91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
09.03.10 Справа № 14/59
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс -Л”, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Свердловська сільгоспхімія”, м. Свердловськ Луганської області
про стягнення 38062 грн. 50 коп. Суддя Лісовицький Є.А.
Представники:
від позивача -Варакута О.О., довіреність № б/н від 11.01.10;
від відповідача -представник не прибув;
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 38062 грн. 50 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд, -
04 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу сільгоспродукції, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити насіння соняшника врожаю 2007 року.
Умовами укладеного договору було визначено:
п. 2.1. - кількість товару, що постачається: 200 тон.
п. 2.2. - ціна товару за одну тону з ПДВ - 1500,00 грн.
п. 2.3. - вартість товару, що поставляється згідно дійсного договору складає 300000 грн., в т.ч. ПДВ - 50 000 грн.
п. 3.1. - оплата за товар здійснюється шляхом перерахування передплати на рахунок продавця
п. 4.1. - строк поставки-01.10.2007 р.
З метою виконання свого грошового зобов'язання, позивачем на рахунок відповідача в якості передплати було перераховано 06.08.07 року 300000 грн. згідно платіжного доручення № 12.
Крім того, 28.09.07 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу соняшника від 03.08.07 р. Зазначеною додатковою угодою було фактично продовжено термін виконання відповідачем зобов"язання щодо поставки товару та було встановлено, що відповідач зобов'язаний поставити товар на суму 300000 грн. не пізніше 31.12.2008 року (проте обумовленого договором строку - 01.10.07 р.).
22 жовтня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу соняшника від 03.08.07 р.
Згідно до умов зазначеної додаткової угоди відповідач в рамках укладеного договору зобов'язався передати у власність позивача соняшник в кількості 86,250 тон за ціною 950,00 грн. (в т.ч. ПДВ) загальною вартістю 81937,50 грн. (в т.ч. ПДВ) в строк до 22.10.08 р. Зазначеною додатковою угодою було зменшено зобов'язання відповідача як за кількістю, так й за загальної ціною товару, що мав бути поставлений відповідачем.
Відповідно до накладної від 22.10.08 р. позивачем було отримано від відповідача соняшник на суму 81937,50 грн.
26.08.08 року відповідачем на рахунок позивача було частково було повернуто суму передплати в розмірі 180 000,00 грн.
Згідно акту звірки від 01.11.08 р., сума зайве переплачених коштів за договором купівлі-продажу б/н від 03.08.07 р. становить 38062,50 грн. (300000 грн. - 180000 грн. - 81937,50 грн.).
Позивач направив відповідачу претензію №5 від 14.01.10 з вимогою про повернення коштів 38062 грн. 50 коп. (отримана відповідачем 19.01.10).
Кошти повернуті не були.
Позивач звернувся з позовом та просить стягнути безпідставно отримані кошти у сумі 38062 грн. 50 коп.
Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з наступних підстав.
Положеннями ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Укладеною між сторонами 22.10.08 р. додатковою угодою було визначено, що відповідач передає в власність позивача товар на загальну суму 81937,50 грн. Зазначений обов'язок відповідачем було виконано.
Таким чином, надлишково перерахована позивачем в порядку п. 2.3. та п. 3.1. укладеного договору сума передплати в розмірі 38062,50 грн. підлягає поверненню відповідачем відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, тому що після укладання сторонами додаткової угоди до договору купівлі-продажу, у відповідача відпала підстава для набуття решти грошових коштів в сумі 38062,50 грн., тобто вони залишились поза межами договірного регулювання взаємовідносин сторін.
Позивач направив відповідачу претензію №5 від 14.01.10 з вимогою про повернення коштів 38062 грн. 50 коп. (отримана відповідачем 19.01.10).
Кошти повернуті не були.
Тому позовні вимоги про стягнення 38062 грн. 50 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свердловська сільгоспхімія”, м. Свердловськ, провул.Лутугіна, 7, ідентифікаційний код 05487975 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс -Л”, м. Луганськ, вул.В.Пятьоркіна, 10 «А», ідентифікаційний код 21842252 безпідставно отримані кошти 38062 грн. 50 коп., витрати на сплачене держмито 380 грн. 63 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -11.03.10.
Суддя Є.А.Лісовицький