Справа № 296/5341/19
1-кс/296/2870/19
Іменем України
12 червня 2019 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
В травні 2019р. адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить зобов'язати заступника начальника СУ ГУНП ОСОБА_5 передати добросовісному набувачу ОСОБА_4 автомобіль «Renault-Clio», сірого кольору, д.н. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання до вирішення питання по суті.
В обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначив, що 05.03.2019р. ОСОБА_4 став добросовісним набувачем автомобіля «Renault-Clio», сірого кольору, д.н. НОМЕР_1 . Однак через два тижні після видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , а саме 18 березня 2019 року, до місця перебування ОСОБА_4 прибули співробітники поліції на чолі зі слідчим СВ Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом ОСОБА_6 , які повідомили, що належний йому автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019060170000238 та підлягають вилученню. В подальшому, 21 березня 2019 року ОСОБА_4 отримав від слідчого копію ухвали Богунського районного суду м.Житомира від 20.03.2019 року в справі № 295/4238/19, відповідно до якої судом накладено арешт на автомобіль «Renault-Clio», сірого кольору, д.н. НОМЕР_1 , на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Ухвала слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира була оскаржена адвокатом до суду апеляційної інстанції, однак суд відмовив у задоволенні скарги захисника. Так, 15.04.2019. заявник звернувся до начальника СУ ГУНП в Житомирській області з заявою, в якій просив дозволити передати автомобіль «Renault-Clio», сірого кольору, д.н. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання ОСОБА_4 до повного вирішення справи по суті. Однак листом від 26.04.2019 року заступник начальника ОСОБА_5 відмовив у передачі автомобіля на зберігання власнику ОСОБА_7 . На думку адвоката, всі необхідні слідчі та процесуальні дії з авто вже проведені, і автомобіль без руху і належного догляду та обслуговування на стоянці ГУНП в Житомирській області стане швидко втрачати свої якості транспортного засобу та вартість, у зв'язку з чим просить подане ним клопотання задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримали та просили його задовольнити. На запитання головуючого судді захисник пояснив, що до суду з клопотанням про скасування арешту майна не звертався.
Слідчий в засіданні суду проти задоволення клопотання заперечив.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 20.03.2019р. у справі №295/4238/19 накладено арешт на автомобіль «Renault-Clio», сірого кольору, д.н. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Підставою накладення арешту на майно слугувало те, що вказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту.
Слідчим суддею встановлено, що ухвала Богунського районного суду м.Житомира від 20.03.2019р. про арешт майна набрала законної сили, в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст.174 КПК України, та як наслідок, необхідність повернення тимчосово вилученого майна на відповідальне зберігання.
Враховуючи вище наведені норми та обставини справи, слідчий суддя дійшов висновку про безпідставність клопотання щодо зобов'язання заступника начальника СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 передати добросовісному набувачу ОСОБА_4 автомобіль «Renault-Clio», сірого кольору, д.н. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання до вирішення питання по суті.
Керуючись статтями 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1