01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.02.2010 № 18/163
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -представники не з'явились
від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник за довіреністю
від третьої особи - представники не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівська міська рада
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2009
у справі № 18/163 ( .....)
за позовом Чернігівська міська рада
до СПД - фізична особа ОСОБА_1
третя особа позивача Мале приватне підприємство фірма "Астар"
третя особа відповідача
про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки
22.10.2009 року Чернігівська міська рада подала до Господарського суду Чернігівської області позов до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки від 10.07.2002, укладеного між сторонами.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20 листопада 2009 року у справі №18/163 (а.с. 80-85, т. 1) у позові було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 03.12.2009 року Чернігівська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що при прийнятті вказаного рішення судом неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. Позивач зазначає, що суд необґрунтовано дійшов до висновку про те, що, укладений між позивачем та відповідачем договір, був зареєстрований уповноваженим на той час органом, а факт державної реєстрації договору засвідчений у встановленому порядку.
01.02.2010 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення на апеляційну скаргу (а.с.97-98, т. 1). В своєму запереченні відповідач стверджує, що рішення є законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне:
10.07.2002 року на підставі рішення III сесії Чернігівської міської ради XXIV скликання від 19.06.2002р. між Чернігівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір) (а.с. 12, т.1).
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 Договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду строком на 25 років земельну ділянку, що знаходиться в місті Чернігові по вул. Курській, 7 площею 11032 кв. м. для обслуговування нежитлового приміщення ГСМ.
Розділом 9 Договору було передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації в Чернігівській міській раді. Якщо за Договором земельна ділянка передається в оренду в порядку відведення, договір набирає чинності після перенесення її меж в натуру (на місцевість).
10.07.2002 року Договір було підписано сторонами та посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу.
12.07.2002 року Договір було зареєстровано в Чернігівській міській раді (управлінні земельних ресурсів), про що в книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за № 1719. Відповідна відмітка, скріплена підписом завідувача відділу земельних ресурсів Чернігівської міської раді та печаткою цього відділу, міститься в Договорі (а.с. 12, т. 1)
Чернігівська міська рада звернулася до суду з позовом про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки від 10.07.2002, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що зазначений договір не зареєстровано в державному реєстрі належним органом у відповідності до норм чинного законодавства, а тому він має бути визнаний недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч.2 ст. 125 та ч.2 ст.126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Положеннями ст. ст. 13, 16, 18 Закону України “Про оренду землі” (в редакції на момент укладення між сторонами Договору) було встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку.
Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації. У разі надання земельної ділянки в оренду в порядку відведення договір оренди підписується після перенесення її меж у натуру (на місцевість).
Укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію.
Відповідно до п.п. 2 п. “б” ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реєстрація договорів на оренду землі відноситься до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин.
Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно п.3 та п.4 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073, державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів:
- районні відділи земельних ресурсів;
- управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування;
- Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.
У відповідності з п. 3.3, 3.7, 3.8 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1999р. за № 354/3647 (в редакції на момент укладення між сторонами Договору), державна реєстрація договорів оренди здійснюється виконавчим органом міської, селищної, сільської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Договори оренди реєструються в Книзі державної реєстрації договорів оренди за формою згідно з додатком 7. Книги реєстрації договорів оренди ведуться виконавчим органом відповідної ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Згідно п. п. 1.1, 2.2.2 Положення про відділ земельних ресурсів Чернігівської міської раді, затвердженого рішенням Чернігівської міської раді від 19.06.2002р., відділ є самостійним структурним підрозділом міської ради. Відділ відповідно до покладених на нього завдань організовує та виконує роботи щодо реєстрації права користування землею і договорів на оренду землі; видачі документів, що посвідчують право власності або право користування землею.
Відповідно до п.12, 13, 14 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди.
Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком.
Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.
Як вбачається з тексту спірного договору, Договір було зареєстровано в Чернігівській міській раді (управлінні земельних ресурсів), про що в книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 12.07.2002 року за № 1719. Факт державної реєстрації засвідчений гербовою печаткою Відділу земельних ресурсів Чернігівської міської раді та підписом завідувача відділу земельних ресурсів Чернігівської міської раді Лопати В.І.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що договір оренди земельної ділянки від 10.07.2002р., укладений між сторонами, був зареєстрований уповноваженим органом (Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради), факт державної реєстрації договору засвідчений у встановленому законодавством порядку.
Отже, враховуючи вищезазначені обставини помилковими є твердження позивача про те, що договір оренди земельної ділянки від 10.07.2002 року, укладений між позивачем та відповідачем, був зареєстрований не уповноваженим органом, а факт державної реєстрації договору не засвідчений у встановленому порядку.
З огляду на викладене, проаналізувавши зміст спірного договору, суд приходить до висновку, що зазначений договір відповідає вимогам чинного законодавства України, а відтак, підстави для визнання договору недійсним відсутні.
Таким чином, враховуючи те, що в апеляційній скарзі позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, та вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2009 р. по справі №18/163 - без змін.
Матеріали справи № 18/163 повернути Господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді