36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
02.07.2019 Справа № 917/322/19
м.Полтава
за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
до Фізичної особи-підприємця Дмитриченко Дмитро Михайлович, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , Полтавська область, 39600
про сятгнення 59059,43грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар судового засідання Мацко О.В.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися
Обставини справи.
Розглядається позовна заява Кременчуцької міської ради до Фізичної особи-підприємця Дмитриченка Дмитра Михайловича про стягнення 59 059,43 грн. безпідставно збережених коштів (з урахуванням заяви від 08.04.2019 за вхід. №3559)
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 09.04.2019.
Позивач позовні вимоги підтримує.
06.05.2019 за вхід. №4640 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме у розмірі 47067,79грн. В частині позову у сумі 11991,64грн. просить суд відмовити, оскільки дану суму боргу ним було сплачено протягом 2016 - 2019 років.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
26.05.2005 рішенням Кременчуцької міської ради “Про передачу суб"єкту підприємницької діяльності Дмитриченку Д.М. в оренду до 01.05.2010 земельної ділянки для закінчення будівництва, експлуатації і обслуговування кафе-бару, магазину та прибудови до них по вул.Київській АДРЕСА_2 " СПД Дмитриченку Д.М. затверджено матеріали інвентаризації землі (закінчення будівництва, експлуатації і обслуговування кафе-бару, магазину та прибудови до них по вул.Київській,3Б АДРЕСА_3 .Кременчуці та передано СПД Дмитриченку Д.М. в оренду до 01.05.2010 земельну ділянку загальною площею 557 кв.м для закінчення будівництва, експлуатації і обслуговування кафе-бару, магазину та прибудови до них по вул.Київській,3Б АДРЕСА_4 м.Кременчуці з платою за землю в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.
08.06.2005 між Кременчуцькою міською радою та СПД Дмитриченком Д.М. було укладено договір оренди землі ( кадастровий номер 5310436100:07:002:0197) для закінчення будівництва, експлуатації і обслуговування кафе-бару, магазину та прибудови до них по АДРЕСА_5 Київській АДРЕСА_6 3 АДРЕСА_2 " загальною площею 557 кв.м, строком дії до 01.05.2010. Державну реєстрацію вказаного договору здійснено у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.06.2005 за №010554800068 та посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дзюбою В.І. 08.06.2005 та зареєстрованого в реєстрі за №2424,
Згідно рішення Автозаводського райсуду м.Кремечука Полтавської області від 09.12.2005, зареєстрованого Кременчуцьким МБТІ в р.книзі №ОН-4 за р.№728 зареєстровано право власності на об"єкт нерухомого майна будівлю кафе-бару промтоварного магазину, розташованого по АДРЕСА_2 за гр. ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №157005909 від 20.02.2019, частина будівлі кафе-бару-промтоварного магазину, розташованого по АДРЕСА_2 , Полтавської області належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Згідно договору купівлі-продажу частини будівлі кафе-бару-промтоварного магазину, серія та номер 9578, виданий 21.06.2007, посвідченого Ганночкою О.В., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №9578 від 21.06.2007 ОСОБА_1 продав, а гр. ОСОБА_2 купила частину будівлі кафе-бару-промтоварного магазину, розташованого по АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна, що залишилося у власності ОСОБА_1 . (частина будівлі кафе-бару-промтоварного магазину) загальною площею 289,6 кв.м. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 13322170.
Як зазначає позивач, на даний час відповідач. так і не оформив документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою під частиною будівлі кафе-бару-промтоварного магазину, розташованого по АДРЕСА_2 .
Позивач у позові зазначає, що у період з 22.02.2016 по 21.02.2019 (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
З вимогою про стягнення боргу у розмірі 59059,43 грн. позивач звернувся до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землі є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Водночас, правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 ЗК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з положеннями ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Пунктом 288.2 ст. 288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про оцінку земель”, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України “Про оцінку земель”).
Фактично розмір доходу відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.02.2016 по 21.02.2019 відповідач користувався спірною земельною ділянкою, не оформивши при цьому, відповідно до чинного законодавства таке користування, що позбавило Кременчуцьку міську раду можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б одержати, якби її право не було порушено.
Отже, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, суд дійшов висновку, що відповідач використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав.
Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №916/2927/17).
Кременчуцькою міською радою визначено розмір безпідставно збережених коштів відповідачем та розраховано, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, та яку міська рада могла отримати в разі укладення (поновлення) між нею та СПД Дмитриченком Д.М. договору оренди земельної ділянки у сумі 59059,43грн.
Однак, судом встановлено, що відповідачем протягом періоду бездоговірного використання земельної ділянки, здійснено платеж у вигляді земельного податку у розмірі 11991,64грн. (дана обставина підтверджується виписками з банківського рахунку)
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за період з 22.02.2016 по 21.02.2019 підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 47067,79грн. Дана сума боргу визнається і відповідачем у відзиві на позов від 06.05.2019..
Під час вирішення спору судом, також враховано правову позицію Верховного суду, викладену в Постановах у справах № 902/794/17 від 21.01.2019, № 912/188/17 від 14.01.2019.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дмитриченка Дмитра Михайловича ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 47067,79грн. боргу та 1530,95грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частинами 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 03.07.2019
Суддя Кльопов І.Г.