1 у заступника керівника Дніпропетровської міської прокуратури № 2 Вишневецького Р.О. проводиться прийом гр. ОСОБА_1 , з питань стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015040690001590 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України за фактом невиконання судових рішень. Під час прийому були присутні слідчі СВ Дніпровського ВП Демченко І.В., Рудіца Т.А., прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дзюба В.В., заявник за кримінальним провадженням ОСОБА_1 . В ході прийому гр. ОСОБА_1 з метою впливу на гр. ОСОБА_6 , інших працівників правоохоронних органів та прийняття незаконного рішення про повідомлення Капустіної С. у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України за фактом невиконання судових рішень, почав нецензурно лаятись та образливо висловлюватись, оголосив оточуючим, що вони відчують те, що він відчув сам, після чого діючи умисно з хуліганських спонукань підійшов до робочого столу за яким був ОСОБА_6 схватив комп'ютерний монітор чорного кольору марки «Philips», який стояв на столі, підняв над головою та кинув його на підлогу, спричинивши монітору вагомі пошкодження та матеріальну шкоду у розмірі 1798 грн.
Вказаний факт було зареєстровано в Соборному ВП в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень при вичинені кримінального правопорушення та інші події (№ 20532, № 20611, № 20612, №20613 від 12.06.2018р.).
Після чого слідчим відділом Соборного ВП внесено інформацію за вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001423 від 12.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України.
За результатом проведеного досудового розслідування старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Маркарянц А.О. встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, 08.11.2018 р. гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру.
За вищевказаним фактом, 12.06.2018 року у відношенні гр. ОСОБА_2 , складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП (№ 382158 від 12.06.2018 року) та протокол про адміністративне затримання АА № 094305, після чого останнього доставлено до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для прийняття рішення по справі.
Про те, відповідно постанови судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченко С.П. від 13.06.2018 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 притягнутого за ст. 185 КУпАП закрито за відсутності події і складу правопорушення.
Також, 07.12.2018 року, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська винесеного суддею Спаї В.В. визнаного незаконним затримання ОСОБА_1 , 12.06.2018 року о 14:00 год. у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, протокол про яке складений старшим дільничним офіцером поліції Соборного ВП ДВП капітаном ОСОБА_5 12.06.2018 року.
Старший дільничний офіцер поліції Соборного ВП ДВП капітан поліції ОСОБА_5 від наданння будь-яких пояснень на підставі ст. 63 Конституції України відмовився.
За результатами проведення службового розслідування складено висновок від 17.01.2019 року та затверджено начальником ДВП ГУНП в Дніпропетровській області полковником поліції О.М. Кабаненко, яким за порушення службової дисципліни, недотримання вимог наказу МВС 1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», а також на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо закриття протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП та ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська щодо визнання незаконним складання протоколу про адміністративне затримання, старшому дільничному офіцеру поліції Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_5 запропоновано оголосити дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
18.01.2019 року начальником ДВП ГУНП в Дніпропетровській області полковником поліції О.М. Кабаненко винесено наказ № 96 «Про притягнення окремих поліцейських Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області до дисциплінарної відповідальності.
Так, як вбачається із п. 1 наказу № 96 від 18.01.2019 року за порушення службової дисципліни, недотримання вимог наказу МВС 1376 від 06.11.2015 «Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», а також на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо закриття протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП та ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська щодо визнання незаконним складання протоколу про адміністративне затримання, застосовано до старшого дільничного офіцера поліції Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
Не погодившись із вказаним наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580-VIII. Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 18 зазначеного закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII від 15.03.2018 року затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України, (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Частинами 1,2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції дисциплінарних комісій та їх повноваження визначає Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року. Відповідно до пункту 2 розділу І зазначеного Положення дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.
Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії.
Пунктом 10 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в НП України забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.
Частинами 1,2 статті 16 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Відповідно пункту 16 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в НП України у разі прийняття уповноваженим керівником рішення про продовження строків проведення службового розслідування повноваження дисциплінарної комісії продовжуються одночасно з виданням письмового наказу про продовження строку проведення службового розслідування.
Пунктом 2 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в НП України визначено повноваження голови дисциплінарної комісії. Голова дисциплінарної комісії, з поміж іншого забезпечує організацію роботи дисциплінарної комісії, у разі систематичного невиконання обов'язків членом дисциплінарної комісії інформує про це керівника, який призначив службове розслідування, а також подає йому пропозиції про внесення змін до персонального складу комісії
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частини 1 стаття 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частинами 1,2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування встановлено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року.
Пунктом 1 розділу V Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пунктом 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Розділом І Порядку проведення службових розслідувань у НП України встановлено, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено;
- разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
З огляду на копії матеріалів службового розслідування, які долучені до матеріалів справи, судом встановлено, що висновок від 17.01.2019 року не містить інформації про форму розгляду дисциплінарною комісією даної дисциплінарної справи (відкрите засідання чи письмове провадження), і у висновку відсутні пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи.
Однак, посилання позивача на те, що дисциплінарне стягнення було накладено з порушенням шестимісячного терміну з моменту проступку, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, 2 статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Судом встановлено, що проступок за який було притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності відбувся 03.01.2019 року останнім днем коли позивача можливо притягнути до дисциплінарної відповідальності є 03.07.2019 року, при цьому оскаржуваний наказ винесено - 18.01.2019 року, тобто в межах встановленого законом строку.
Окрім того, суд також вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Таким чином, суд зазначає, що приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_5 дисциплінарної відповідальності у виді зауваження, відповідач не обґрунтував належним чином у чому саме полягає недотримання вимог наказу МВС 1376 від 06.11.2015 «Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», які саме норми порушені позивачем наказу МВС 1376 від 06.11.2015 «Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», а лише вказав на наявність таких підстав.
Отже, суд вважає, що Дніпровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем службової дисципліни щодо недотримання вимог наказу МВС 1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», а тому наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження є необґрунтованим та безпідставним.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року по справі № 800/513/17. Так, в означеному рішенні суд касаційної інстанції акцентує увагу на тому, що приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_4 дисциплінарної відповідальності у виді догани, комісія не обґрунтувала належним чином у чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків позивачем, а лише вказала на наявність такої підстави. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Комісія дійшла помилкового висновку щодо невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків прокурором ОСОБА_4, а тому рішення КДКП від 11 жовтня 2017 року № 187дп-17 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_4 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани» підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати наказ Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 96 від 18.01.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження старшого дільничного офіцеру поліції сектору первенції Соборного відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 .
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 6 від 13.03.2019 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 139, 229, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву старшого дільничного офіцеру поліції сектору первенції Соборного відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 96 від 18.01.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження старшого дільничного офіцеру поліції сектору первенції Соборного відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5.
Стягнути на користь старшого дільничного офіцеру поліції сектору первенції Соборного відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 15 липня 2019 року.
Суддя С. В. Прудник