Справа № 2-а-46/2010/0514
м. Добропілля 01 лютого 2010 р.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Садчикова Д.В.
при секретарі Влащенко І.М.
за участі
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі Донецької області «про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити певні соціальні виплати, як дитині війни», -
29 грудня 2009 року ОСОБА_2 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення з відповідача недоотриманих виплат, як дитині війни за період з 01 січня 2009 по 31 грудня 2009 року включно у розмірі 1290 грн. 28 коп., надавши до позову відповідний розрахунок.
26.01.2010 року позивач уточнив позовні вимоги.
В судове засiдання позивачка не з'явилась, надавши судові письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутності. В обґрунтування своїх вимог в позові зазначила, що вона відповідно до статті 1 Закону України від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено державну соціальну підтримку дітей війни, а саме: дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2009 році така допомога виплачувалась у неповному обсязі. За Преамбулою Закону України № 1058-ІУ від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. Крім того, головним розпорядником коштів для виплати надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України. Пунктом 41 розділу II Закону України від 28.12.2007р. № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" змінена і містить норму, що до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак ці зміни, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). У 2009 році зазначена стаття жодним Законом України не була змінена чи скасована. Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішень Конституційним Судом України. Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими. Більш того, згідно ст.152 Конституції України та ст.73 Закону України від 16.10.1996 р. №422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» із змінами та доповненнями, якщо закони та інші нормативні акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Але починаючи з 22.05.2008 р. відповідач керується підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 01.01.2008 р. у сумі 47,00 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн. та з 01.10.2008 р. - 49,80 грн. Тобто незважаючи на вищенаведені факти Відповідач всупереч Конституції України діяв на підставі неконституційних законів та інших нормативно-правових актів, що їй суперечать та протягом 2009 року порушує моє право на отримання підвищення до пенсії у належному розмірі. Внаслідок допущення відповідачем порушення її права, нею недоотримано підвищення до пенсії у загальній сумі 1290,28 грн. Правильність визначення зазначених сум обґрунтовується наступним: У відповідності із ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-ІУ мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Причому виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначається мінімальний розмір пенсії за віком (ч.2 ст.5 цього Закону). Так, відповідно до ч.1 ст.28 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом України від 26.12.2008 р. «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що «прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року» - ч.1 ст.54. Таким чином, мінімальна пенсія за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, у грудні 2008 року, а також з 01 січня 2009 року по жовтень 2009 року становила 498 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі змінами та доповненнями зокрема ст.54 (ст.54 доповнено новою частиною другою, згідно із Законом України від 06.11.2009 р., - у зв'язку з цим другу вважати частиною третьою) - з 01 листопада 2009 року встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність - становить 573 грн.
З огляду на вищенаведене, їй як дитині війні належало виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу у наступних сумах : січень-жовтень 2009р.- (498 грн. х 30%) х 10 міс. = 1494,00 грн., листопад-грудень 2009 р.- (573 грн. X 30%) х 2 міс. = 343,80 грн. Всього за 2009 рік 1837,80 грн. Але фактично виплачено за січень-грудень 2009 року - 49,80 грн. х 12 місяців = 597,60 грн. Таким чином, недоотримана сума складає за 2009 рік - 1240,20 грн. ОСОБА_3 N 62-97р від 03.04.97р. Верховного Суду України про «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та на підставі індексу інфляції визначеного Міністерством статистики та надрукованого у газеті «Урядовий кур'єр», порахувала несплачену заборгованість по недорахованій пенсії з урахуванням сукупного індексу інфляції за термін прострочення загальної заборгованості. Сума становить 1290,28 грн..
Просила суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 01 січня 2009 по 31 грудень 2009 року включно з урахуванням сукупного індексу інфляції в сумі 1290,28 грн. та зобов'язати відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні пенсії. Стягнути на її користь судові витрати у розмірі 3,40 гривень.
Представник вiдповiдача за дорученням головний спеціаліст-юрисконсульт відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області ОСОБА_1, в судовому засіданні позов не визнала, і в обґрунтування своїх заперечень пояснила, що відповідно до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.06р.. а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету) в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.07р. - 19,35 грн., з 01.10.07р. - 19,75 гри. Але, 09.07.07 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 ухвалено Рішення №6-рп/2007, визнано таким що не відповідає Конституції України, положення пункту 12 етапі 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, оскільки ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось. Згідно до п. 5 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. У зв'язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2і)07р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01 08р.
Для врегулювання ситуації 28.05.08 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48.10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49.80 гривні. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачена виплата підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Просила суд у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матерiали справи, перевiривши доводи позивача, та заперечення представника відповідача, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.
Позивач відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується відміткою у посвідченні №132506 (а.с.8,9).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати замість пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з вказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня по 31 жовтня - 498 гривень, з 1 листопада по 31 грудня - 573 гривні.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-УІ було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, шо виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з І жовтня - 49.8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Відповідач в запереченнях на адміністративний позов зазначив, шо станом на теперішній час позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії в розмірі 49 три. 80 коп. - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 113 Закону України "Про Державний бюджет України па 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійною фонду України.
Суд зазначає те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в ^залежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист інвалідів війни», керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за необхідне задоволення позовні вимоги в частині зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману позивачем соціальну допомогу за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно, з врахуванням сплаченої суми допомоги за 2009 рік за цей період.
Згідно наданої до суду довідки управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля у 2009 році позивачу здійснювалась надбавка у відповідних помісячних сумах в розмірі - 49,80 гривень, щомісяця.
Відповідно до роз'яснень Вищого адміністративного суду України, адміністративний суд може лише визнати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості.
Позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача і на майбутнє виплачувати доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
На підставі викладеного, ст.3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.51, ст.ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та керуючись ст.ст. 2,6,8,9,11,86,94,99,159,161,163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі Донецької області «про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити певні соціальні виплати, як дитині війни» - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність у правління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області по недонарахуванню й невиплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати у правління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Складено одноособово в одному примiрнику в нарадчiй кiмнатi.
Головуючий: суддя Д.В. Садчиков