20.06.19
22-ц/812/1101/19
Справа № 6/490/13249/13-ц Головуючий суду першої інстанції Чулуп О.С.
Провадження № 22-ц/ 812/1101/19 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
20 червня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Царюк Л.М.,
суддів: Прокопчук Л.М., Самчишиної Н.В.,
із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,
за участю боржника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2019 року, постановлену під головуванням судді Чулуп О.С. в залі судового засідання в м. Миколаїв, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (далі - ТОВ «Українська факторингова компанія») про заміну стягувача у виконавчому провадженні, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
16 січня 2017 року ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
На обґрунтування заяви заявник зазначав, що 25 жовтня 2016 року Апеляційним судом Миколаївської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11163519000 від 04 червня 2007 року у сумі 37 855 грн. 50 коп. та 220 грн. 21 коп. судових витрат в межах вартості спадкового майна після смерті позичальника ОСОБА_3
17 листопада 2016 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 46, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 11163519000 від 04 червня 2007 року, що був укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3
Посилаючись на ці обставини ТОВ «Українська факторингова компанія» просило змінити стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Українська факторингова компанія».
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2019 року в задоволенні заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «УкрСиббанк» не зверталося до суду із заявою про видачу виконавчого листа, тобто виконавчий документ не був виданий, а відтак на теперішній час виконавче провадження не відкрито, що робить неможливим вирішити питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Українська факторингова компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права і обов'язки. Судом не враховано те, що рішення суду залишиться без виконання, що призведе до порушення ст. 129-1 Конституції України.
Скориставшись своїм правом, ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» відзив на апеляційну скаргу до суду не надали.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд встановив, що 25 жовтня 2016 року Апеляційним судом Миколаївської області було скасовано рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2014 року та ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11163519000 від 04 червня 2007 року у сумі 37 855 грн. 50 коп. в межах вартості спадкового майна після смерті позичальника ОСОБА_3 та 220 грн. 21 коп. судових витрат.
17 листопада 2016 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 46, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 11163519000 від 04 червня 2007 року, що був укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 .
Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК); б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції у порушення вищевказаних положень закону не звернув увагу на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження за рішенням суду лише з тих підстав, що виконавче провадження з його виконання не відкрито та не перебуває на виконанні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2019 року скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» у справі № 6/490/13249/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, обчислюючи цей строк, з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді Л.М. Прокопчук
Н.В. Самчишина
Повний текст постанови складено 20 червня 2019 року.