Дніпропетровської області
І М' Я М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2010р. Магдалинівський районний суд у складі головуючого судді Соловйова М.І., при секретарі Дровозюк О.В., за участю адвоката ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка цивільну справу ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири з господарськими спорудами та присадибною ділянкою
В листопаді 2009р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до подружжя ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири з господарськими спорудами та присадибною ділянкою. Посилаючись на те, що восени 2008р. сплатила гроші відповідачам за квартиру та земельну ділянку. Але коли звернулися до нотаріуса за оформленням, отримали відмову з причини, що квартира оформлена на ОСОБА_3, а земельна ділянка на ОСОБА_4 Тому звернулася до суду з проханням винести рішення, яким визнати дійсним договір та визнати право власності на квартиру з земельною ділянкою.
Відповідачі до суду не з'явилися з причини хвороби дитини і прохають справу розглянути у їх відсутність
Вислухав пояснення представника позивача, дослідив докази, суд дійшов до висновку про необхідність вирішення спору між сторонами та прийняти таке рішення з таких підстав.
Стаття 41 Конституції України законодавчо затвердила, що кожен має право володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини по володінню, користуванню і розпорядженню майном. Право власності в Україні охороняється законом. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Всі форми власності рівноправні.
Договір купівлі-продажу від 19 грудня 2005р. та технічний паспорт від 1 грудня 2005р. на житловий будинок індивідуального фонду АДРЕСА_1 /а. с. 6-8/ вказують на власника ОСОБА_3, і цей факт зареєстровано в комунальному підприємстві “Магдалинівське бюро технічної інвентарізації”.
Державний акт /а. с. 14-15/ стверджує, що на праві приватної власності на землю громадянину України ОСОБА_4 на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Котовської сільської ради № 59 від 28 грудня 1999р. передано у приватну власність земельна ділянка площею 0.2174 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована по вул. Калініна 32/2 с. Котовка
Розписка від 17 жовтня 2008р. /а. с. 9, 16/ та письмовий договір від 17 жовтня 2008р. /а. с. 17/ у сукупності вказують на факт, що власники майна /квартири та земельної ділянки/ продали, отримавши за це гроші, а позивач купила, передав за вказане майно гроші у сумі 66000 грн.
З 17 жовтня 2008р. позивач передав гроші, стала проживати та користуватися квартирою разом з земельною ділянкою, які належали відповідачам, які з різних причин не вирішили питання нотаріального оформлення купівлі-продажу свого майна.
Відповідачі згідно копії свідоцтва про одруження /а. с. 10/, копій паспортів /а. с. 11, 12/ знаходяться в зареєстрованому шлюбі.
На підставі оцінки доказів, досліджених в ході судового засідання, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 власник квартири та ОСОБА_4 власник земельної ділянки, придбаних в період шлюбу, отримали гроші за продане майно.
Ст. 220 ЦК України /Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору/, стверджує, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Але якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення,
суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Розписки відповідачів про отримання грошей за житлове приміщення та земельну ділянку, розташовані с. Котовка вул. Калініна № 32/2, згідно яких позивач купила майно, що належав відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу та державному акту /вказані документи вказують на власників/ свідчать про наявність угоди між сторонами.
Бажаючим купити майно стала позивач, яка після передачі грошей, отримала ключі та по цей час користується придбаним майном, де фактично проживає, сплачує комунальні послуги. З вини подружжя відповідачів, які отримали гроші, договір купівлі-продажу належним чином не оформлений в нотаріальній конторі. Враховуючи, викладене, суд дійшов висновку, що кошти за майно у сумі 66000 грн. дійсно надійшли до ОСОБА_4, на що вказують письмові розписки. Обставини які склалися в зв'язку з угодою купівлі-продажу, свідчать про наявність укладення угоди між сторонами. Об'єктивно сторони угоди купівлі-продажу, порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але сторони угоди домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося виконання договору.
Одна із сторін, отримавши гроші особисто, ухиляються від нотаріального посвідчення договору. При таких обставинах, суд використовуючи своє право передбачене законом, визнає такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
На підставі вказаного, керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10-11, 118-120, 123, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 16, 209, 334, 386 ЦК України, суд
Договір купівлі-продажу від 17 жовтня 2008р квартири з господарськими спорудами та присадибною ділянкою, за ціною 66000 грн., розташованих в с. Котовка вул. Калініна № 32/2 Магдалинівського району між ОСОБА_2 та подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру - Ѕ частину двоквартирного житлового будинку/ з господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0.2174 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованими за адресою с. Котовка Магдалинівського району вул. Калініна № 32/2 Дніпропетровської області.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати 788 грн. 60коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий суддя М.Соловйов
Справа № 2-426/10р.