Справа № 855/274/19
11 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Собківа Я.М., суддів: Ганечко О.М., Костюк Л.О., перевіривши позовну заяву кандидата у народні депутати Верховної Ради України ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними дій Центральної виборчої комісії, зобов'язання вчинити певні дії та прийняти рішення,-
10 липня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Центральної виборчої комісії, у якій просив:
- поновити строк на оскарження дій Центральної виборчої комісії як пропущеного з поважних причин;
- визнати незаконними дії Центральної виборчої комісії щодо відмови в розгляді надісланих документів для реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №127 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;
- поновити ОСОБА_2 строк на подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №127 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;
- зобов'язати Центральну виборчу комісію розглянути документи подані ОСОБА_2 для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №127 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Перевіривши подану позовну заяву, колегія суддів приходить до висновку, що остання підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Приписи ч. 3 ст. 273 КАС України визначають, що рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Тобто, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії чи бездіяльність ЦВК або її члена.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що складові виборчого спору, за якими останній вважається таким, що виникає під час виборчого процесу, та правовідносини, у межах яких виник цей спір, повинні бути пов'язані з виборчим процесом.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України" виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.
Частинами 3-4 ст. 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено, що початок виборчого процесу визначається строками, встановленими Конституцією України та цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 вказаного Закону виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій. 6. У випадках, передбачених цим Законом, виборчий процес включає також такі етапи: 1) повторне голосування; 2) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.
Тобто, пов'язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом даного спору є оскарження рішення Центральної виборчої комісії, прийнятого 30 червня 2019 року.
Отже до цих правовідносин підлягають застосуванню положення статей 270, 273 КАС України.
По змісту ст. 270 КАС України процесуальні строки звернення до суду по даній категорії справ обчислюються календарними днями і годинами, а днем бездіяльності є останній день, встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.
Колегією суддів враховується, що згідно ч. 6 ст. 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
З огляду на викладене, саме з 30.06.2019 (дата винесення оскаржуваного рішення ЦВК) у розумінні вимог ч. 6 ст. 273 КАС України повинен обраховуватися п'ятиденний строк звернення до суду із позовом про скасування даного рішення Центральної виборчої комісії.
Водночас, матеріали позовної заяви свідчать, що позовна заява надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду 10.07.2019, що засвідчено штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду за №855/274/19.
За правилами ч. 5 ст. 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів звертає увагу, що важливим елементом вказаних строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це перша відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, у виборчих спорах немає необхідності з'ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб'єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на те, що позивач оскаржує рішення Центральної виборчої комісії від 30 червня 2019 року № 21-30-5607, п'ятиденний строк такого оскарження спливає 05 липня 2019 року. Проте, позовну заяву, як зазначалося вище, було подано ОСОБА_2 до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 10 липня 2019 року, тобто з пропуском п'ятиденного строку, передбаченого ч.6 ст.273 КАС України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позовна заява подана з пропуском встановленого процесуальним законом п'ятиденного строку звернення до суду та з огляду на швидкоплинність виборчого процесу, остання підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 270, 271, 273 КАС України, суд -
Позовну заяву кандидата у народні депутати Верховної Ради України ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними дій Центральної виборчої комісії, зобов'язання вчинити певні дії та прийняти рішення, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк шляхом подачі апеляційної скарги через Шостий апеляційний адміністративний суд.
Суддя-доповідач Я.М. Собків
Суддя О.М. Ганечко
Суддя Л.О. Костюк
Головуючий суддя Собків Ярослав Мар'янович
Судді: Ганечко Олена Миколаївна
Костюк Любов Олександрівна