79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.02.10 Справа№ 14/20
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Львівська автобаза №1”, м.Львів
До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів
Про стягнення 9 338,12 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Хороз І.Б.
Представники:
від позивача: Нікулін О.В.-представник (довіреність від 05.02.2010р.)
від відповідача: не з»явився
Права та обов”язки , передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз”яснено. Заяви про відвід складу суду не поступали.
Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Львівська автобаза № 1”, м. Львів до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 9 338,12 грн. заборгованості, в тому числі: 7 725,40 грн. -основного боргу, 351,45 грн.- пені, 51,43- 3% річних, 209,84 грн.- інфляційних, 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката ; позивач просить відшкодувати судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 12.02.10р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 25.02.10р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.
Ухвала отримана позивачем 17.02.10р., що підтверджується поштовим за № 5162485 повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції; відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 17.02.10р., що підтверджується поштовим за № 5162493 повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.
Позивач явку представника в судове засідання забезпечив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.02.10р. виконав, позовні вимоги підтримує, позов просить задоволити.
Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив; відзиву та витребуваних судом документів не надав, заявлені вимоги не заперечив; з клопотаннями, заявами до суду не звертався.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні 25.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, встановив:
Між ВАТ “Львівська автобаза № 1” - продавець (Позивач по справі) та ФОП ОСОБА_1 - покупець (Відповідач по справі) було укладено Договір № 36 на продаж нафтопродуктів, відповідно до п.1.1. продавець зобов»язувався протягом 2008-2009р. проводити заправку автотранспортних засобів покупця нафтопродуктами, а саме дизпаливом (надалі товар), а покупець зобов»язувався прийняти нафтопродукти та оплатити загальну вартість на умовах і протягом термінів вказаних у даному договорі.
Відпуск нафтопродуктів ( п.1.2 договору) здійснюється партіями протягом місяця. Ціна за кожну партію може змінюватись як в більшу так і в меншу сторону, залежно від змін на ринку паливно - мастильних матеріалів, що попередньо узгоджуються з покупцем по телефону або факсу.
Відповідно до п.3.1. відпуск нафтопродуктів (заправка транспортних засобів) відбувається після пред»явлення покупцем або довіреною особою покупця всіх необхідних документів (довіреність, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку), а також платіжного доручення, що свідчить про оплату належних сум за нафтопродукти.
Отримання товару покупцем проводиться на АЗС, що розташований за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 127. При цьому, покупець щоквартально подає продавцю список транспортних засобів ( з зазначенням їх марки та реєстраційного номера), на які будуть відпускатися нафтопродукти. (п.3.2.) Такий список ( відповідно до вимог п.3.2 договору №36 від 20.02.08 р, відповідачем надано позивачу (копія документа знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до п.4.1. відпуск нафтопродуктів покупцю проводиться після проведення ним авансового платежу за товар на розрахунковий рахунок продавця за кожну окрему партію.
Пунктом 4.2. передбачено -у випадку одержання покупцем товару на повну суму внесеного ним авансового платежу, відпуск товару продавцем припиняється до проведення наступної авансової оплати товару.
Сторони домовились (п.4.3. договору), що в окремих випадках, на підставі домовленості продавець може відпускати покупцю нафтопродукти в кредит на суму, яка не перевищує 5000,00 грн. При цьому, вартість відпущених нафтопродуктів у кредит включається до вартості нафтопродуктів, які будуть відпускатися покупцю в наступному звітному періоді.
Відповідно до п.6.2. за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати (недоплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов»язання щодо оплати.
За односторонню необгрунтовану відмову від виконання свої зобов»язань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу 2% від загальної суми вартості договору (п.2.2.).
На виконання умов зазначеного договору, що підтверджується актом звірки розрахунків від 01.10.09р. , позивач відпустив, а відповідач прийняв товар вартістю 8025,40 грн. Станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач частково, на суму 300,00 грн. оплатив отриманий товар. Сума боргу склала 7 725,40 грн.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Поданими до справи матеріалами позивач підтверджує факт отримання поставленого товару відповідачем на виконання умов договору від 20.02.2008 року ,загальною вартістю 8025,40 грн; підтверджує факт проведення розрахунку відповідачем в сумі 300,00 грн. та залишок боргу в сумі 7 725,40 грн. Окрім того, як вбачається з наявних у справі матеріалів, Актом звірки від 01.10.09 р сторони підтвердили (станом на 30.09.09 р) сальдо на користь ВАТ «Львівська автобаза № 1»8 025,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
10 листопада 2009 року ВАТ «Львівська автобаза №1»на адресу відповідача було скеровано вимогу про проведення розрахунків за отримані нафтопродукти до 20 листопада 2009 року, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
За Вих.№9 від 25.01.210 р позивач скерував відповідачу Досудове попередження , в якому попередив про звернення з позовом до суду, у випадку непогашення відповідачем в семиденний термін з моменту отримання Досудового попередження суми боргу 7725,40 грн. Основний борг відповідачем не погашено.
Відтак, в силу приписів ч.2 ст.530 ЦК України , відповідачем прострочено термін виконання грошового зобов»язання перед позивачем.
Відповідач заявлену позивачем вимогу про стягнення основного боргу в сумі 7725,40 грн. не заперечив, належними та допустимими доказами суму боргу не спростував.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 7 725,40 грн. обґрунтована і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В частині стягнення 3 % річних в сумі 51,43 грн., вимога позивача підлягає задоволенню, оскільки розрахунок 3 % річних проведений позивачем вірно, із врахуванням моменту прострочення відповідачем виконання зобов»язання по сплаті основного боргу в сумі 7 725,40 грн ( невиконанням вимоги позивача згідно претензії від 10.11.2009 року), в силу приписів ч.2 ст.530 ЦК України.
Задоволенню в сумі 208,59 грн. підлягає вимога позивача про стягнення інфляційних нарахувань , які розраховані відповідно до вимог ст.625 ЦК України. ( в сумі 208,59 , оскільки позивачем у розрахунку допущена арифметична помилка).
У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до загальних положень про купівлю-продаж, встановлених нормами ЦК України, покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов»язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.
Договором купівлі-продажу ( ст.694 ЦК України) можу бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Строки оплати товару в договорі від 20.02.2008 року не встановлені. Між тим, неустойка (штраф, пеня) є способом забезпечення виконання зобов»язань за договором. Неустойка застосовується незалежно від заподіяння збитків, за умови надання позивачем лише доказів факту порушення договору. Підставою застосування пені є лише прострочення виконання грошового зобов»язання за договором.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини на яких грунтуються заявлені вимоги чи заперечення на позов.
Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.
Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 7985,42 грн. З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення : 7725,40 грн. основного боргу; 208,59 грн. інфляційних втрат; 51,43 -3 % річних.
Вимоги про стягнення 351,45 грн. пені та решти від нарахованої суми інфляційних -задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат входять, зокрема , витрати з державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати по оплаті послуг адвоката. В обґрунтування витрат по оплаті послуг адвоката позивач посилається на договір №05 від 05 лютого 2010 року про надання правової допомоги з підготовки та проведення господарської справи, рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 05.02.2010 р на оплату наданих послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане виконавцю за № 1320 від 26.03.08р., платіжне доручення №2561 від 05.02.2010 року, яким позивач здійснив оплату 1000,00 грн. за юридичні послуги згідно рахунку від 05.02.2010 року.
Понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката є реальними, підтвердженими документально, та такими , що підлягають відшкодуванню, однак ( як і інші судові витрати позивача по даній справі ) - пропорційно до задоволених вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 97,69 грн. держмита; 226,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 957,70 грн. витрат на послуги адвоката.
Керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44,49,75, 82,84,85,116 ГПК України, суд,-
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код ДРФОУ НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівська автобаза №1»( м.Львів, вул..Пасічна,127, код ЄДРПОУ 01268489) 7725,40 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 51,43 грн, 208,59 грн. інфляційних нарахувань, 97,69 грн. держмита, 226,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 957,70 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
4. В задоволенні решти вимог -відмовити.
Суддя