ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/33422.10.09
«22»жовтня 2009 р.Справа № 14/334
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/334
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області
доДержавного комітету телебачення та радіомовлення України
третя особа Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч"
провизнання недійсним пункту наказу
за участю представників сторін:
від позивача- Микитович М.М.
від відповідача- Лучків М.І.
від третьої особи - не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Державного комітету телебачення та радіомовлення України, третя особа Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" (далі -ВАТ "ТВПК "Збруч"), про визнання недійсним п. 3 наказу Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України від 30.11.2001 р. № 299 в частині передачі службових приміщень площею 761,79 кв.м. редакційного корпусу 5б, за адресою: м. Тернопіль, вул. Жирова 11.
Пред'явлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що при формуванні статутного капіталу ВАТ "ТВПК "Збруч", спірні приміщенні не могли бути включені до статутного фонду ВАТ "ТВПК "Збруч", оскільки вони на момент корпоратизації перебували на балансі редакції газети "Вільне життя". Позивач також вважає, що спірні приміщення є державною власністю, а на вартість цих приміщень держави виступила співзасновником при створенні товариства з обмеженою відповідальністю редакція газети "Вільне життя". В той же час, на думку позивача, залишення надалі чинним в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про право власності на спірні приміщення за ВАТ "ТВПК "Збруч", не відповідає дійсності та наносить шкоду державним інтересам.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.
В судових засіданнях 28.08.2009 р. та 25.09.2009 р. оголошувались перерви.
Представник третьої особи подав заперечення на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у запереченнях.
Відповідач в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кабінетом Міністрів України 26 листопада 1998 року була прийнята Постанова № 1870 "Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання", відповідно до п. 2 якої міністерствам, до сфери управління яких належать державні підприємства, зазначені у додатку 1 (в тому числі і ВАТ "ТВПК "Збруч"), разом з Фондом державного майна України і Національним агентством з управління державними корпоративними правами у двомісячний термін було доручено здійснити їх перетворення у відкриті акціонерні товариства.
На виконання зазначеної постанови та у відповідності до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 р. № 210, Указу Президента України "Про вдосконалення управління інформаційною сферою" від 16.09.1998 р. № 1033, Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ, Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 12.07.2001 р. № 2657/ПІ, Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" від 26.11.1998 р. № 1870, Наказу Міністерства економіки України "Про затвердження переліку підприємств Держкомінформу України, що підлягають корпоратизації та графіка її проведення" від 14.08.2001 р. № 176 Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України був виданий Наказ № 299 від 30 листопада 2001 року "Про перетворення Державного підприємства "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" у Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч".
Відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством (далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства.
Відповідно до наказу Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України № 299 від 30 листопада 2001 року Державне підприємство "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" було перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" корпоративне підприємство Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" (далі - ДАК "Укрвидавполіграфія") (п. 1 наказу), а також було затверджено статут ВАТ "ТВПК "Збруч" (п. 2), та акт передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "ТВПК "Збруч" (п. 3).
З моменту підписання акту 30 листопада 2001 року, майно зазначене у ньому, а саме службові приміщення площею 761,79 кв.м. редакційного корпусу, за адресою: м. Тернопіль, вул. Жирова 5б, перейшло у власність Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч»як внесок засновника до статутного капіталу товариства.
Натомість засновник (Державний комітет телебачення та радіомовлення України) отримав корпоративні права (акції) ВАТ «ТВПК «Збруч».
Листом Фонду державного майна України № 10-28-3734 від 18.03.2008 р. щодо звернень трудових колективів підтверджено, що Фонд державного майна України погоджував передачу повноважень з управління корпоративними правами щодо ДАК "Укрвидавполіграфія" від Кабінету Міністрів України до Держкомтелерадіо в т.ч. і на передачу сто відсотків пакетів акцій 30 відкритих акціонерних товариств поліграфічної галузі, а відтак і передачу до Статутних фондів нерухомого майна.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до пункту 12 Переліку правовстановлювальних документів на об'єкти нерухомого майна, що наведений в додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, зазначено, що рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна, наданий засновником, є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.05.2008 р. у справі № 1/91-5005 за позовом ВАТ ТВПК «Збруч»до редакції газети «Вільне життя»про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вивільнення приміщень №№ 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 602, 603, 604, 605, 606, 607, 608, 609, 610, 611, 502а, 5026, 503, 504, 505, 506, 507, 508, 509, 510.207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 104, 108 в будинку № 11 по вул. Живова у м. Тернополі, зобов'язано ТОВ Редакцію газети "Вільне життя" звільнити зазначені вище приміщення.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008 р, та постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008 р. рішення господарського суду Тернопільської області від 05.05.2008 р. у справі № 1/91-5005 залишено в силі.
Зазначеними рішеннями було встановлено наступне: виходячи з того, що держава в особі Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, передала у власність (до статутного фонду ДАК «Укрвидавполіграфія») 100 відсотків акцій ВАТ ТВПК «Збруч», тому саме ВАТ належить на праві приватної власності передане майно (зокрема спірні приміщення), а також інше майно, яке набуло товариство на підставах, що не заборонені законом. ВАТ «ТВПК «Збруч»до матеріалів справи долучено достатньо доказів, які підтверджують його право власності на спірні приміщення це, зокрема, витяг з реєстрації права власності на нерухоме майно № 16348780 від 19.10.2007 р., реєстраційний № 20419018, тип об'єкта: основна будівля, редакційний корпус, літ. «А», адреса об'єкта: м. Тернопіль, вул. Живова, буд. 11, номер запису 2289 в книзі: 19, із зазначенням власника: Відкрите акціонерне товариство «Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», підставою виникнення права власності зазначено наказ від 30.11.2001 р. № 299 Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, додаток до наказу Держкомінформу України, акт передачі нерухомого майна у власність ВАТ «ТВПК «Збруч»від 30.11.2001 р., форма власності приватна. Корпоративні права держави, надані ДАК "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Зважаючи на особливий статус майна корпоративного підприємства, як об'єкта, що не підлягає приватизації, відчуження майна такого об'єкта є виключним інтересом держави.
Таким чином, законність набуття права власності на спірні приміщення ВАТ "ТВПК "Збруч" було предметом розгляду господарського суду Тернопільської області, рішення якого залишено в силі.
Право власності ДАК "Укрвидавполіграфія" на 100 відсотків акцій товариства підтверджується сертифікатом акцій серія А, сертифікатом № 1 та випискою з реєстру кодів цінних паперів .
Крім того, у листі Міністерства юстиції України "Роз'яснення порядку реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна залежно від форм власності" від 11.01.2007 р. № 19-32/2 зазначено, що у разі якщо держава володіє менше ніж 100 відсотками акцій статутного фонду, на таке акціонерне товариство мають поширюватися загальні положення про право власності недержавних юридичний осіб. Тобто можна дійти висновку, що суб'єктом права приватної власності не є засновники юридичної особи (які набувають лише корпоративних прав відносно такої юридичної особи), а є саме юридична особа.
Пунктом 5.1 Статуту позивача визначено, що особи, які набули право власності на акції корпоративного підприємства, набувають статусу акціонерів цього підприємства. Засновником корпоративного підприємства є Держава в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Єдиним акціонером Корпоративного підприємства є Державна акціонерна компанія "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання".
Виходячи з того, що держава (в особі Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України) передала у власність (до статутного фонду ДАК "Укрвидавполіграфія") 100 відсотків акцій ВАТ ТВПК "Збруч", тому саме відкритому акціонерному товариству ТВПК "Збруч" належить на праві власності майно, зокрема, спірні приміщення, передані актом прийому-передачі від 30.11.2001 р.
Як зазначено в пункті 7 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 02.04.1994 р. № 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності»встановлюється наступне: вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статуса державної власності. Таким чином спір, як правило, виникає не про визнання права власності, а про те, яке підприємство (організація) має право повного господарського відання (оперативного управління) державним майном. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Таким чином, знаходження спірного майна на балансі редакції газети «Вільне життя»є лише формою бухгалтерського обліку, а тому, право власності (господарського відання або оперативного управління) на спірне майно внаслідок перебування на балансі не виникло.
Тому, посилання позивача на ту обставину, що спірні приміщення перебували на балансі Редакції газети «Вільне життя», а тому дані приміщення є державною власністю, визнається судом необгрунтованим, оскільки, як зазначалося вище, баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Сам факт перебування приміщень на балансі підприємства не є безспірною ознакою права власності підприємства на дані приміщення, оскільки баланс не визначає підстав знаходження майна у володінні підприємства (установи, організації).
В Роз'ясненнях Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000 р. № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є не відповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до ч. 7 Положення "Про Державний комітет телебачення та радіомовлення України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. N 897, Державний комітет телебачення та радіомовлення України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання та у разі потреби видає разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні акти. Рішення Державного комітету телебачення та радіомовлення України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем не доведено належними засобами доказування, що залишення надалі чинним в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про право власності на спірні приміщення за ВАТ "ТВПК "Збруч", не відповідає дійсності та наносить шкоду державним інтересам, крім того, позивачем не спростовано, що спірні приміщення увійшли до статутного фонду ВАТ "ТВПК "Збруч".
В даному випадку, пункт 3 наказу Державного комітету телебачення та радіомовлення України в частині передачі службових приміщень площею 761,79 кв.м. редакційного корпусу 5б, за адресою: м. Тернопіль, вул. Жирова 11, є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства України, права та охоронювані законом інтереси позивача не порушує, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновків про необґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський
14.01.2010 р.