01 липня 2019 р. № 400/1051/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ), АДРЕСА_2
до відповідача:Управління поліції охорони в Миколаївській області, вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, абзацу 4 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” від 17 липня 1992 № 393 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні 18 календарних років служби.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що проходив службу в органах внутрішніх справ та поліції на різних посадах. 28.01.2019 був звільнений за власним бажанням. Вислуга років складає 18 років 8 місяця 08 днів. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” він має на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, але йому цю допомогу не було виплачено.
19.02.2019 року позивач звернувся з цього приводу до відповідача, але листом від 18.03.2019 року йому було повідомлено, що він не набув право на отримання цієї допомоги, оскільки не набув право на призначення пенсії.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити з підстав викладених у відзиві напозовну заяву. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби мають лише ті особи, які мають право на пенсію за цим Законом. Оскільки, позивач не має відповідної вислуги років, він не має право на призначення пенсії та не має права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 1981 р.н., проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України на різних посадах.
28.01.2019 року наказом начальника Управління поліції охорони в Миколаївській області № 12 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” - за власним бажанням.
На час звільнення вислуга років позивача складала 18 років 08 місяців та 08 днів.
Під час звільнення позивачу одноразова грошова допомога при звільненні не нарахована.
19.02.2019 року позивач звернувся до Управління поліції охорони в Миколаївській області з приводу невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні.
18.03.2019 року листом за № П-01/з-43/34/1/01-2019 Управління поліції охорони в Миколаївській області відмовило ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, пославшись на те, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на виплату цієї допомоги мають лише ті особи, які мають право на призначення пенсії, а оскільки позивач не набув права на пенсію, він не має права на отримання цієї допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до п. “б” ч.1 ст.1-2 Закону, особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, окрім інших, - особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські.
Позивач як поліцейський відповідає критерію “б” ч.1 ст.1-2 Закону і є особою, які має право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону.
При цьому, необхідно розуміти, що словосполучення “які мають право на пенсію за цим Законом” це не ті хто набув право на призначення пенсії, а ті особи, які взагалі мають право при дотриманні умов визначених ст.2 Закону.
Одноразова грошова допомога при звільненні це інша соціальна гарантія для осіб, на яких розповсюджується Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, який безпосередньо з фактом призначення пенсії не пов'язаний.
У ч.2 ст.9 Закону прямо зазначено, що право на цю допомогу мають особи при звільненні за власним бажанням та при умові вислуги років 10 років і більше.
Зазначеної вислуги років недостатньо для призначення пенсії відповідно до вимог ст.12 Закону, але є достатньо для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Словосполучення “які мають право на пенсію за цим Законом”, яке використано у ч.2 ст.9 Закону, не пов'язує виплату одноразової грошової допомоги з призначенням пенсії, а лише обмежує розповсюдженні цієї соціальної гарантії тими особами, які зазначені у ст.1-2 Закону та взагалі мають права на набуття права на призначення пенсії.
Оскільки позивач є поліцейським, тобто особою визначеною у ст.1-2 Закону, має вислугу більше 10 років та звільнився за власним бажанням, він має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Тому суд з урахуванням вищевикладеного, приходить до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позовна вимога в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов'язання відповідача надати звіт відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволенню не підлягають, оскільки вимога про надання звіту відноситься до права суду зобов'язати або не зобов'язувати суб'єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов'язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40109016) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Миколаївській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
3. Зобов'язати Управління поліції охорони в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 40109016) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40109016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), м АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові збір в розмірі 768,40грн., сплачений квитанцією від 04.04.2019р. № N1E0850414.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов