04 липня 2019 року справа № 580/1847/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
07 червня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу пенсії за період з 01.05.2018 по 31.05.2019;
2) зобов?язати відповідача виплатити позивачу пенсію за період з 01.05.2018 по 31.05.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.01.2015, проте, з 01.05.2018 їй призупинено виплату пенсії на підставі одержаних з Міністерства фінансів рекомендацій про припинення виплат окремим категоріям громадян в зв?язку з верифікацією за даними Держприкордонслужби України.
ОСОБА_1 звернулась з заявою щодо поновлення виплати пенсії до пенсійного фонду 02.04.2019, проте поновлено позивачу виплату пенсії лише з 01.06.2019 року після прийняття рішення про відновлення соціальних виплат комісією з питань призначення соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам.
За інформацією наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 03.05.2019 № 191/Ж-10, виплата пенсії за період 01.05.2018 по 31.05.2019 буде проведена за окремим Порядком, який на даний час не затверджений Кабінетом Міністрів України.
Позивач вважає невиплату пенсії за період за 01.05.2018 по 31.05.2019 протиправною.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 05.06.2019 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у розглядуваних правовідносинах, виплата позивачу заборгованості по пенсійних виплатах за період з 01.05.2018 по 31.05.2019 повинна здійснюватися відповідно до пункту 15 Порядку №365, який являється чинним спеціальним нормативно-правовим актом і підлягає до застосування.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у письмовому провадженні.
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянкою України та має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 28.03.2019 №7101-5000095303 виданою Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради та є пенсіонером і отримує пенсію за віком.
На звернення позивача щодо виплати їй пенсії Головне управління листом від 16.04.2019 №155/Ж-10 повідомило, що за результатами проведеної в травні верификації за даними Держприкордонслужби України виявлено інформацію, яка дає підставу для скасування дії довідки від 14.11.2016 №2315, відповідно до вимог визначених Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
За одержаними від Міністерства фінансів України рекомендаціями про припинення соціальних виплат окремим категоріям громадян (п. 9 Порядку) виплата пенсії призупинена з 01 травня 2018 року (п. 12 Порядку).
14.06.2018 до сервісного центру надійшов витяг з протоколу № 27/27 від 08.06.2018 засідання комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради, яким ухвалено відмовити в призначенні (відновленні) соціальних виплат ОСОБА_1 за наявності обставин, передбачених в Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (пункту 13).
14.08.2018 надійшов витяг з протоколу засідання комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради № 35/44 від 10.08.2018, яким ухвалено припинити всі соціальні виплати ОСОБА_1 у зв'язку зі скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.11.2016 № 2315.
03.05.2019 листом № 191/Ж-10 Головне управління повідомило позивачу, що на підставі її заяви від 02.04.2019, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.03.2019 № 7101-5000095303 та витягу з протоколу № 19/2 від 19.04.2019 засідання комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради, який надійшов до управління 23.04.2019, їй поновлено виплату пенсії з 01.05.2018.
Оскільки рішення про відновлення виплати Вам пенсії прийнято після проведення нарахування пенсій на травень 2019 року, Вам нараховано доплату пенсії за період з 01.05.2018 по 31.05.2019 в сумі 36 369,59 грн, виплата якої не проведена.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органах, що здійснюють соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Наразі такий порядок Кабінет Міністрів України не визначив.
Позивач вважає такі дії Головного управління протиправними такими, що порушують її права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Стаття 7 Закону № 1706-VII визначає, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
На реалізацію вказаних приписів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", згідно з п. 1 якої передбачено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.
Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (у подальшому - Порядок № 365).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 365 документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".
Згідно з п. 4 Порядку № 365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Згідно пункту 5 Порядку № 365 для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування; до заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.
Таким чином, обов'язок щодо соціальних виплат, в тому числі пенсії, внутрішньо переміщеним особам покладено на органи, що здійснюють соціальні виплати, за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб, яке підтверджується довідкою про статус внутрішньо переміщеної особи.
Відтак, за змістом вказаних норм у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи такий обов'язок припиняється.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 365 питання щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам можуть також розглядатися комісіями, утвореними районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" за умови включення до складу таких комісій представників органів, що здійснюють соціальні виплати.
Пунктом 12 Порядку № 365 передбачено, що за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
Суд встановив, що виплата пенсії позивачеві припинена з травня 2018 року.
03.05.2019 листом № 191/Ж-10 Головне управління повідомило позивачу, що на підставі її заяви від 02.04.2019, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.03.2019 № 7101-5000095303 та витягу з протоколу № 19/2 від 19.04.2019 засідання комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради, який надійшов до управління 23.04.2019, їй поновлено виплату пенсії з 01.05.2018.
Оскільки рішення про відновлення виплати пенсії прийнято після проведення нарахування пенсій на травень 2019 року, позивачу нараховано доплату пенсії за період з 01.05.2018 по 31.05.2019 в сумі 36 369,59 грн, виплата якої не проведена.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органах, що здійснюють соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Наразі такий порядок Кабінет Міністрів України не визначив.
Суд не погоджується із вищевказаною позицією Головного управління, з огляду на таке.
Дійсно, рішення щодо виплати пенсії позивача за період з 01.05.2018 по 31.05.2019 на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, прийнято відповідачем на підставі пункту 15 Порядку № 365, однак суперечить Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Стаття 47 Закону №1058-IV визначає, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Водночас Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як наявність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
У преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсій за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).
Тому, фактично відмовляючи позивачеві у виплаті пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
З огляду на викладене суд вважає, що відмова у виплаті доплати позивачеві пенсії за період з 01.05.2018 по 31.05.2019 вчинена за відсутності підстав, передбачених Законом № 1058-IV, тому з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 31.05.2019.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 31366538) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію за період з 01.05.2018 по 31.05.2019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення 04.07.2019.
Суддя В.П. Тимошенко