01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.03.2010 № 37/491
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: Комісар С. П. - представник за довіреністю,
Від відповідача: Юхимчук В. Є. - представник за довіреністю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Київгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.11.2009
у справі № 37/491 ( .....)
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
до ВАТ "Київгаз"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1750244,87 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (далі - Позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" (далі - Відповідач) про стягнення 1750244,87 грн.
було задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго 1 137 670 (один мільйон сто тридцять сім тисяч шістсот сімдесят) грн. 00 коп. -основного боргу, 693 370 (шістсот дев'яносто три тисячі триста сімдесят) грн. 54 коп. -інфляційних збитків, 129 049 (сто двадцять девґять тисяч сорок девґять) грн. 54 коп. -3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати -19 060 (дев'ятнадцять тисяч шістдесят) грн. 91 коп. -державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення.
Зокрема, скаржник зазначає, що жодним документом, наданим суду АЕК «Київенерго» не підтверджується сума переплати. Єдине надане суду платіжне доручення може бути лише підтвердженням оплати суми в розмірі 13 567 655,23 грн., але жодним чином не є доказом наявності переплати.
Позивач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2009 по справі №37/491 залишити без змін.
В судовому засіданні від представника Позивача надійшло клопотання про призначення судово - економічної експертизи, на вирішення питання якої поставити питання щодо визначення розміру надлишкової оплати Позивачем за договором від 30.01.2002 про транспортування природного газу.
Судова колегія, розглянувши вказане клопотання вважає за необхідне його відхилити, оскільки в матеріалах справи знаходиться зведений протокол - погодження розрахунків № 3 від 28.10.2005, підписаний не тільки Позивачем та Відповідачем, але й іншими підприємствами, установами та організаціями, які приймають участь у розрахунках згідно ст.. 39 ЗУ «Про державний бюджет України на 2005» та Постанову КМУ від 29.07.2005 № 664, що на думку суду є достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
30.01.02р. між АЕК «Київенерго» та ВАТ «Київгаз» укладено договір № 32-02 на транспортування природного газу, згідно з п.1.1 якого ВАТ протягом 2002 року надавав АЕК послуги з транспортування природного газу від ГРС магістрального газопроводу по газовим мережам міста до ГРП АЕК, передавав газ АЕК, виконував диспетчерські функції з контролю та регулюванню його надходження. АЕК «Київенерго» згідно з вказаним пунктом зобов'язувався оплатити ВАТ «Київгаз» вартість наданих послуг з транспортування природного газу.
Обсяг транспортованого газу визначається приладами обліку витрат газу, про що складаються не пізніше 5 робочих днів місяця, наступного за звітним, двосторонній акт здавання-приймання послуг по транспортуванню газу (п. 3.2. Договору).
Відповідно до п. 3.3. Договору вказаний акт є основою взаєморозрахунків між сторонами.
Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості послуг, що були надані відповідачем у звітному місяці транспортування газу.
Остаточний розрахунок позивач зобов'язується здійснити до 25.01.2003р. (п. 4.3. Договору).
Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту звірки взаєморозрахунків заборгованість позивача перед відповідачем становила 34 392 183, 11 грн.
Як було зазначено Позивачем в судовому засіданні, протягом 2004-2005р.р. останнім було здійснено оплату на загальну суму 35 529 853, 17 грн., що перевищує суму, яка підлягає сплаті згідно актів на 1 137 670, 00 грн., як надлишок оплати за договором.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, керувався Актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2004 року та платіжним доручення № 15361 від 06.12.2005р. на загальну суму 13 567 655,23 грн., до якої, увійшла сума надлишкової оплати в розмірі 1 137 670,00 грн.
Разом з тим, судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно акту звірки за послуги ВАТ «Київгаз» надані АЕК «Київенерго» з транспортування природного газу у 2002р. по договору № 35-02 від 30.01.2002р. станом на 01.11.2005 року, який був складений та підписаний повноважними представниками сторін майже через два роки після складання того акту, на який посилається Позивач, станом на 01.11.2005 року, заборгованість позивача перед відповідачем склала 13 567 655,23 грн.
Тобто, це саме та сума, яка була перерахована позивачем згідно платіжного доручення № 15361 від 06.12.2005р., на яке посилається Позивач та суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Крім того, відповідно до зведеного протоколу -погодження розрахунків № 3 від 28.10.2005р., який був складений на виконання ст. 39 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2005р.» та постанови КМУ від 29.07.2005р. № 664, заборгованість Позивача перед Відповідачем складає 13 567 655,23 грн.
Цей Протокол узгодження розрахунків підписаний не тільки Позивачем та Відповідачем, а і іншими підприємствами, які приймали участь в цих розрахунках.
Тобто, сума заборгованості, яка зафіксована належно оформленим Протоколом збігається із сумою, що була перерахована позивачем згідно платіжного доручення № 15361 від 06.12.2005р.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія констатує, що платіжним дорученням № 15361 від 06.12.2005р., позивач на виконання Закону та Постанови КМУ та згідно Протоколу і відповідного Акту звірки, перерахував відповідачу суму заборгованості в розмірі 13 567 655,23 грн. за надані послуги, про що зазначено в самому платіжному дорученні в графі «призначення платежу.», як погашення заборгованості за послуги за транспортування газу.
Таким чином, зведений Протокол-погодження розрахунків від 28.10.2005р., акт звірки від 01.11.2005р. та «призначення платежу» в платіжному дорученні № 15361 від 06.12.2005р. - свідчать про те, що сума в розмірі 13 567 655,23 грн. була перерахована відповідачу згідно платіжного доручення № 15361 від 06.12.2005р. в повному обсязі правомірно, як сплата заборгованості за надані відповідачем позивачу послуги на підставі визначеного, встановленого та документально зафіксованого сторонами розміру заборгованості.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність надлишкової оплати в розмірі 1 137 670,00 грн. з боку АЕК «Київенерго» .
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з'ясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин апеляційна скарга ВАТ «Київгаз» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2009 у справі № 37/491 скасувати повністю.
3. Прийняти у справі № 37/491 нове рішення, яким у позові Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго» відмовити повністю.
4.Стягнути Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київгаз”(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4Б, код ЄДРПОУ 03346331) 9896 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) гривень 36 копійок витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
4. Справу № 37/491 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді