"11" березня 2010 р.Справа № 18/12-206
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісконт" м. Київ, вул. Марини Раскової, 11
до відповідача Приватного підприємства "Продекспорт" м. Тернопіль, вул. Живова, 15а, (м. Тернопіль, вул. Миру,6)
про cтягнення заборгованості в розмірі 20 440,43 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Казаков Д.І., довіреність від 15.01.2010 р.
відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісконт" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства "Продекспорт" про cтягнення заборгованості в розмірі 20 440,43 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі. В підтвердження викладеного додає видаткові накладні № 7820 від 24.12.2008 р., № 6561 від 27.10.2008 р., претензію № 120 від 18.12.2009 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2010 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштових відправлень № 2708656 із датою вручення 16.02.2010 р., № 2708630 із датою вручення 22.02.2010 р., № 02738989 та № 02738970 із датами вручення 09.03.2010 р. знаходяться в матеріалах справи), а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 ГПК України за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
У відповідності до статті 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач поставив, а відповідач отримав згідно видаткових накладних № 7820 від 24.12.2008 р., № 6561 від 27.10.2008 р., товар на суму 22 698 грн. Як стверджує позивач, оплата за отриманий товар проведена частково в сумі 2 257,57 грн., що підтверджується банківською випискою та довідкою підприємства, підписаною директором та головним бухгалтером та скріплену печаткою підприємства. Відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 20 440,43 грн.
Представлені позивачем документи свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, а саме -договору купівлі -продажу, в якому сторони досягли згоди щодо його умов.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі -продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).
З вимогою перерахувати несплачені кошти в розмірі 20 440,43 грн. відповідачу була надіслана претензія за № 120 від 18.12.2009 р., залишена без відповіді та задоволення.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 440,43 грн. за неналежне невиконання останнім своїх зобов'язань обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з приватного підприємства "Продекспорт" (м. Тернопіль, вул. Живова, 15а, (м. Тернопіль, вул. Миру,6), ідентифікаційний номер 30047671, р/р 2600800012247 в Укрексімбанку м. Тернополя, МФО 338879) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дісконт" (м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, ідентифікаційний номер 21594156, р/р 26002300215 в АКБ "Форум", МФО 322948):
- 20 440 (двадцять тисяч чотириста сорок) грн. 43 коп. заборгованості за поставлений товар;
- 205 (двісті п'ять) грн. державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -15.03.2010 р., через місцевий господарський суд.
Суддя