10 липня 2019 року м. Дніпросправа № 199/2307/19(2-а/199/60/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Якименко Л.Г.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Кардашової Анни Михайлівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2019 задоволено частково адміністрований позов ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Кардашової Анни Михайлівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
06.06.2019 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подано до суду апеляційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2019.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 апеляційну скаргу управління залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заявником апеляційної скарги отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 19.06.2019.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником апеляційної скарги подано до суду заяву про поновлення строку для подання апеляційної скарги.
В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що з апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся в установленому статтею 295 КАС України порядку з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, оскільки тільки після ознайомлення з текстом рішення суду першої інстанції у відповідача з'явилась об'єктивна можливість прийняти рішення щодо необхідності оскарження судового рішення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлено статтею 286 КАС України.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у
суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Європейський суд вказав, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач повідомлявся судом першої інстанції про розгляд даної справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки. (а.с. 21-22)
У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без його участі. (а.с. 27)
Справу розглянуто 16.05.2019 в порядку письмового провадження та ухвалено рішення суду.
Отже, зважаючи на строки оскарження рішення суду у даній категорії справ, встановлені частиною 4 статті 286 КАС України, останнім днем строку апеляційного оскарження рішення суду від 16.05.2019 є 27.05.2019 (з урахуванням вихідних тасвяткових днів).
Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року №740, електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2019 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 17.05.2019, зареєстровано 19.05.2019 та оприлюднено 20.05.2019.
Апеляційна скарга подана Департаментом патрульної поліції Національної поліції України 06.06.2019, тобто поза межами десятиденного строку, встановленого частиною 4 статті 286 КАС України.
Доводи відповідача про подання апеляційної скарги в межах строку апеляційного оскарження встановленого статтею 295 КАС України (тридцять днів) з моменту отримання рішення суду, є неспроможними, оскільки нормами статті 286 КАС України встановлено спеціальний порядок та строк апеляційного оскарження у даній категорії справ, перебіг якого починається з моменту проголошення рішення суду.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Якименко Л.Г.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Кардашової Анни Михайлівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили з 10.07.2019 та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко