ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/53622.12.09
За позовом Приватного підприємства «Юкон-Буд»
до Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»
про стягнення 39 921,00 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: Безух О.В. -представник за довіреністю від 15.06.2009 року;
від відповідача: не з'явились.
Приватне підприємство «Юкон-Буд»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»про стягнення 39 921,00 грн.
Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 55-08 від 01.12.2007 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 287 996,40 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору, зобов'язання з оплати робіт виконав частково.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39 921,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.11.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 19.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 10.11.2009 року не з'явився, витребувані ухвалою суду від 19.10.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.12.2009 року.
У судовому засіданні 01.12.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 10.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 01.12.2009 року з'явився, однак вимоги ухвали суду від 10.11.2009 року не виконав.
У судовому засіданні 01.12.2009 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору.
Зокрема, представник відповідача зазначив, що зобов'язання відповідача зі сплати заявленої до стягнення суми заборгованості сторони припинили шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача за іншим укладеним між сторонами договором.
У судовому засіданні 01.12.2009 року судом, на підставі частини 3 статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 07.12.2009 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 10.11.2009 року.
Крім того, у судовому засіданні 07.12.2009 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
На підставі частини 4 статті 69 ГПК України, суд задовольнив заявлене сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
У судовому засіданні 07.12.2009 року судом, на підставі частини 3 статті 77 ГПК України, оголошено перерву до 22.12.2009 року.
Представник відповідача у судове засідання 22.12.2009 року не з'явився, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.
Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечував.
Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Частина 1 статті 22 ГПК України передбачає, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Частина 1 статті 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на те, що від дня порушення провадження у справі відповідач мав достатньо часу для подання доказів, що обґрунтовують відхилення вимог позивача, відповідач не навів переконливих доводів про наявність обставин, що перешкоджали вирішенню спору у даному засіданні, суд, керуючись статтями 22, 77 та 33 ГПК України, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Шляхово-будівельне управління № 41»(надалі -відповідач) та Приватним підприємством «Юкон-Буд»(надалі -позивач) укладено договір генерального підряду № 55-08 (надалі -договір).
Згідно з умовами договору позивач зобов'язався виконати за завданням відповідача ремонтно-будівельні роботи 2-3 поверхів будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 32, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 287 996,40 грн., що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за грудень 2007 року від 04.12.2007 року на суму 231 399,60 грн., № 2 за грудень 2007 року від 04.12.2007 року на суму 30 651,60 грн., № 3 за грудень 2007 року від 04.12.2007 року на суму 25 945,20 грн. та відповідною довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 за грудень 2007 року від 04.12.2007 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.
Виходячи зі змісту пунктів 3.1 та 3.2 договору оплачувати виконані роботи відповідач зобов'язався на підставі актів типової форми КБ-2в та довідки типової форми КБ-3 протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту.
З огляду на вказане, розрахуватися за виконані роботи відповідач повинен був у термін до 11.12.2007 року.
Відповідно до наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку позивача відповідач частково оплатив виконані роботи, перерахувавши позивачу 248 075,40 грн.
Зокрема, 05.12.2007 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 100 000,00 грн., 02.10.2008 року -50 000,00 грн., 30.12.2008 року -30 000,00 грн., 10.07.2009 року -30 000,00 грн. та 27.08.2009 року -38 075,40 грн.
Враховуючи зазначене, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 39 921,00 грн.
За твердженням відповідача, зобов'язання зі сплати вказаної суми сторони припинили шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача за іншим укладеним між сторонами договором.
Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 601 ЦК України передбачає зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Належних доказів існування зустрічних однорідних вимог до позивача та проведення їх зарахування відповідач не подав.
З огляду на вказане, суд вважає доводи відповідача безпідставними та відхиляє їх.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).
Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором щодо оплати робіт не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 39 921,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41» (03039, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 32; ідентифікаційний код 05416886) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Юкон-Буд» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 28; ідентифікаційний код 32822024) заборгованість у розмірі 39 921 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 21 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Дата підписання -18.01.2010 року