25 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1437/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гуцалюк І.О.,
представника позивача ОСОБА_1 Н. ОСОБА_2 ,
представника відповідача Ігнатьєва М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.04.2019 №UA 205110/2019/000396/2.
Позовні вимоги, з урахуванням додаткових пояснень, обґрунтовані тим, що 03.04.2019 декларантом ТзОВ “Стар Брок” в інтересах ОСОБА_3 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару «Легковий автомобіль: марка RENAULT модель MEGANE SCENIC; номер кузова НОМЕР_1 ; загальна кількість місць - 5; призначення: для використання дорогами загального користування; тип двигуна - дизельний; робочий об'єм двигуна - 1461 см.куб; потужність - 81 кВт; колісна формула 4х4; календарний рік виготовлення - 2011; модельний рік виготовлення - 2011, такий, що був у використанні; тип кузову - хетчбек; колір - сірий; торгівельна марка «RENAULT»; країна-виробник Франція», придбаного у компанії UAB «ZEMEDA» за ціною 1600,00 Євро, було подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/045630, в якій товар задекларовано за 6 (резервним) методом за ціною 1 600,00 Євро, при цьому, митну вартість транспортного засобу визначено у розмірі 3000,00 Євро.
Відповідач, не погодившись із визначеною декларантом митною вартістю 15.04.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA 205110/2019/000396/2 з тих підстав, що подані для її підтвердження документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та у зв'язку із автоматичним спрацюванням профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР); митний орган митну вартість визначив за резервним методом на рівні 4 350,00 Євро. У зв'язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205110/2019/00396.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано усі документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за 6 (резервним) методом. Зокрема, декларантом подано митному органу документи які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 01.04.2019 BLA №462549, згідно з яким ціна товару становить 1 600,00 Євро, який завірений підписами сторін, а також витяг з електронного каталогу SCHWACKE NET 155520/29708740 згідно даних якого було сформовано митну вартість у розмірі 3000, 00 Євро.
Позивач зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для його прийняття слугувало те, що в технічному паспорті від 24.01.2013 №2013AG87242 в графі С зазначено власник транспортного засобу ESPERANDIEU SYLVAIN, а в рахунку-фактурі (інвойсі) 01.04.2019 BLA №462549 продавцем вказано компанію UAB «ZEMEDA». Вказані обставини відповідач трактує як розбіжності у поданих документах, хоча жодних розбіжностей в документах допущено не було, оскільки технічний паспорт від 24.01.2013 № НОМЕР_2 , де власником транспортного засобу вказано ESPERANDIEU SYLVAIN анульовано, у зв'язку з його перепродажем компанії UAB «ZEMEDA», яка і була дійсним продавцем поданого для митного оформлення автомобіля позивачу.
На підставі вищенаведеного просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення Волинської митниці ДФС від 15.04.2019 №UA 205110/2019/000396/2 про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.69-74). В обґрунтування своєї позиції вказав, що під час опрацювання документів, поданих декларантом ТзОВ “Стар Брок” для здійснення митного контролю та митного оформлення легкового автомобіля марка RENAULT модель MEGANE SCENIC, номер кузова НОМЕР_1 за митною декларацією №UA205090/2019/045630 від 03.04.2019 виникли сумніви у повноті та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товарів за результатами спрацювання профілів ризику АСАУР щодо митної вартості задекларованого товару.
Підставою для спрацювання вказаних профілів ризику слугувало те, що митна вартість товару нижча цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, що передбачає обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VІN-кодами: VF1JZ3G0D45198465, валюта - EUR, вартість товару - 4350,00 Євро.
За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що в графі 42 МД №UA205090/2019/045630 від 03.04.2019 задекларовано ціну товару в розмірі 1 600,00 Євро, а в графі 45 “Коригування” заявлено митну вартість на рівні 3000,00 Євро за 6 резервним методом визначення митної вартості товару. Серед класифікованих документів, визначених в графі 44 МД, для підтвердження числового значення складових митної вартості товару декларантом подано лише рахунок від 01.04.2019 BLA №462549, в якому вартість ввезеного позивачем товару становить 1600,00 Євро, а також витяг з Schwackenet, за яким вартість ідентичного товару становить 3000,00 Євро. Під час дослідження технічного паспорту № НОМЕР_2 виявлено, що в графі С зазначено власник транспортного засобу ESPERANDIEU SYLVAIN, а в рахунку-фактурі від 01.04.2019 BLA №462549 продавцем вказано компанію UAB «ZEMEDA».
Наведене дає підстави для сумніву у достовірності поданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів та її числових значень, що відповідно до статей 53, 54 МК України слугувало підставою для витребування у декларанта документів за переліком, визначеним частиною третьою статті 53 МК України. Однак додаткових документів декларантом позивача подано не було.
У зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів, 15.04.2019 митницею прийнято рішення №UA205110/2019/000396/2 про коригування митної вартості за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС. Рівень митної вартості становить 4350,00 Євро. Цей метод застосовано у зв'язку з неможливістю застосування усіх інших попередніх методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта після проведення письмових консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
З огляду на викладене відповідач вважає прийняте рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та просить відмовити у задоволенні позову.
В поданих до суду 14.06.2019 додаткових обґрунтуваннях до позову (а.с.77-79) представник позивача зазначила, що відповідно до графи 43 МД №UA205090/2019/045630 від 03.04.2019, поданої для митного оформлення автомобіля, товар було задекларовано за 6 (резервним) методом згідно з яким визначено ціну транспортного засобу на рівні 3 000,00 Євро. Для підтвердження митної вартості за 6 (резервним) методом декларантом було надано Волинській митниці ДФС витяг з електронного каталогу SCHWACKE NET 155520/29708740, згідно з даними якого і було сформовано митну вартість визначену на підставі резервного методу. Вказує на те, що у разі застосування декларантом 6 (резервного) методу визначення митної вартості товару ціна митної вартості та ціна фактично купівлі-продажу товару не повинні бути ідентичними та співпадати. Зауважила, що відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів така підстава, як розбіжність між фактичної ціною купівлі транспортного засобу та показниками електронного каталогу SCHWACKE NET не була вказана, а відповідно не слугувала причиною через яку заявлену декларантом митну вартість не могло бути прийнято.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити та зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 придбав в компанії UAB «ZEMEDA» (Литва) легковий автомобіль: марка RENAULT модель MEGANE SCENIC; номер кузова НОМЕР_1 ; загальна кількість місць - 5; призначення: для використання дорогами загального користування; тип двигуна - дизельний; робочий об'єм двигуна - 1461 см.куб; потужність - 81 кВт; колісна формула 4х4; календарний рік виготовлення - 2011; модельний рік виготовлення - 2011, б/в; тип кузову - хетчбек; колір - сірий.
Декларантом ТзОВ “Стар Брок” в інтересах ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту вказаного вище автомобіля 03.04.2019 було подано митну декларацію №UA205090/2019/045630, в якій у графі 42 зазначено ціну товару 1600,00 Євро. В графі 45 митну вартість вказано в сумі 90 633,17 грн (еквівалентну 3000,00 Євро), яку визначено за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару (а.с. 34).
Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1):
- рахунок-фактуру (інвойс) від 01.04.2019 BLA №462549;
- декларацію про походження товару від 01.04.2019 №462549;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 02.04.2019 №UA205010/2019/217087 з додатковим аркушем;
- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість товару SCHWACKE NET 155520/29708740 від 02.04.2019;
- інші документи (паспортний документ фізичної особи для перетину державного кордону, паспорт громадянина України, документ про сплату митних платежів тощо) (а.с.11-17).
Із витягу з автоматизованої системИ митного оформлення “Інспектор” (а.с.50) вбачається, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД №UA205090/2019/045630 встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 3000,00 Євро. В технічному паспорті №2013AG87242 від 24.01.2013 в графі С зазначений власник ESPERANDIEU SYLVAIN, а в рахунку-фактурі від 01.04.2019 BLA №462549 продавцем вказано компанію UAB «ZEMEDA». У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VІN-кодом: VF1JZ3G0D45198465, валюта - EUR, вартість товару - 4350,00 Євро».
Посадовою особою митниці декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: декларацію країни відправлення; банківські платіжні документи; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договори (угоди, контракти) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товар, так як в технічному паспорті вказано декілька власників; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення, страхові документи; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
У зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, 15.04.2019 Волинською митницею ДФС прийнято рішення №UA 205110/2019/000396/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.46). У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку із тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 3000,00 Євро. В технічному паспорті №2013AG87242 від 24.01.2013 в графі С зазначений власник транспортного засобу ESPERANDIEU SYLVAIN, а в рахунку-фактурі від 01.04.2019 BLA №462549 продавцем вказано компанію UAB «ZEMEDA». Крім того, зазначається, що декларантом не було надано витребуваних митним органом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, вимогами частини шостої статті 54 МК України, у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта) митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС України від 28.11.2018 №780 «Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» та спрацювання системи ризиків АСАУР “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманою у тому числі з із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VІN-кодом: VF1JZ3G0D45198465, валюта - EUR, вартість товару - 4350,00 Євро». Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 4 350,00 Євро (а.с. 46)
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00396 (а.с.44).
24.04.2019 позивачем подано МД №UA205090/2019/053795 (а.с.17), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною за основним методом на рівні 1600,00 Євро.
Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 15.04.2019 №UA 205110/2019/000396/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено частинами першою, другою, пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини п'ятої статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Згідно із частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів в документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наведене також вказує на обов'язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають сумніви у визначенні декларантом митної вартості товару та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви: витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Як вбачається із матеріалів справи, декларант під час митного оформлення легкового автомобіля обрав резервний метод визначення митної вартості вказавши ціну товару 1600,00 Євро, при цьому за основу ним взято митну вартість товару у розмірі 90 633,17 грн (що по курсу еквівалентно 3000,00 Євро). Для підтвердження визначення митної вартості, декларантом позивача надано Волинській митниці ДФС витяг з електронного каталогу SCHWACKE NET 155520/29708740 від 02.04.2019, згідно з даними якого вартість автомобіля марки RENAULT модель MEGANE SCENIC з номером кузова НОМЕР_1 становить 3000 Євро (а.с. 39-40).
Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з тим, ні в повідомленні декларанту про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав, у чому є неправильним розрахунок митної вартості, зазначеної у митній декларації (яка є вищою, ніж фактурна вартість за документами).
З документів, поданих декларантом до МД №UA205090/2019/045630 від 03.04.2019 (рахунку-фактури (інвойсу) продавця від 01.04.2019 BLA №462549, квитанції про отримання коштів від 01.04.2019 серії АВU №3721438) вбачається, що вартість легкового автомобіля марки RENAULT модель MEGANE SCENIC номер кузова НОМЕР_1 становить 1600,00 Євро; оплата за товар проведена в готівковій формі повністю (а.с.68-71). Митна вартість, визначена декларантом у зазначеній митній декларації, не є меншою за фактурну вартість, та становить 3000,00 Євро, що підтверджується витягом з електронного каталогу SCHWACKE NET 155520/29708740 від 02.04.2019 щодо вартості автомобіля марки RENAULT модель MEGANE SCENIC з номером кузова НОМЕР_1 .
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх.
Відповідач, зазначивши у спірному рішенні про проведення письмових консультацій з декларантом, не надав доказів того, що він їх провів у належний спосіб. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 15.04.2019 №UA 205110/2019/000396/2, у ньому лише зазначено, але не доведено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, вартісної основи для розрахунку в митного органу та декларанта. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем суду не надано, як і доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, оформлених іншими митницями України, як цього вимагають митні процедури. Також відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел….. вартість товару - 4350,00 Євро», при цьому відповідачем не зазначено з яких саме джерел отримано таку інформацію.
В судовому засіданні представник відповідача також не зміг пояснити, на підставі яких даних (зовнішніх джерел) контролюючим органом визначено митну вартість автомобіля марки RENAULT модель MEGANE SCENIC; номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 4350 Євро.
В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів у зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих декларантом документах, а саме: в технічному паспорті № НОМЕР_3 AG87242 від 24.01.2013 в графі С зазначений власник транспортного засобу ESPERANDIEU SYLVAIN, а в рахунку-фактурі від 01.04.2019 BLA №462549 продавцем вказано компанію UAB «ZEMEDA».
Однак, з доказів наявних у матеріалах справи вбачається, що позивач придбав транспортний засіб у компанії UAB «ZEMEDA», що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) від 01.04.2019 BLA №462549, а в технічному паспорті № НОМЕР_3 AG87242 від 24.01.2013 зазначена фізична особа ОСОБА_4 на яку першопочатково був зареєстрований транспортний засіб. Окрім того, вказані обставини жодним чином не впливають на митну вартість товару.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що сумніви митного органу викликала також та обставина, що ціна ввезеного автомобіля згідно договору купівлі-продажу становила 1 600,00 Євро, а заявлена декларантом митна вартість склала 3 000,00 Євро.
Однак, суд зазначає, що у разі застосування декларантом 6 (резервного) методу визначення митної вартості товару ціна митної вартості та ціна фактично купівлі-продажу товару не повинні бути ідентичними та співпадати. Крім того, така підстава, як розбіжність між фактичної ціною купівлі транспортного засобу та показниками електронного каталогу SCHWACKE NET не була вказана в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості як підстава сумнівів в достовірності числових значень складових митної вартості та відповідно причина через яку заявлену декларантом мину вартість не може бути прийнято.
З огляду на викладене відповідач при здійсненні митного контролю мав діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті ним відповідних рішень. Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 15.04.2019 №UA 205110/2019/000396/2 обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну 4 350,00 Євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.
Оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення митної вартості за резервним методом, то суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 15.04.2019 №UA 205110/2019/000396/2 є необґрунтованим, не відповідає нормам митного законодавства. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У позовній заяві позивач просив відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судові витрати в сумі 3 000,00 грн.
У клопотанні від 29.06.2019 №1117/03-70-10/14 (а.с.80-81) представник відповідача просив зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Перевіряючи доводи сторін та докази, якими позивач підтверджує понесені витрати, суд встановив, що сплата судового збору у сумі 768,40 грн підтверджуються квитанцією від 26.04.2019 №0.0.133866153.1, тому ці витрати суд присуджує до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги від 26.04.2019 №015/А/19, ордерів на надання правової допомоги від 26.04.2019 №064302 та від 27.05.20189 №064317, акта виконаних робіт від 08.05.2019, квитанції від 26.04.2019 (а.с.14), адвокатом Андріяш Н.В. позивачу було надано послуги по представництву інтересів ОСОБА_3 .
Як вбачається з додатку №1 до акту виконаних робіт від 08.05.2019, сторонами обумовлено, що вартість 1 год витраченого часу становить 500,00 грн.
Адвокатом ОСОБА_5 надано наступні послуги: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (1 год) - 500,00 грн, вивчення та правовий аналіз справи (1 год) - 500,00 грн, підготовка позовної заяви (2 год) 1 000,00 грн, представництво інтересів у Волинському окружному адміністративному суді (2 год) - 1000,00 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, при цьому винагорода у розмірі 3000,00 грн за надання консультацій клієнту, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, підготовку позовної заяви, представництво інтересів у суді за критеріями обґрунтованості її розміру та пропорційності до предмета спору є правомірною.
З наведених вище підстав на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС суд присуджує до відшкодування судові витрати у розмірі 3 768,40 грн, з яких 768,40 грн зі сплати судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 134, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 15.04.2019 №UA 205110/2019/000396/2.
Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної фіскальної служби (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 липня 2019 року.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук