вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua
12 липня 2019 р. Справа № 480/2100/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років із 74 % до 70 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із розрахунку 74 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
Також у позовній заяві позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Основний розмір пенсії під час її призначення був визначений у розмірі 74 % грошового забезпечення. Проте, після перерахунку пенсії з 01.01.2018 розмір пенсії у відсотковому значенні був зменшений до 70 %. Позивач вважає, що визначення пенсії в розмірі 70 % грошового забезпечення є протиправним, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства при перерахунку раніше призначених пенсій повинні застосовуватися норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії.
Ухвалою суду від 12.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12.07.2019 відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 25-28), у якому зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивачу був здійснений перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент його проведення, а саме: статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення. Зміни щодо визначення максимального розміру були внесені до статті 13 відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" та набрали чинності з 01.05.2014. Тому, відповідач стверджує, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до норм чинного законодавства. Також вказує, що відсутні підстави для встановлення судового контролю, та просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 з квітня 2009 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Основний розмір пенсії позивача з дня її призначення становив 94 % грошового забезпечення (вислуга років 28) (а.с.17).
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", позивачу з січня 2018 року був проведений перерахунок пенсії. Проте, під час перерахунку з 01.01.2018 розмір пенсії був зменшений до 70 % сум грошового забезпечення (а.с.19).
Не погодившись зі зниженням пенсії у відсотковому вимірі, 03.04.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії (а.с. 12).
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 09.04.2019 № 621/Р-11 (а.с. 13) повідомило ОСОБА_1 про те, що перерахунок його пенсії здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються та виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно зі ст. 13 Закону № 2262-XII (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яким максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43 Закону № 2262-ХІІ).
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" (далі - Закон № 1166-VІІ), який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: цифри "80" замінили на цифри "70".
Отже, Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії.
При цьому, слід звернути увагу, що ні положеннями Закону № 1166-VІІ, ні положеннями Закону № 2262-XII не передбачено проведення після 01.04.2014 перерахунку раніше призначених пенсій, виходячи з нового (зменшеного) відсотку відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям встановлені ст. 63 Закону № 2262-XII. Тому при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Необхідно відмітити, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них належать, зокрема громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення № 5-рп/2002).
Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Також у рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Отже, виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Враховуючи викладене, суд вважає, що здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача 01.01.2018 з розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення є протиправними, і такий перерахунок необхідно здійснити, виходячи з розміру 74 % від суми грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, яка згідно з приписами ч.ч. 4, 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області як суб'єкт владних повноважень не довело правомірності своїх дій щодо зменшення розміру пенсії з 74 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Отже, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо зниження основного розміру раніше нарахованої пенсії під час її перерахунку з 74 % до 70 % розміру грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити позивачу перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, виходячи з основного її розміру 74 % грошового забезпечення, з 01 січня 2018 року.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області судові витрати в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) щодо зменшення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) розміру пенсії за вислугу років із 74 % до 70 % грошового забезпечення з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з основного її розміру 74 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька