Провадження №2-а/359/88/2019
Справа №359/1894/19
Іменем України
03 липня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарях Алфімовій І.М., Зубенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Донцова Андрія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтовує тим, що 23 лютого 2019 року поліцейським роти №2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Донцовим А.А. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №639929, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Зі змісту даної постанови вбачається, що зупинившись на вимогу поліцейського, водій не ввімкнув аварійну світову сигналізацію, чим порушив розділ 31 та п.9.9 ПДР України. Позивач вказав на те, що дійсно 23 лютого 2019 року о 16.00 годині, керуючи автомобілем марки «Toyota», номерний знак НОМЕР_1 , в'їхав до м. Борисполя зі сторони м. Київ та на в'їзді до населеного пункту був зупинений поліцейським. Причиною зупинки було вказано технічну несправність автомобіля, а саме: не горить лампа правої фари у режимі ближнього світла у зв'язку з чим поліцейський вимагав надати реєстраційний талон на транспортний засіб та права. Позивач вважає, що зупинка автомобіля була незаконною та безпричинною, а тому вимога надати документи на право керування та про реєстрацію транспортного засобу також є незаконною. В подальшому поліцейський виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Проте, поліцейським не були роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначено про початок розгляду справи та склад осіб. Поліцейським обмежився лише тим, що сів у службовий автомобіль та склав постанову, яку в вручив під підпис позивачу. У зв'язку з чим, не враховано пояснення позивача чи його свідків. Поліцейський свідомо вчинив дії щодо нехтування процедурою розгляду справи. Тому ОСОБА_1 просить: встановити некомпетентність сержанта полії ОСОБА_2 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №639929 від 23 лютого 2019 року; визнати дії сержанта поліції Донцова А.А. такими, що порушують Конституцію України, Закон України «Про Національну поліцію», Закон України «Про страхування», КУпАП, ПДР України; визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №639929 від 23 лютого 2019 року; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні позивач підтримав пред'явлений позов та наполягав на його задоволенні.
Поліцейський роти №2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Донцов А.А. у судове засідання не з'явився. Натомість представник відповідача Батечко Р.С. надала до суду відзив на адміністративний позов, яким просила відмовити у задоволенні пред'явленого позову. Вказала на те, що вважає позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки сержантом поліції Донцовим А.А. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення з дотриманням вимог чинного законодавства та уповноваженою на те особою. Під час винесення постанови позивача було ознайомлено зі своїми правами та фактом наявності правопорушення. Причиною зупинки автомобіля були технічні не справності, а саме непрацююча права фара. В подальшому на вимогу поліцейського зупинити автомобіль ОСОБА_1 не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, що зафіксовано на нагрудну камеру інспектора. За вказаних обставин представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази та електронні докази, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 лютого 2019 року поліцейський БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП сержант поліції Донцов А.А. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №639929, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень (а.с.8).
Зі змісту даної постанови вбачається, що 23 лютого 2019 року о 16 годині 00 хвилин в м. Борисполі по вул. Горбатюка, 2, керуючи автомобілем марки «Toyota», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухався з непрацюючою правою фарою, не користувався засобами пасивної безпеки, на вимогу зупинки поліцейським не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив розділ 31, п.2.3в) та п.9.9б) ПДР України.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 вчинив три самостійні правопорушення: керував транспортним засобом з несправною правою фарою, не користувався засобами пасивної безпеки, а також при зупинці на вимогу поліцейського не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію.
Згідно з вимогами п.2.3в) та п.31.1 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) користуватися ними, а також технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
На підставі ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 цього Кодексу.
За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять фіксації за допомогою технічних засобів факту вчинення ОСОБА_1 зазначених порушень, а саме: керування транспортним засобом без використання пасивних засобів безпеки та керування транспортним засобом з несправною правою фарою.
Тому, порушення ОСОБА_1 . п.2.3в) та розділу 31 ПДР України не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративної справи. Зважаючи також на те, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення позивачем вказаних адміністративних правопорушень.
Разом з цим, згідно з п.9.9б) ПДР України у разі зупинки на вимогу поліцейського повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація.
Відповідно до положення п.8.9 ПДР України водій на вимогу поліцейського повинен зупинити транспортний засіб з дотриманням правил зупинки.
Згідно з положенням ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
З дослідженого у судовому засіданні відеофайлу, наданого представником відповідача, з відеозаписом з нагрудної камери інспектора, вбачається, що зупинений поліцейським автомобіль марки «Toyota», номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненої аварійної світлової сигналізації.
Дана обставина позивачем не спростовується а ні за змістом адміністративного позову, а ні в поясненнях, наданих у судовому засіданні. Водночас, позивач вказує на незаконність та безпричинність дій поліцейського ОСОБА_2 щодо зупинки його транспортного засобу у зв'язку з цим винесення відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень є також неправомірним.
Таким чином, після зупинки ОСОБА_1 повинен був увімкнути аварійну світлову сигналізацію, чого зроблено не було, навіть, після того, як працівники поліції пояснили останньому причину зупинки транспортного засобу у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху та початку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вказівка позивача на те, що він не порушував правил дорожнього руху та безпідставно був зупинений поліцейським, жодним чином не спростовує його обов'язку ввімкнути аварійну сигналізацію після зупинки, незалежно від того чи порушував він правила дорожнього руху чи ні безпосередньо перед зупинкою.
Зважаючи на це, суд приходить до висновку про порушення позивачем вимог п.9.9 ПДР України, що знайшло своє підтвердження під час дослідження відеозапису з нагрудної камери поліцейського, за що передбачена адміністративна відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
Так, відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Крім цього, відеозапис з нагрудної камери інспектора спростовує і інші доводи позивача щодо порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Оскільки, інспектором патрульної поліції Донцовим А.А. виконано положення, передбачені Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, під час фіксування адміністративного правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення із встановленням кваліфікації дій позивача відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП. Тому інспектор патрульної поліції Донцов А.А. діяв в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Разом з тим, та обставина, що між сторонами по справі виникла певна конфліктна ситуація, яка пов'язана з зупинкою транспортного засобу, яким керував позивач, та надання ним на вимогу поліцейського реєстраційного документа на транспортний засіб та посвідчення на право керування транспортним засобом, яка полягає в тому, що позивач не бажав приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема ухилявся від роз'яснень його прав та суті адміністративного правопорушення, які надавав інспектор поліції, що зафіксовано на відео з нагрудної камери поліцейського. Тому твердження позивача, що під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності інспектор поліції не дав можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП, також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №639929 від 23 лютого 2019 року, складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП.
Тому, приймаючи вказану постанову відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на це, адміністративний суд при розгляді справи про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не наділений повноваженнями встановлювати компетентність чи некомпетентність поліцейського під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого адміністративного позову.
На підставі викладеного та керуючись абз.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», ч.1 ст.8, п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», ч.2 ст.122, ч.1 ст.222, ст.251, ст.252, ст.280 КУпАП, ст.72, ч.1 та ч.2 ст.77, ч.1 ст.99, п.2 ч.1 ст.241, ч.1-ч.2 ст.243, ст.244-245, ст.246, ч.3 та ч.4 ст.286 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Донцова Андрія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Журавський