91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
02.03.10 Справа № 4/165
Розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Екологічна ініціатива” в особі Стахановської виробничої дільниці товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Екологічна ініціатива”м. Алмазна Луганської області
до Малого приватного підприємства “Фірма Природа”, м. Луганськ
про стягнення 66518 грн. 90 коп.
Суддя: Батюк Г.М.
За участю секретаря судового засідання: Маценко О.В.
У присутності представників сторін:
від позивача -Лисенко С.Б., дов. № 256 від 27.07.2009;
від відповідача -Багрянцева Н.Ю., довіреність № 45/9 від 11.12.2009,
Вербовська Н.О., довіреність № 44/9 від 11.12.2009;
У судовому засіданні 25.02.2010 по справі №165, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 02.03.2010.
Рішення господарського суду Луганської області виноситься 02.03.2010.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання за договорами № 40/5 від 10.03.05, № 91/7 від 14.09.07 та № 68/8 від 12.03.08, у сумі 66518 грн. 90 коп.
Представник позивача, відповідно до ст.22 ГПК України, надав у засідання суду 25.02.2010 та 02.03.2010, уточнення до позовної заяви та просить суд вважати позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача збитків сплачених за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 44768,90 грн. та стягнення з відповідача збитків у розмірі 21750 грн., як додаткові витрати для відновлення порушеного права, відповідно до вимог ст.224 ГК України.
Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог, зданою до суду 25.02.2010 та 02.03.2010, у судових засіданнях підтримав.
Вказані заяви про уточнення позовних вимог, зданих до суду 25.02.2010 та 02.03.2010, прийняті судом, як такі, що не суперечить ст. 22 ГПК України.
На підставі викладеного, позовними вимоги слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків сплачених за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 44768,90 грн. та стягнення з відповідача збитків у розмірі 21750 грн., як додаткові витрати для відновлення порушеного права.
Представник відповідача відзивом на заяву від 14.12.2009 № 47 та відзивом на заяву про уточнення позовних вимог, зданим у засіданні суду 02.03.2010, вимоги позову відхилив у повному обсязі, посилаючись на те, що кошти у розмірі 44768,90 грн. були ним отримані за виконання робіт за договорами: № 40/5 від 10.03.05, № 91/7 від 14.09.07 та № 68/8 від 12.03.08.
Відповідач вказує на те, що всі роботи за вищевказаним договорами були виконані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується актами прийому здачі робіт ( послуг), які підписані позивачем без доповнень та зауважень, скріплені їх печаткою, а також звітами на підставі яких Державним управлінням з охорони навколишнього природного середовища були видані відповідні дозволи.
Також, відповідач зазначив, що кошти у розмірі 21750,00 грн., які заявлені позивачем до стягнення були отримані за роботи відповідно до договорів з ПП “Фірма Еко»та ТОВ «Еко -Аудит», тобто вказані роботи не пов'язані з роботами виконаними МПП «Фірма Природа».
Представник позивача, відповідно до ст. 41 ГПК України, надав у засідання 25.02.2010, заяву про призначення експертизи для виявлення прихованих недоліків у роботі відповідача за спірними договорами .
Представник відповідача, в порядку ст.ст. 22,41 ГПК, надав у засідання суду заперечення на клопотання позивача про призначення судової експертизи , посилаючись на те, що судова експертиза повинна призначатись у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, також відповідач зазначає, що позивач невірно визначив вид судової експертизи.
Розглянувши заяву позивача про призначення судової експертизи та враховуючи заперечення на вказану заяву відповідача, суд прийшов до висновку, що у задоволення вказаної заяви слід відмовити з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 41 ГПК України, судова експертиза призначається господарським судом для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарським судом спору і потребують спеціальних знань.
Судом встановлено, що для вирішення питань, які були запропоновані позивачем для вирішення судовою експертизою не потрібні спеціальні знання, оскільки вказані питання регулюються Законом України «Про охорону атмосферного повітря», також вирішення вказаних позивачем питань віднесено до компетенції господарського суду тобто надання правової оцінки діям сторін, така правова позиція викладена у п.2 Роз'яснень ВАСУ від 11.11.1998 № 02-5/424.
Суд зазначає, що запропонований позивачем вид судової експертизи, а саме, будівельно -технічна, відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, вказаний вид експертизи стосується тільки нерухомого майна, а саме, будівель, споруд, інженерного обладнання, земельних ділянок.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
встановив:
Заява про уточнення позовних вимог, здана до суду 25.02.2010, підлягає до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача: збитків сплачених за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 44768,90 грн., збитків у розмірі 21750 грн., як додаткові витрати для відновлення порушеного права.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.03.2005 між Стахановською виробничою дільницею Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Екологічна ініціатива»та Малим приватним підприємством «Фірма Природа»був укладений договір № 40/5, предметом якого було виконання наступних робіт: інвентаризація джерел шкідливих викидів; машинний розрахунок розсіювання викидів. Аналіз машинного розрахунку; комп'ютерна інформація по програмі Т-ЮЯМА.
Договір № 40/5 від 10.03.2005, був пролонгований до 10.08.2006, зазначені в розділі 1 договору, шляхом укладання додаткової угоди б/н, оскільки відповідач по даній справі у строк визначений договором не виконав роботи. Зазначені роботи були прийняті та оплачені позивачем, відповідно до умов визначених розділами 2 та 3 вказаного договору, в розмірі 8815,90 грн. за платіжними дорученнями: № 122 від 28.02.2006 на суму 4000 грн., та № 331 від 30.03.2006 на суму 4815,90 грн.
Позивач зазначає, що після виконання вказаних робіт між позивачем та відповідачем був укладений договір від 14.09.2007 № 91/7 предметом якого, було виконання робіт з контрольних замірів на джерелах викидів у 2007 році. Роботи були виконані, та сплачені позивачем, відповідно до умов, визначених розділом 2 договору № 91/7 від 14.09.2007 в сумі 8126, 50 грн. за платіжним дорученням № 1622 від 22.10.2007.
Позивач вказує на те, що з відповідачем був укладений договір від 12.03.2008 № 68/8, предметом якого є розробка документів, обґрунтовуючих об'єми викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Позивач прийняв зазначені роботи, та сплатив, відповідно до умов, визначених розділом 2 договору в сумі 27826,50 грн. за платіжними дорученнями: № 460 від 06.03.2008 на суму 23126,50 грн. , № 95 від 22.01.2009 на суму 1000,00 грн., №265 від 01.04.2009 на суму 3700,00 грн.
Загальна сума, сплачена позивачем відповідачу, за виконані роботи складає 44768,90 грн.
Зазначені договори підпадають під кваліфікацію правовідносин пов'язані між собою виконанням робіт, спрямованих на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позивач у позові зазначив, що Державною екологічною інспекцією в Луганській області з 30.06.2009 по 20.07.2009 проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства СВД ТОВ фірми «Екологічна ініціатива»/позивача/. В ході перевірки було виявлено значно більшу кількість стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин ніж враховано в ході проведення інвентаризації спеціалістами відповідача, про що свідчить акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.06.2009.-20.07.2009р. (а.с. 13-21).
Позивача вказує на те, що комплекс робіт, виконаний відповідачем за договорами № 40/5 від 10.03.2005, № 91/7 від 14.09.2007, та відповідна документація, виготовлена відповідно до умов договору № 68/8 від 12.03.2008 на підставі даних отриманих в ході виконання робіт за договорами № 40/5 від 10.03.2005, № 91/7 від 14.09.2007 не відповідають дійсності.
Позивач зазначив, що в результаті неналежного виконання зобов'язань відповідачем за спірними договорами, позивач отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який не відповідає дійсності, та поніс збитки в розмірі 44768,90 грн., які сплатив відповідачу за роботу, яку він виконав з порушенням умов вищевказаних договорів
Керуючись зазначеною законодавчою нормою позивач звернувся до іншої організації та уклав договори про виконання робіт, які відповідач, на думку позивача, виконав не професійно.
Так, позивачем з Приватним підприємством «Фірма «ЕКО»був укладений договір на виконання робіт № 28/07/09 від 28.07.2009, предметом якого є контроль стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2009 році для об'єкта розташованого за адресою: м. Алмазне, вул. Терешкової, 29, та з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО - АУДИТ»договір на виконання робіт № 28/07/09 від 28.07.2009, предметом якого є комплекс робіт з підготовки додатків до документів, які обґрунтовують об'єми викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для об'єкта розташованого за адресою: м. Алмазне, вул. Терешкової, 29. Відповідно до умов визначених договорах позивач по справі сплатив підряднику, а саме Приватну підприємству фірма «ЕКО»та Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО - АУДИТ»за виконані роботи, суму у розмірі 21750 грн., за платіжними дорученнями від 31.07.2009 № 948 на суму 21000 грн., та від 03.09.2009 № 951 на суму 750 грн. ( а.с.22,23)
Позивачем 14.10.2009 року подано позов, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зданого до суду 25.02.2010, позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача: збитків сплачених за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 44768,90 грн., збитків у розмірі 21750,00 грн., як додаткові витрати для відновлення порушеного права, на підставі ст. 225,226 ГК України.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.10.2009 суддею Калашник Т. Л. у справі № 01-10/7-288 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Екологічна ініціатива” в особі Стахановської виробничої дільниці Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Екологічна ініціатива” до Малого приватного підприємства “Фірма Природа” про стягнення 66518 грн. 90 коп. повернуто позовну заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 16.11.2009 у справі
№ 01-10/7-288 ухвалу господарського суду Луганської області від 14.10.2009 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Луганської області.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 30.11.2009 по справі № 01-10/7-288 справу передано на розгляд судді Батюк Г.М.
Позов обґрунтований умовами Договорів та положеннями ст.ст. 225,226 ГК України, ст.ст.610, 1209 ЦК України.
Відповідач запереченнями зазначеним вище проти позову заперечує з підстав, викладених у відзивах та запереченнях.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.
Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінивши докази позивача, якими він підтверджує факт спричинення йому відповідачем, на заявлену до стягнення збитків сплачених за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 44768,90 грн., збитків у розмірі 21750 грн., як додаткові витрати для відновлення порушеного права і дійшов висновку, що обставини, вказані у позовній заяві та нормативне обґрунтування позовних вимог не підтверджені допустимими та належними доказами, оскільки з доданих позивачем документів в підтвердження понесених збитків неможливо зробити висновок про те, що позивачу спричинено саме збитки і саме на загальну суму 66518 грн. 90 коп.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушника господарських санкцій на підставах та в порядку, передбаченому цим кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частини 3 зазначеної статті господарсько-правова відповідальність базується на принципах, відповідно до яких: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи оговорено це у договорі.
Так, статтею 1209 ЦК України передбачено, що продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг), зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних, та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.
Частиною 2 статті 1210 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг) підлягає відшкодуванню їх виконавцем.
Відповідно до ст. 225 ГК України визначений склад та розмір відшкодування збитків, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого чи знищеного майна, визначена у відповідності до вимог законодавства; додаткові видатки (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково використаних матеріалів), понесені стороною, яка понесла збитки внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 226 ГК України у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу, (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуг) третім особам, якщо інше не передбачено законом, або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, нанесених невиконанням зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2005 між Стахановською виробничою дільницею Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Екологічна ініціатива»та Малим приватним підприємством «Фірма Природа»був укладений договір № 40/5, предметом якого було виконання наступних робіт: інвентаризація джерел шкідливих викидів; машинний розрахунок розсіювання викидів. Аналіз машинного розрахунку; комп'ютерна інформація по програмі Т-ЮЯМА. Договір № 40/5 від 10.03.2005, був пролонгований до 10.08.2006, зазначені в розділі 1 договору, шляхом укладання додаткової угоди б/н, оскільки відповідач по даній справі у строк визначений договором не виконав роботи. Зазначені роботи були прийняті та оплачені позивачем, відповідно до умов визначених розділами 2 та 3 вказаного договору, в розмірі 8815,90 грн. за платіжними дорученнями: № 122 від 28.02.2006 на суму 4000 грн., та № 331 від 30.03.2006 на суму 4815,90 грн.
Також, після виконання вказаних робіт між позивачем та відповідачем був укладений договір від 14.09.2007 № 91/7 предметом якого, було виконання робіт з контрольних замірів на джерелах викидів у 2007 році. Роботи були виконані, та сплачені позивачем, відповідно до умов, визначених розділом 2 договору № 91/7 від 14.09.2007 в сумі 8126, 50 грн. за платіжним дорученням № 1622 від 22.10.2007.
Як вбачається, між позивачем та відповідачем був укладений договір від 12.03.2008 № 68/8, предметом якого є розробка документів, обґрунтовуючих об'єми викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Позивач прийняв зазначені роботи, та сплатив, відповідно до умов, визначених розділом 2 договору в сумі 27826,50 грн. за платіжними дорученнями: № 460 від 06.03.2008 на суму 23126,50 грн., № 95 від 22.01.2009 на суму 1000,00 грн., №265 від 01.04.2009 на суму 3700,00 грн.
Судом встановлено, що загальна сума, сплачена позивачем відповідачу, за виконані роботи за вищезазначеними договорами складає 44768,90 грн.
Позивач отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за який сплатив відповідачу суму у розмірі 44768,90 грн.
Як вбачається, Державною екологічною інспекцією в Луганській області з 30.06.2009 по 20.07.2009 проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства СВД ТОВ фірми «Екологічна ініціатива». В ході перевірки було виявлено значно більшу кількість стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин ніж враховано в ході проведення інвентаризації спеціалістами відповідача, про що свідчить акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.06.2009.-20.07.2009р. (а.с. 13-21).
За своєю правовою природою сума, що заявлена позивачем до стягнення є збитками.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.
Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
Так, сторони зобов'язані довести суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - наслідком такої протиправної поведінки.
Цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника, отже відповідач зобов'язаний довести той факт, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Позивачем повинно бути доведено факт того, що він реально поніс збитки у заявленому розмірі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що докази понесених позивачем збитків сплачених за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 44768,90 грн., збитків у розмірі 21750 грн., як додаткові витрати для відновлення порушеного права в матеріалах справи відсутні.
Докази протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, докази вини відповідача (як підстави для настання відповідальності) - в матеріалах справи відсутні.
Крім того, при зверненні до суду із позовом про стягнення заподіяних збитків позивач повинен обґрунтувати розмір заявлених до стягнення збитків.
Суд вважає, що позивачем не обґрунтовано розмір понесених ним збитків.
Так, позивач не надав доказів того, що збитки на загальну суму 66518 грн. 90 коп., понесені внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірними договорами: № 40/5 від 10.03.05, № 91/7 від 14.09.07 та № 68/8 від 12.03.08. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 25.06.2008 по справі № 39/101.
Доводи позивача викладені у позовній заяві не підтверджені документально та спростовуються матеріалами справи.
Судом встановлено, що кошти у розмірі 44768,90 грн. були отримані відповідачем за виконання робіт за договорами: № 40/5 від 10.03.05, № 91/7 від 14.09.07 та № 68/8 від 12.03.08.
Як вбачається, всі роботи за вищевказаними договорами були виконані у повному обсязі, що підтверджується актами прийому здачі робіт ( послуг), які підписані позивачем та відповідачем без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств (а.с.69-77), а також звітами на підставі яких Державним управлінням з охорони навколишнього природного середовища були видані відповідні дозволи позивачу. Позивач ніяких зауважень щодо якості виконаних робіт позивач не заявляв.
Матеріалами справи підтверджується, що грошові кошти у розмірі 21750,00 грн., які заявлені позивачем до стягнення були ним сплачені за виконані роботи, відповідно до договорів укладених між позивачем та Приватним підприємством «Фірма «ЕКО» на виконання робіт № 28/07/09 від 28.07.2009, предметом якого є контроль стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2009 році для об'єкта розташованого за адресою: м. Алмазне, вул. Терешкової, 29, та з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО - АУДИТ»договір на виконання робіт № 28/07/09 від 28.07.2009, предметом якого є комплекс робіт з підготовки додатків до документів, які обґрунтовують об'єми викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для об'єкта розташованого за адресою: м. Алмазне, вул. Терешкової, 29., тобто вказані роботи не пов'язані з роботами виконаними МПП «Фірма Природа»/відповідачем/.
Суд вважає, що оплата позивачем послуг ПП “Фірма ЕКО»та ТОВ«ЕКО -Аудит»,яка проведена за договорами на виконання робіт № 28/07/09 від 28.07.2009 та 28/07/09 від 28.07.2009, згідно платіжних доручень № 948 від 31.07.2009 на суму 21000,00 грн. та №951 від 03.08.2009 на суму 750,00 грн.(а.с.22-23) не є збитками, а є поточними витратами позивача, що пов'язані з дотриманням природоохоронного законодавства України. Причинного зв'язку між оплатою позивачем послуг за договорами, укладеними між позивачем та ПП «Фірма »ЕКО»та виконанням відповідачем у справі своїх зобов'язань за договорами: № 40/5 від 10.03.05, № 91/7 від 14.09.07 та № 68/8 від 12.03.08 немає.
Таким чином, за відсутністю всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови накладення на відповідача цивільно - правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, підстави для стягнення з відповідача збитків відсутні.
Слід зазначити, що Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.06.2009 -20.07.2009, який був складений Державною екологічною інспекцією в Луганській області, якою проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємства позивача, визначено які саме джерела викидів були на підприємстві позивача у 2007 році, а відомості про джерела шкідливих викидів, які були на вказаному підприємстві у 2009 році не були встановлені.
Також, судом встановлено, що роботи з виконання інвентаризації джерел шкідливих викидів проводись тільки на підставі договору від 10.03.2005 № 40/5, укладеного між позивачем та відповідачем, а договір від 14.09.07 № 91/7 було укладено між сторонами щодо проведення зовсім іншого виду робіт ( контрольних вимірів на джерелах викидів в 2007 році ), тому договір 2007 року немає відношення до якості робіт з інвентаризації. В Акті Державної екологічної інспекції в Луганській області від 30.06.2009 -20.07.2009 відсутні зауваження стосовно якості контрольних вимірів на джерелах викидів в 2007 році, зауваження є стосовно не здійснення позивачем контролю за ефективністю роботи установок очистки газу протягом 2008, 2009р.р., тому що такий контроль проводиться щорічно. Перевіркою, яка проводилась Державною екологічною інспекцією в Луганській області 17,18,19 вересня 2007 року, встановлено з неврахованих джерел 1,2,3,4,5,6 було виявлено тільки 5 дахових (кришних) вентиляторів, а інші невраховані джерела 1,2,3,4,5,6 серед виявлених в акті не вказані, таким чином на дату проведення цієї перевірки, тобто на 17,18,19 вересня 2007 року, зазначених джерел ще не існувало.
Отже, відповідальність за своєчасне проведення інвентаризації новостворених джерел викидів забруднюючих речовин несе позивач, як власних цих об'єктів, відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та абз.2 п.1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем, слід визнати не обґрунтованими, які не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають до задоволення, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Заява позивача від 25.02.2010, відповідно до ст. 41 ГПК України, про призначення судової експертизи для виявлення прихованих недоліків у роботі відповідача за спірними договорами, судом відхиляється, оскільки, судова експертиза призначається господарським судом для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарським судом спору і потребують спеціальних знань.
Суд вважає, що вирішення зазначеного спору віднесено до компетенції господарського суду, тобто надання правової оцінки діям сторін, така правова позиція викладена у п.2 Роз'яснень ВАСУ від 11.11.1998 № 02-5/424.
У судовому засіданні 02.03.2010 за згодою представників сторін судового процесу була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.224, 225 ГК України, ст.ст.22, 526,610,1209 ЦК, ст.ст.22,44,49,77,82,84,85 ГПК України, суд
1.У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення : 09.03.2010.
Суддя Г.М.Батюк
Пом.судді Ю.А.Зайцева
.