79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.02.10 Справа№ 14/9
За позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ, в особі Львівської філії, м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Лізинговий Дім”, м.Львів
про стягнення 653231,92 грн
за зустрічним позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім»м.Львів
до відповідача: відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ, в особі Львівської філії, мЛьвів
про внесення змін в договір, а саме : скасувати графік повернення кредиту, вилучивши в п.8.2 кредитного договору слова «в строк, встановлений Додатком №1 до кредитного договору».
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Хороз І.Б.
Представники сторін:
від позивача ( за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) - Гончарова І.І. - представник
від відповідача ( за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом) - Пушкар Н.Б. -представник
Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України представникам сторін роз”яснено. Заяви про відвід суду від сторін не надходили.
Суть спору: Позовну заяву подано Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, м.Київ, в особі Львівської філії ВАТ ВТБ Банк, м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія «Лізинговий Дім», м.Львів, про стягнення 653231,92 грн заборгованості за кредитним договором №39/01/07 від 31 липня 2007 року.
Ухвалою від 19.01.2009 року господарський суд Львівської області порушив провадження у справі. З мотивів , наведених в ухвалах по справі, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін ( зокрема, для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом) , строки вирішення спору продовжено відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України, в судових засіданнях оголошувались перерви, про що до відома сторін доводилось в письмовій формі.
В ході розгляду справи відповідач, ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім», звернувся до суду із зустрічним від 23.02.09 р за № 243 позовом до ВАТ ВТБ Банк в особі Львівської філії Банку , в якому просив внести зміни в договір, а саме скасувати графік повернення кредиту, вилучивши в п.8.2 кредитного договору слова «в строк, встановлений Додатком №1 до кредитного договору»; визнати недійсними пункти 4.4 кредитного договору №39/01/07. Заявою за №401 від 27.02.2009 року Про зміну позовних вимог за зустрічним позовом в справі №14/9 ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»просить : внести зміни в договір, а саме скасувати графік повернення кредиту, вилучивши в п.8.2 кредитного договору слова «в строк, встановлений Додатком №1 до кредитного договору».
Відзиву на первісний позов відповідач , ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»не подав, однак у зустрічному позові, в т.ч. і заяві про зміну позовних вимог за зустрічним позовом, навів обставини в обґрунтування заперечень на вимоги Банку за первісним позовом щодо стягнення заборгованості.
Зустрічний позов із врахуванням Заяви ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»про зміну позовних вимог за зустрічним позовом, прийнятий до спільного розгляду з первісними позовом Банку про стягнення заборгованості, про що судом винесено відповідну ухвалу.
Незважаючи на наданий сторонам, відповідно до їх клопотань тривалий час, до мирного врегулювання спору по заявлених вимогах, сторони не дійшли.
В ході розгляду справи Банком двічі уточнювались позовні вимоги за первісним позовом. Так, Заявою від 05.03.2009 р №477/1700-04-2 Банк уточнив розмір позовних вимог за первісним позовом, просив стягнути з відповідача за первісним позовом 577681,15 грн. заборгованості за кредитним договором №39/01/07 від 31.07.2007 року, згідно долученого розрахунку заборгованості.
18.01.2010 року відповідач за первісним позовом зареєстрував в канцелярії суду Заяву від 22.12.09 р №1139, в якій просить зменшити суму пені на 70 % та розстрочити сплату заборгованості до 30 грудня 2010 року шляхом сплати заборгованості щомісячно, рівними частками. При цьому Компанія покликається на те, що дострокове повернення кредиту ставить її у важке фінансове становище, адже фінансова криза призвела до систематичних неплатежів за договорами лізингу( подає довідки, документи які свідчать про фінансові результати діяльності Компанії, стан виконання зобов»язань за лізинговими платежами, стан їх сплати та борг, зобов»язання Компанії за кредитними договорами та стан їх виконання, за якими вбачається наростаюча тенденція до невиконання зобов»язань лізингоодержувачами, а у зв»язку з цим зростання боргів за кредитними договорами). Відповідач наголошує, що до вересня 2008 року Компанія не мала жодних боргів за будь-якими зобов»язаннями , в т.ч і кредитними договорами; повідомляє, що господарські суди України приймають рішення в умовах неспроможності лізингоодержувачів сплваачувати платежі про їх відстрочку. При цьому , суди відстрочують сплату боргу , строк сплати яких настав майже рік тому, а в цьому випадку Банк вимагає дострокового повернення кредиту. Пояснює, що лізингові платежі від лізингоодержувача ( по обставинах в даній справі) не поступали з серпня 2008 року, у зв»язку з чим припинено договір лізингу. Повернене майно, що є забезпеченням повернення кредиту, до цього часу реалізувати не вдається, а Компанія зазнає збитків від невиконаного зобов»язання поручителем за договором лізингу у виді несплати лізингових платежів та витрат на перевезення і зберігання майна, яке спеціально придбалось для об»єднання «Шахтострой». Компанією вживаються всі необхідні заходи до стягнення боргів. Так за період з листопада 2008 року по березень 2009 року заявлено позовів на суму 12244935 грн ( докази додаються). За 3-ій квартал 2009 року Компанією заявлено позовів по стягненню лізингових платежів на значну суму (рядок 05 гр.3 декларації за 1 кв. 2009 та довідки про розшифровку по суб»єктах), в тому числі і до поручителя . Також вживаються реальні заходи для продажу майна, з метою повернення кредитів, однак здійснити продаж майна швидко є неможливим ( обставини , наведені у заяві від 22.12.09 р №1139 Компанія підтвердила низкою документів долучених до зазначеної заяви).
Завою від 27.01.2010 р №88/1700-04-2 про уточнення розміру позовних вимог Банк просить стягнути з відповідача за первісним позовом 530841,68 грн. заборгованості за кредитним договором №39/01/07 від 31.07.2007 року (розрахунок додається).
У листі за №66 від 17.02.2010 року відповідач за первісним позовом , ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»повідомив суд, що сума кредиту строкової та простроченої суми позивачем зазначена правильно ( йдеться по уточнення розміру позовних вимог від 27.01.2010 р №88/1700-04-2) , а саме відповідно -281344,47 грн, 182392 грн З інфляційними вимогами позивача в сумі 12863,97 грн відповідач погоджується. Вважає, що пеня як по кредиту так і по відсотках обчислена за період більше 6 місяців, що суперечить ст.232 ГПК України, оскільки умовами кредитного договору не передбачено інше і до того ж по пені за кредит Банк вийшов за межі позовної давності. Стверджує, що заява про уточнення розміру позовних вимог від 27.01.2010 р №88/1700-04-2 не є уточненням позовних вимог, а є збільшенням позовних вимог в частині відсотків, пені та інфляції. Пояснює, що Компанія 15.02.2010 року одержала проект акту звірки за договором, який підписати не може, оскільки в акт включено не тільки зобов»язання -кредит та проценти за користування кредитом, але й пеня та інфляційні, що є відповідальністю за порушення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги за первісним позовом відповідно до Заяви від 27.01.2010 року №88/1700-04-2 про уточнення розміру позовних вимог; просить позовні вимоги за первісним позовом задоволити в сумі 530841,68 грн. Уточнені вимоги за зустрічним позовом не визнає з мотивів, наведених у відзиві на зустрічний позов. Просить в задоволенні зустрічного позову ( із врахуванням про уточнення заявлених вимог за зустрічним позовом) відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом не заперечив сум строкової заборгованості та простроченої заборгованості по кредиту ( відповідно:281344 та 182392 грн) згідно заяви позивача від 27.01.2010 р №88/1700-04-2 , погодився з вимогою позивача про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 12863,97 грн; не погодився із нарахованою сумою пені як по кредиту так і по відсотках, оскільки такі обчислені за період більше 6 місяців, всупереч ст.232 ГПК України, а умовами кредитного договору не передбачено інше , окрім того , по пені за кредит стверджує, що банк вийшов за межі позовної давності. Вважає, що заява від 27.01.2010 року №88/1700-04-2 не є уточненням позовних вимог, а є збільшенням позовних вимог в частині відсотків, пені та інфляційних. Уточнені зустрічні позовні вимоги просить задоволити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
31 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк ( позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім»(відповідач) було укладено Кредитний договір №39/01/07 ( далі -кредитний договір).
Сума кредиту в розмірі 1 214 436,13 грн. була отримана відповідачем повністю, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 01 серпня 2007 року. Дану обставину відповідач не заперечує.
Кредит наданий Банком позичальнику для фінансування поточної діяльності ( п.2.4 договору).
Відповідно до п.п.4.1, 4.2 кредитного договору позичальник зобов»язаний повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку , встановлених кредитним договором та сплатити Банку плату за користування кредитом у розмірі та у порядку , встановлених кредитним договором.
Згідно з п.4.4 Кредитного договору позичальник зобов»язаний повністю повернути та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від строку виконання зобов»язання , зокрема,у випадку несплати плати за користування кредитом ( в т.ч. неналежно сплати).
За умовами кредитного договору перерахування Банку плати за користування кредитом здійснюється щомісячно в строк з 20 числа по останній робочий день поточного місяця відповідно до п.8.1 кредитного договору. Погашення кредиту здійснюється в строк, встановлений Додатком 1 до кредитного договору відповідно до п.8.2. Додаток № 1 до кредитного договору, укладений відповідно до п.8.2 договору -графік погашення кредиту.
01 жовтня 2008 року сторони кредитного договору уклали Додаткову угоду про внесення змін до кредитного договору №39/01/07 від 31.07.2007 року у якій погодили викласти п.1.1 кредитного договору в наступній редакції : Предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів -кредиту на таких умовах:
-сума кредиту -1 214 436,13 ( один мільйон двісті чотирнадцять тисяч чотириста тридцять шість грн..13 коп) гривень.
-строк кредитування - до 29 червня 2012 року.
-відсотки за користування кредитом -20 (Двадцять ) відсотків річних.
Відповідно до п.2.1 Додаткової угоди всі інші умови Договору залишаються без змін.
Відповідно до п.2.2 -дана Додаткова угода вступає в силу з дня підписання її Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов»язань.
Приводом для звернення Банку з даним позовом до суду стало невиконання умов договору відповідачем -неповернення кредиту та несплата відсотків за користування кредитом у строки та на умовах, передбачених кредитним договором.
За приписами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст.193 ГК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов»язання не допускається ( ст.525 ЦК України).
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив , якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк , встановлений договором.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Станом на 12 січня 2009 року загальна сума заборгованості відповідача перед ВАТ ВТБ Банк складала 653231,92 грн, відповідно до розрахунку, що доданий до позовної заяви. А саме: строкова заборгованість -566 736,93 грн; відсотки за користування кредитом -3891,74 грн; прострочена заборгованість по кредиту -78938,34 грн; пеня за несплату кредиту -2156,79 грн; інфляційні в сумі 1508,12 грн (за листопад 2008 р -394,69 грн та за грудень 2008 р -1113,43 грн). Саме вимоги про стягнення вказаних сум і заявлені первинно у позовній заяві.
Після подання позовної заяви до суду та призначення справи до розгляду відповідачем 05 березня 20099 року сплачено 52625,56 грн , у зв»язку з чим змінилась сума заборгованості, яка станом на 06 березня 2009 року склала 577681,15 грн. Відповідно , позивач звернувся до суду із Заявою за 3477/1700-04-2 від 05.03.2009 року про уточнення розміру позовних вимог: просить стягнути з відповідача 577681,15 грн. заборгованості, в тому числі : 514111,37 грн -строкової заборгованості, 52625,56 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 1668,05 грн. відсотків за користування кредитом; 3841,07 грн. інфляційних ( за листопад 2008 р -394,69 грн; за грудень 2008 р -1113,43 грн; за січень 2009 р -2332,95 грн).
27.01.10 р позивач подав Заяву за №88/1700-04-2 про уточнення розміру позовних вимог, яку просить прийняти до розгляду та стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору №39/01/07 від 31.07.2007 року в розмірі 530841,68 грн. Заява подана в порядку ст.22 ГПК України. Відповідно до розрахунку заборгованості, що доданий Банком до зазначеної заяви в розмір заборгованості 530 841,68 грн включено: 281 344,47 грн. строкової заборгованості ; 7 877,18 грн. відсотків за користування кредитом за період 01.12.2009 р -31.12.2009 р; 182 392,46 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 15 500,25 грн прострочених відсотків по кредиту; 30 067,94 грн пені за несплату кредиту; 795,41 грн пені за несплату відсотків; 12863,97 грн. інфляційних ( нарахування проведено включно по листопад 2009 року).
Оглянувши та дослідивши Заяву про уточнення розміру позовних вимог від 27.01.2010 р №88/1700-04-2, виходячи з реального дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку що зазначеною заявою позивач не лише уточнює розмір раніше заявлених вимог (як ,наприклад, по строковій заборгованості) ,а по окремих вимогах збільшує їх розмір ( по простроченій заборгованості по кредиту; по відсотках за користування кредитом; по пені за несплату кредиту; по інфляційних нарахуваннях), окрім того - пред»являє додаткові позовні вимоги, які не були первинно заявлені ні в позовній заяві, ні в Заяві про уточнення розміру позовних вимог за №477/1700-04-2 від 05.03.2009 р ( а саме :15500,25 грн. прострочених відсотків по кредиту;795,41 грн. пені за несплату відсотків), що суперечить приписам ст.22 ГПК України.
В розумінні ст.22 ГПК України уточнення розміру позовних вимог чи збільшення розміру позовних вимог не може бути пов»язано з пред»явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлось у позовній заяві.
Відтак, позивач не позбавлений права звернутися із зазначеними додатковими вимогами до суду за захистом свого цивільного права, у разі його порушення, у спосіб та порядку, які не суперечать приписам чинного законодавства.
Оглянувши та дослідивши Уточнення розміру позовних вимог від 27.01.2010 р №88/1700-04-2 та доданий до нього розрахунок, суд приходить до висновку, не приймати вказаного уточнення до розгляду в частині вимог про стягнення 15500,25 грн. прострочених відсотків по кредиту та 791,41 грн пені за несплату відсотків, так як позивачем, в порушення вимог статті 22 ГПК України, вказаним «уточненням» пред»явлено додаткові позовні вимоги, про які не йшлось у позовній заяві.
Заява від 27.01.2010 р №88/1700-04-2 приймається до розгляду і розглядається судом без додаткових вимог, про які зазначено вище.
Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач вправі до прийняття рішення у справі визнати позов повністю або частково.
По заяві від 27.01.2010 р №88/1700-04-2 відповідач визнає, строкову суму кредиту (281344,47 грн), прострочену заборгованість по кредиту -182392,46 грн, інфляційні нарахування в сумі 12863,97 грн. В цих сумах уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки пеня по кредиту обчислена позивачем за період більше ніж 6 місяців, то зазначене суперечить ст.232 ГК України, так як умовами кредитного договору не передбачено інше та приймає до уваги заявлене відповідачем що по пені за кредит банк вийшов за межі позовної давності. Умовами договору передбачена така відповідальність. Вимога про стягнення пені за несплату кредиту в розмірі 2156,79 грн. первинно була заявлена Банком у позовній заяві. Відтак, вимога позивача про стягнення пені за несплату кредиту ( за заявою від 27.01.2010 р в сумі 30 067,94 грн) підлягає до задоволення частково, в сумі 7841,46 грн, за період з 01.11.2008 р до 01.05.2009 року, за 181 день протермінування.
Із врахування наведеного вище прийняті судом до розгляду за Заявою від 27.01.2010 р №88/1700-04-2 уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 492 319,54грн, а саме : строкова заборгованість -281344,47 грн; 7877,18 грн. відсотків за користування кредитом; 182392,46 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 7841,46 грн. пені за несплату кредиту; 12863,97 грн. інфляційних нарахувань.
Відшкодуванню позивачу за первісним позовом підлягає 4923,20 грн держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виходячи із задоволеної суми..
Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги пояснення обидвох сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що заявлені ( в подальшому уточнені) зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач за зустрічним позовом просить внести зміни в договір, а саме скасувати графік повернення кредиту, вилучивши в п.8.2 кредитного договору слова «в строк, встановлений Додатком №1 до кредитного договору».
Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст.614,616,652 ЦК України, ст.ст.188,207 ГК України.
Несплату заборгованості за кредитним договором позивач мотивує тим, що за лізинговими договорами, які укладені із лізингоодержувачами не сплачуються кошти і, відповідно, Компанія не може виконати зобов»язання перед Банком. Однак , в силу приписів ст.617 ЦК України , недодержання своїх обов»язків контрагентами боржника та відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє від відповідальності за порушення зобов»язання.
Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями , громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, і підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов»язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України ( ст.67 ГК України).
У відповідності до вимог ст.193 ГК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Обставини, які наводить позивач за зустрічним позовом не розцінюються судом як істотне порушення кредитного договору Банком, не встановлений факт завдання таким істотним порушенням шкоди Компанії, внаслідок якої б друга сторона ( в даному випадку Компанія) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В силу приписів ст.1054 ЦК України у кредитному договорі строк (термін) повернення кредиту є істотною умовою, досягнення згоди щодо якої сторонами є ознакою укладеності договору.
Щодо нікчемності пункту 6.2 кредитного договору.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»ягшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності ( ч.1 ст.5 ЦК України).
Право банку змінювати процентну ставку закріплене в підписаному відповідачем кредитному договорі. Виникло до вступу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»№661-У1 від 12.12.2008 року. Даний нормативний акт не може розповсюджуватися на вже набуті права, в як наслідок -договір не може протирічити закону, який на нього не розповсюджується. Отже, якщо умова договору законна, вона повинна виконуватися, оскільки в силу приписів ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
За законом, який діяв на момент укладення, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено самим договором ( ст.651 ЦК України)
Отже, заборона збільшення розміру відсотків стосується тільки договорів, підписаних після 09 січня 2009 року, тобто, після вступу в силу Закону №661-У1. .
Як вбачається , в ході розгляду справи Банк не заперечував проти надання можливості Компанії врегулювати спір по погашення заборгованості ( строки вирішення спору продовжено; підтримано не одне клопотання Компанії про відкладення розгляду справи, зокрема для надання можливості для реалізації майна і перерахування коштів в погашення боргу). Станом на даний час Компанія визнає, зокрема, суму строкової заборгованості, заборгованості по кредиту, інфляційних, тощо.
На підставі наведеного, виходячи з фактичних обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення змінених зустрічних позовних вимог.
Витрати, понесені Компанією по зустрічному позову, відшкодуванню не підлягають, покладаються на позивача за зустрічним позовом.
У статті 83 ГПК України викладено права господарського суду, яким його наділено при прийнятті рішення.
Зважаючи на те, що розгляд справи охоплений тривалим періодом часу, оскільки судом неодноразово надавалась сторонам можливість для добровільного врегулювання спору за первісним та зустрічним позовами; станом на даний час відсутні обставини , які б ускладнювали виконання рішення ( рішення виконується в порядку Закону України «Про виконавче провадження) , окрім того враховуючи інтереси обох сторін по справі, суд не вбачає за доцільне задоволити клопотання Компанії про розстрочку виконання рішення , в тому числі -до 30 грудня 2010 року.
При наявності обставин, які ускладнюватимуть виконання рішення або робитимуть його неможливим на стадії виконання, сторона не позбавлена права та можливості звертатись до суду із відповідними заявами в порядку ст.121 ГПК України.
Враховуючи, що вимога про стягнення пені задоволена судом частково ( із врахуванням нарахування в межах шести місяців), що умовами договору така відповідальність передбачена, клопотання Компанії про зменшення пені, яка підлягає до задоволення, на 70% - відхиляється.
Керуючись ст.ст.1,2,21,32,33,34,36,43,44,49,60,75,82,84,85 ГПК України , суд,-
1. Прийняті до розгляду за Заявою про уточнення розміру позовних вимог №88/1700-04-2 від 27.01.2010 року вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія «Лізинговий Дім»( м.Львів, вул..Банківська, буд.5, код ЄДРПОУ 31730064) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк ( м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд.8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі Львівської філії ( мЛьвів, вул..Данилишина,4, код ЄДРПОУ 25258030) заборгованість в сумі 492 319,54грн, а саме : строкову заборгованість -281344,47 грн; 7877,18 грн. відсотків за користування кредитом; 182392,46 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 7841,46 грн. пені за несплату кредиту; 12863,97 грн. інфляційних нарахувань; 4923,20 грн держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
4. В решті частині вимоги про стягнення пені за Заявою від 27.01.2010 р №88/1700-04-2 -відмовити.
5. В задоволенні зустрічного позову позивачу за зустрічним позовом відмовити.
6. Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Суддя