"11" березня 2010 р.Справа № 17а/92-1802
15:25 год.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Лучко Р.М.
розглянув адміністративну справу
Розглянув матеріали адміністративної справи:
за позовом Прокурора Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави, Управління Пенсійного фонду України, м. Київ, в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль
до відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства “Тернопільавіаавтотранс", м. Тернопіль
про стягнення 174428,53 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
позивача: Світлик О.М, гол. спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 27/04 від 15.02.10р.;
відповідача: Пономаренко І.А., адвокат, доручення № 17 від 22.02.10р.;
прокурор: Вербіцький М.М., помічник прокурора, посвідчення № 1 від 11.01.06р., представник прокуратури Тернопільського району
У розпочатому судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності з ст.ст. 49, 51, 60, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з поданням учасниками судового процесу заяви про відмову від технічної фіксації судового процесу, звукозапис судового засідання не здійснювався.
Прокурор Тернопільського району Тернопільської області звернувся до господарського суду 16.04.2008р. з позовом в інтересах держави - Управління Пенсійного фонду України, м. Київ, в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль до Тернопільського обласного комунального підприємства “Тернопільавіаавтотранс", м. Тернопіль, про стягнення 349 440,50 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду, що виникла станом на 01.03.2008р., з яких: 195248,61 грн. недоїмки по страхових внесках, 61613,32 грн. штрафних санкцій та 92578,57 грн. пені.
Позов обґрунтовується копією вимог №Ю-22 від 04.03.2008р. на суму 359127,17 грн. з копією поштового повідомлення з відміткою про отримання; копією рішення №78 від 26.06.2006р. з копією поштового повідомлення з відміткою про отримання; копією рішення №81 від 04.06.2007р. з копією поштового повідомлення з відміткою про отримання; копією рішення №1 від 28.01.2008р. з копією поштового повідомлення з відміткою про отримання; копією картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, що має найманих працівників; копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копією заяви про реєстрацією відповідача як платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду; розрахунком суми позову; іншими матеріалами.
Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими, а отже розглядаються в порядку і за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), що набрав чинності з 01.09.05 р., у відповідності до п.6 Прикінцевих та перехідних положень.
Ухвалою суду від 12.05.2008 р. відкрито провадження в порядку ст. 107 КАС України у даній справі та призначено попереднє судове засідання на 27.05.08р.
В ході проведення попереднього судового засідання позивач та прокурор не відмовилися від позову, доказів примирення судом не здобуто.
Зважаючи на те, що сторонами не врегульовано спір, у порядку, визначеному частиною третьою статті 111 КАС України, судом проведені дії, викладені у п. 4 ст. 111 КАС України, покликані забезпечити всебічне та об'єктивне вирішення справи протягом розумного строку, тому у відповідності до статті 121 КАС України, судом закінчено підготовче провадження та призначено справу № 17а/92-1802 до судового розгляду на 05.06.2008р. о 16:00 год.
В судовому засіданні 05.06.2008 р. оголошувалася перерва до 15-00 год. 26.06.08 р., з 26.06.2008 р. до 11-00 год. 08.07.2008 р., з 08.07.2008 р. до 10-00 год. 10.07.2008 р.
В ході судового розгляду позивачем було подано заяву №911/04 від 26.06.08р. та збільшено розмір позовних вимог шляхом здійснення нарахувань по страхових внесках станом на 20.06.2008р. У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути 392651,88 грн., з яких 238459,99 грн. боргу по страхових внесках, 61613,32 грн. штрафних санкцій та 92578,57 грн. нарахованої пені.
Ухвалою господарського суду від 19 серпня 2008 року провадження у справі № 17а/92-1802 зупинено відповідно до п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 2-а-460/08 за позовом Тернопільського обласного комунального підприємства “Тернопільавіаавтотранс”, м. Тернопіль до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль, про визнання протиправним та скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, яка розглядалася Тернопільським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 21.01.2010р. у відповідності до приписів ст. 165 КАС України провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 09.02.2010р.
Розгляд справи відкладався на 23.02.2010р. та 11.03.2010р. у зв'язку з неявкою представників сторін, поданням позивачем клопотання та для надання можливості сторонам подати додаткові документи на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2010р. подав суду заяву №299/04 від 11.03.2010р. про зміну (уточнення) позовних вимог, у відповідності до якої зазначив, що станом на 11.03.2010р. борг відповідача становить 478151,84 грн. Однак, у зв'язку з укладенням 23.09.09р. сторонами договору за №6 про сплату страхових внесків, у відповідності до якого відповідач зобов'язався протягом шести місяців погасити борг по страхових внесках, який виник станом на 01.01.2009р. в розмірі 300723,31 грн., просив суд стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства “Тернопільавіаавтотранс" 174428,53 грн. заборгованості, в тому числі 23236,64 грн. боргу по сплаті страхових внесків, 61613,32 грн. штрафних санкцій та 92578,57 грн. -нарахованої пені.
Прокурор проти зменшення позовних вимог позивачем не заперечив.
Враховуючи, що заява подана в межах прав сторони, передбачених ст.ст. 49, 51 КАС України, не заперечена прокурором, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.
Представник відповідача в судових засіданнях визнав суму недоїмки по страхових внесках, однак, позовні вимоги про стягнення 61613,32 грн. штрафних санкцій та 92578,57 грн. -пені не визнав з підстав неправомірності їх нарахування та просив суд врахувати ту обставину, що відповідач є комунальним підприємством, фінансові надходження якого залежать від розпоряджень Тернопільської обласної ради, у зв'язку з чим вина відповідача в простроченні оплати страхових внесків відсутня.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, думку прокурора, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Тернопільське обласне комунальне підприємство “Тернопільавіаавтотранс", м. Тернопіль, Підволочиське шосе, Аеропорт, 11.04.2001р. зареєстровано виконавчим комітетом Тернопільської міської ради як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 31299719, про що свідчить довідка Головного управління статистики у Тернопільській області №31-292 від 05.06.2008р. та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільському районі як платник страхових внесків за №1401.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р., ст.15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. ( далі Закон України про пенсійне страхування), ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. відповідач як страхувальник є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Порядок сплати внесків передбачений “Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі - Інструкція).
Згідно статті 4 Закону „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” ст. 20 Закону України про пенсійне страхування та п.п. 5.1.4. п.5 Інструкції, підприємство зобов'язане сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, яким є календарний місяць, шляхом перерахування безготівкових сум з його рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому, не нараховані та несплачені страхувальником у встановлений законодавством строк страхові внески, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій в порядку, визначеному ст. 106 Закону України про пенсійне страхування та п. 8 Інструкції, а саме:
- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. (ч.2 ст. 106 Закону України про пенсійне страхування).
- про нарахування пені та накладення штрафів, посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду приймається рішення (ч. 13 ст. 106 Закону України про пенсійне страхування), яке є виконавчим документом і яке протягом трьох днів із дня його винесення направляється страхувальнику;
- територіальними органами Пенсійного фонду страхувальнику направляється вимога про сплату недоїмки, яка також є виконавчим документом і підлягає виконанню останнім протягом 10-ти днів із дня її одержання, або 10-ти днів із дня її узгодження;
- несплачені у встановлений строк страхувальником визначені у вимозі суми недоїмки стягуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку (ч.3 ст. 106 Закону України про пенсійне страхування).
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі відповідно до ст.106 Закону України, прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, а саме: № 78 від 26.06.2006р.; №81 від 04.06.2007р. та №1 від 28.01.2008р. на загальну суму 61613,32 грн. штрафних санкцій та 92578,57 грн. пені (належним чином засвідчені копії рішень знаходяться в матеріалах справи). Правомірність винесених Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі рішень щодо застосування фінансових санкцій досліджувалося в судовому порядку, про що свідчить постанова Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №2-а-460/08 від 08.09.2008р., згідно якої в задоволенні позовних вимог Тернопільському обласному комунальному підприємству “Тернопільавіаавтотранс", про скасування рішень № 78 від 26.06.2006р. №81 від 04.06.2007р. та №1 від 28.01.2008р. відмовлено. Сторони також не заперечили, що дана постанова суду набрала законної сили у встановленому законом порядку, отже є чинною, відповідно підлягає обов"язковому виконанню.
Проте суми фінансових санкцій у добровільному порядку відповідачем на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України не сплачено.
Крім того, як випливає із поданих матеріалів, а саме, розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, котрі подано відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі за період з березня 2005 року по травень 2008 року включно, карток особового рахунку платника (розділ І), розрахунків суми боргу, Тернопільське обласне комунальне підприємство “Тернопільавіаавтотранс" має заборгованість по сплаті страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 323959,95 грн. Наведене, серед іншого, не заперечено відповідачем у справі у встановленому порядку.
Разом з тим, 23.09.2009р. сторонами укладено договір №6 про сплату страхових внесків, у відповідності до якого Страхувальник (відповідач у справі) зобов'язався протягом шести місяців оплатити заборгованість зі страхових внесків в сумі 300723,31 грн., що виник станом на 01.01.2009р. згідно узгодженого графіку сплати.
Таким чином, суд вважає, що залишок заборгованості по несплачених відповідачем та неохоплених договором №6 від 23.09.09р. страхових внесків становить 23236,64 грн. Наведене також випливає з поданої позивачем заяви про зміну (уточнення) позовних вимог №299/04 від 11.03.2010р. та не заперечується відповідачем.
Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, Управління ПФУ не зверталося в порядку ч. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до Державної виконавчої служби із відповідною вимогою про сплату недоїмки. За даних обставин у прокурора виникло право на звернення до суду з позовом про примусове стягнення даної заборгованості в порядку, визначеному частиною 3 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, судом встановлено, що станом на 11.03.2010р. за Тернопільським обласним комунальним підприємством “Тернопільавіаавтотранс", м. Тернопіль рахується заборгованість по страхових внесках в сумі 174428,53 грн., з яких 23236,64 недоїмка по страхових внесках, 92578,57 грн. пені та 61613,32 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до п.12 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Розглядаючи заперечення відповідача з приводу неправомірності нарахування штрафних санкцій з посиланням на важке фінансове становище страхувальника, господарський суд зазначає, що дані обставини вже були предметом судового розгляду та оцінки в адміністративній справі №2-а-460/08, яка розглядалася Тернопільським окружним адміністративним судом. Постановою від 08.09.2008р. (що набрала законної сили у встановленому законом порядку) підтверджено законність та правомірність прийнятих позивачем рішень.
В силу вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У зв'язку з наведеним, заперечення відповідача відхиляються судом за необґрунтованістю.
За таких обставин, враховуючи, що на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості в добровільному порядку не представив, доводи прокурора щодо розміру заборгованості не заперечив у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги як обґрунтовані та документально підтверджені підлягають до задоволення в заявленій сумі (з урахуванням поданої заяви №299/04 від 11.03.2010р. про зміну (уточнення) позовних вимог).
В судовому засіданні 11.03.2010р. у відповідності до приписів ч. 4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду та повідомлено сторін, що повний текст постанови господарського суду буде виготовлено 16.03.2010р.
У відповідності до приписів ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 17, 49, 51, 59, 60, 61, 70, 71, 94, 111, 121, 130, 138, 161-163, ч. 4 ст.167, ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства “Тернопільавіаавтотранс", м. Тернопіль, Підволочиське шосе, Аеропорт, ідент. код 31299719, 23236,64 грн. недоїмки по страхових внесках, 92578,57 грн. пені та 61613,32 грн. штрафних санкцій на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль, майдан Перемоги, 1, ідент. код 21153972.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Постанова складена в повному обсязі 16 березня 2010 року.
Суддя