"03" грудня 2009 р. м. Київ К-16277/07
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,
секретар Сіпаренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2007 року,
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що згідно наказу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 14 січня 2005 року № 10-О вона була звільнена з роботи у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності. З 17 січня 2005 року їй було призначено пенсію державного службовця. Проте при обчисленні розміру та призначенні пенсії відповідач не врахував винагороду за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу та з урахуванням надбавки за спеціальне звання, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання»від 12 вересня 1997 року № 1013, яку вона отримувала під час її роботи в органі державної податкової служби, а врахував надбавку за вислугу років в розмірі 20% посадового окладу з урахуванням доплати за спеціальне звання в сумі 114 грн. Просила визнати недійсним розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області від 22 березня 2006 року № 169716 та від 18 жовтня 2006 року № 169716, зобов'язати відповідача з дня призначення пенсії (17 січня 2005 року) перерахувати розмір пенсії, включивши в розрахунок пенсії винагороду за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, а також стягнути заборгованість з виплати пенсії з урахуванням зазначеної винагороди та включати вказаний розмір надбавки при подальших перерахунках пенсії.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області від 22 березня 2006 року № 169716 та від 18 жовтня 2006 року № 169716 визнано недійсними. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію з врахуванням 40% надбавки за вислугу років до посадового окладу та доплати за ранг з часу її виходу на пенсію -17 січня 2005 року та провести перерахунок пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»від 9 березня 2006 року № 268, врахувавши при визначенні розміру пенсії 40% надбавки за вислугу років. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2007 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області було задоволено, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2007 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, позивач просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 14 січня 2005 року була звільнена з роботи у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності. Стаж роботи позивача на державній службі становить 11 років 1 місяць 14 днів, загальний стаж -37 років 1 місяць 29 днів. Під час роботи в органі державної податкової служби позивач отримувала винагороду за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. При обчисленні розміру пенсії їй було враховано відповідно до Закону України «Про державну службу»та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби»від 3 травня 1994 року №283 надбавку за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу та надбавки за ранг.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу»встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії»від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до законів, зазначених у пункті 1 цієї постанови (у пункті 1 постанови зазначений Закон України «Про державну службу), враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Пунктом 6 цієї постанови визначено, що у всіх випадках призначення (перерахунку) пенсій заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, на момент призначення (перерахунку) пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до положень якого винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби залежно від стажу роботи і обчислюється у відсотках, виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці.
Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства.
Абзацом 3 зазначеної постанови встановлено, що витрати на виплату винагороди за вислугу років здійснювати у межах фонду оплати праці передбаченого органам державної податкової служби в Державному бюджеті України.
Таким чином з наведеного вбачається, що винагорода за вислугу років, встановлена посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органам державної податкової служби в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця.
Стаття 33 Закону України «Про державну службу»визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував винагороду (надбавку) за вислугу років у розмірі 40% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (спеціальне звання), то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.
Враховуючи викладене, суд першої інстанцій прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Поряд з цим суд першої інстанції безпідставно зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 17 січня 2005 року, з дня її призначення, зазначивши при цьому, що позивач дізналась про порушення свого права з відповідей відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 16 березня 2006 року та від 25 жовтня 2006 року на її звернення.
Відповідно до положень частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, а тому перерахунок пенсії позивачу необхідно провести не з дня її призначення, а з першого числа місяця, у якому позивач звернулася до відповідача про проведення такого перерахунку, тобто з 1 березня 2006 року.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч. 4, 210, 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2007 року скасувати. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2007 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови у такій редакції: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (спеціальне звання) з 1 березня 2006 року». В решті зазначену постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Юрченко В.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Головчук С.В.
Гурін М.І.
Кобилянський М.Г.