Справа № 362/3709/19
Провадження № 2-о/362/108/19
02.07.19 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Васильківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області,
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті його дитини на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовив йому в реєстрації смерті його дитини оскільки ним не надано відповідних документів встановленого зразка, внаслідок чого він не може зареєструвати народження дитини.
Заявник і представник заінтересованої особи в судове засідання не прибули; просили розглянути справу у їх відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Заявник є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 23 лютого 2011 року Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області (а.с. 5).
Заявник є батьком ОСОБА_2 , яка народилась в місті Севастополі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05 травня 2019 року (а.с. 8).
Листом Васильківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області № 213/16.8-51 від 22.06.2019 року заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації народження дитини з тих підстав, що для підтвердження факту народження ним не надано документ, форма якого визначена наказом МОЗ України від 08.08.2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» (а.с. 10).
Вирішуючи дану справу, суд зважає на таку інформацію, що викладена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Інформаційному листі від 11 квітня 2017 року № 9-697/0/4-17.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilaєcu and others v. Moldova and Russia»), документи, видані органами та установами (зокрема лікувальними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
Також, суд застосував практику Європейського суду з прав людини стосовно так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «набійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII, тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія міста Севастополя.
Отже, коли на підставі досліджених судом письмових доказів, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 дійсно народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Севастополі, а її батьками є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд приходить до висновку про доведеність зазначеного факту.
При цьому, вимоги заяви про зобов'язання заінтересованої особи вчинити певні дії, задоволенню не підлягають, оскільки вони не відносяться до таких, що вирішуються в порядку окремого провадження та заявлені передчасно, оскільки відповідний орган реєстрації має зареєструвати народження дитини на підставі даного рішення суду, однак це рішення для виконання заінтересована особа не отримувала.
За таких обставин, заяву слід задовольнити частково щодо обґрунтованих вимог.
Даний факт встановлено з метою надання заявнику можливості зареєструвати народження його дитини та відповідної реалізації батьківських прав.
На підставі частини четвертої статті 317 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1 - 11, 13, 18, 19, 23, 33, 76 - 80, 89, 95, 258, 259, 265, 273, 293, 294, 315 - 319 ЦПК України,
Заяву - задовольнити частково.
Встановити факт народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Севастополі.
Батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Головуючий