Іменем України
16.02.2010 справа № 5020-7/022
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь,
до відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Севастополь,
про стягнення 1 025,76 грн.,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - ОСОБА_3 -представник по довіреності від 07.07.2009 (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Сімферополь, звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Севастополь, про стягнення 1 025,76 грн., у тому числі 915,96 грн. заборгованості по оплаті за поставлену продукцію та 109,80 грн. пені.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у засідання суду не з'явився, вимоги ухвал господарського суду міста Севастополя від 14.01.2010 та від 02.02.2010 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
07.02.2008 між сторонами був укладений договір № 669-С/08 постачання продукції.
Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, а покупець -прийняти та своєчасно оплатити продукцію на умовах та у строки, передбачені даним договором.
Згідно з п. 1.3. договору постачання продукції покупцю мало здійснюватись за наступною адресою (згідно дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, виданих органами виконавчої влади): АДРЕСА_1, магазин. Час роботи з 8.00 до 22.00.
Пунктом 3.3. договору передбачалось, що розрахунки за продукцію здійснюються у поряду попередньої оплати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або іншими, передбаченими чинним законодавством України видами розрахунків, з обов'язковим вказанням групи товарів, номеру та дати накладної у призначенні платежу.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар за товарно-транспортною накладною № НН-4185-с від 02.06.2008 на суму 915,96 грн., належно завірена копія якої додана позивачем до матеріалів справи.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем не виконав.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Пунктом 8.3. вищевказаного договору передбачено, що у разі, якщо покупець не здійснив оплату поставленої продукції у передбачений Розділом 3 даного договору строк, он сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми основного боргу за кожен день прострочення платежу.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 109,80 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Жодних заперечень, пов'язаних з предметом позову, відповідачем суду надано не було, контррозрахунків сум основного боргу та пені відповідачем суду не представлено.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1 025,76 грн., у тому числі 915,96 грн. заборгованості по оплаті за поставлену продукцію та 109,80 грн. пені, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 22.02.2010.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити.
2). Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99009, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 95000, АДРЕСА_2, фактична адреса: 95047, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк»у м. Сімферополь, МФО 324010, або на інші рахунки) 1 025,76 грн., у тому числі 915,96 грн. заборгованості по оплаті за поставлену продукцію та 109,80 грн. пені, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина