ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 21/142-31/26628.12.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" в особі
відокремленого структурного підрозділу Будівельно-монтажного
управління № 6, м. Київ
До 1. Комунального підприємства “Київський метрополітен”, м. Київ
Про 2. Київської міської державної адміністрації
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача: Головне управління Державного казначейства України у м. Києві
Про стягнення 934 607,48 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники :
Від позивача Полякова Т.І., Кашкіна І.В. - пред. по довір.
Від відповідача .1 Ковтун Т.О. - пред. по довір.
Від відповідача 2. Олійник О.О. - пред. по довір.
Від третьої особи Субота О.В. - пред. по довір.
Від прокуратури Кузьміна К.Г.
Позов заявлено про стягнення заборгованості в розмірі 934 607,48 грн., що складають суму: основного боргу - 915 075,03 грн.; штраф - 217,92 грн.,, індекс інфляції - 10 065,83 грн., три проценти річних із простроченої суми -9 248,70 грн., витрат по сплаті державного мита в розмірі 9 346,08 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, зобов'язань та умов Договору № 12/001 від 21.07.2003р.
Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що між ним та відповідачем-1 у 2003 році було укладено договір, за яким позивач зобов'язувався виконувати роботи з будівництва метрополітену у м. Києві, а відповідач-1 -приймати виконані роботи та оплачувати їх. Позивачем за період травня -серпня 2008 р. було виконано роботи з будівництва метрополітену на загальну суму 2 924 210, 40 грн. Відповідачем-1, натомість, виконані позивачем роботи було оплачено частково у сумі 2 003 000, 00 грн. Суму заборгованості у розмірі 915 075, 03 грн. відповідачем-1 визнано, проте, станом на сьогоднішній день зазначена заборгованість залишається непогашеною, не зважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача-1 та інших органів державної влади та місцевого самоврядування м. Києва.
У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача-1 суму заборгованості за виконані у 2008 р. роботи з будівництва метрополітену, у тому числі: суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, а також штраф, передбачений договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2008р. позов було задоволено, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача основний борг у сумі 915 075, 03 грн., штраф у розмірі 217, 92 грн., 3% річних у розмірі 9 248, 70 грн., інфляційних у розмірі 10 065, 83 грн., державне мито у розмірі 9 346, 08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
15.04.2009р. Заступником Прокурора міста Києва було подано до Вищого господарського суду України касаційне подання, яким просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2008р. у справі № 21/142, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2009р. касаційне подання заступника прокурора м. Києва задоволено, рішення від 19.12.2008р. Господарського суду міста Києва скасовано, а справу передано на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2009р. було присвоєно справі №21/142 новий №31/266 та судовий розгляд призначено на 15.07.2009р.
03.07.2009р. матеріали справи були направлені до Верховного Суду України, у зв'язку з касаційним оскарженням постанови Вищого господарського суду України від 28.05.2009р.
Ухвалою Верховного Суду України від 30.07.2009р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28.05.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2009р. розгляд справи призначено на 01.10.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2009р., розгляд справи було відкладено на 11.11.2009р., залучено до участі у справі іншого відповідача -Київську міську державну адміністрацію та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача -Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2009р., розгляд справи було відкладено на 16.12.2009р.,
В судовому засіданні 16.12.2009р. було оголошено перерву до 28.12.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
Позивач у справі подав до суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, якою просив суд стягнути з відповідача-1 основний борг у сумі 915 075, 03 грн., штраф у розмірі 399 074, 82 грн., 3% річних у розмірі 34 300, 76 грн., інфляційні у розмірі 143 849, 80 грн., державне мито у розмірі 14 923, 01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
04.12.2009р. позивач у черговий раз збільшив та уточнив свої позовні вимоги шляхом подання до суду відповідної письмової заяви та просив суд визнати Відповідача-1 основним відповідачем у справі, визнати відповідача-2 субсидіарним відповідачем у справі та стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість у сумі 1 600 094, 25 грн., у тому числі: основний борг -915 075, 03 грн., штраф -473 551, 33 грн., 3% річних -41 215, 98 грн., інфляційні 170 251, 91 грн., державне мито -16 00, 94 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу -118, 00 грн.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав .
Відповідач-1 проти заявлених уточнених позовних вимог заперечив та відповідно до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач-1 проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що він фінансується за рахунок міського бюджету, а тому відповідач-1 не є розпорядником коштів, які підлягали сплаті на користь позивача за договором, яким є відповідач-2. Тому, просив суд у позові до відповідача -1 відмовити.
Відповідач-2 у судовому засіданні подав до суду свій відзив на позовну заяву у формі письмових пояснень, у яких зазначив про те, що джерелом фінансування будівництва метрополітену за договором, укладеним з позивачем, було визначено кошти бюджету розвитку м. Києва. Відповідач-1, за твердженням відповідача-2, є юридичною особою за законодавством України, яка самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Тому, відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні позову у частині стягнення боргу з відповідача-2.
Третьою особою у судовому засіданні було надано до суду письмові пояснення у справі, зазначаючи про те, що третя особа не є учасником спірних правовідносин, не порушувала прав та законних інтересів позивача, а тому третя особа просила суд вирішити справу у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва,
Між Відкритим акціонерним товариством «Київметробуд»(генпідрядник) та Відповідачем-1 (замовник) 21.07.2003 року було укладено Договір № 12/001 на будівництво Сирецько - Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо (надалі -«Договір», копія якого є у матеріалах справи).У процесі виконання Договору сторонами було укладено наступні додаткові угоди: додаткова угода № 1 до Договору від 14 грудня 2003 р. (копія є у матеріалах справи); доповнення та зміни № 1 до Договору від 05 січня 2004 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12/2004 до Договору від 21 січня 2004 р. з протоколом розбіжностей, якою Договір було викладено в новій редакції (копія знаходиться у матеріалах справи); доповнення № 1 до Договору від 20.02.2004 р. (копія є у матеріалах справи); доповнення № 2 до Договору від 10.06.2004 р. (копія є у матеріалах справи); доповнення № 3 до Договору від 10.06.2004 р. (копія є у матеріалах справи); зміни та доповнення № 4 до Договору від 01.10.2004 р. (копія є у матеріалах справи); зміни та доповнення № 5 до Договору від 12.12. 2004 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12/2005 до Договору від 14.01.2005 р. (копія є у матеріалах справи); доповнення № 1 до Договору від 19.01.2005 р. (копія є у матеріалах справи), зміни № 2 до Договору від 20.01.2005 р. (копія є у матеріалах справи); зміни № 3 до Договору від 25.01.2005 р. (копія є у матеріалах справи); зміни № 4 до Договору від 21.03.2005 р. (копія є у матеріалах справи); зміни № 5 до Договору від 06.04.2005 р. (копія є у матеріалах справи); зміни № 6 до Договору від 18.08.2005 р. (копія додається); додаткова угода № 12/2006 до Договору від 17.01.2006 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-1/2006 до Договору від 01.08.2006р., якою договір було викладено в новій редакції (копія є у матеріалах справи), додаткова угода № 12-2/2006 до Договору від 26.12.2006 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-1/2007 до Договору від 29.01.2007 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-2/2007 до Договору від 12.02.2001 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-3/2001 до Договору від 21.03.2007 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-4/2001 до Договору від 04.04.2001 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-5/2007 до Договору від 01.05.2001 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-6/2007 до Договору від 23.05.2001 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-7/2007 до Договору від 01.06.2001 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-8/2007 до Договору (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-9/2007 до Договору від 27.09.2007 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-1/2008 до Договору від 15.02.2008 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-2/2008 до Договору від 27.03.2008 р. (копія є у матеріалах справи); додаткова угода № 12-3/2008 до Договору від 12.05.2008 р. (копія є у матеріалах справи).Наведений перелік змін та додаткових угод вказує і свідчить про активну позицію учасників господарських відносин які здійснювали належний звіт та облік виконання зобов'язань .
Відповідно до розділу 1 Договору Відповідач-1 доручив та зобов'язався прийняти та оплатити, а Позивач прийняв на себе зобов'язання власними та залученими силами виконати комплекс робіт з будівництва Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо згідно наданої замовником проектно-кошторисної документації, та здати об'єкт в експлуатацію у встановлений строк.
Згідно умов пунктів 3.1., 3.2. Договору Відповідач-1 зобов'язався щомісяця на підставі довідок форми КБ-3 проводити оплату фактично виконаних обсягів робіт протягом 10-днів після підписання актів, в межах асигнувань та фінансування капітальних вкладень, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва.
Пунктом 3.19. договору передбачено, що акт виконаних робіт готується Позивачем і передається для підписання уповноваженому представнику Відповідача-1 у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник Відповідача-1 протягом п'яти днів перевіряє реальність акту і підписує фактичні обсяги виконаних робіт.
Крім того, у відповідності до п. 3.3. договору Відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання протягом кожного місяця здійснювати на користь Позивача авансові платежі у розмірі 30% від тих, що плануються за погодженими Відповідачем-1 на поточний місяць обсягами будівельно-монтажних робіт.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.03.2008 р. № 270 «Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва»був затверджений перелік об'єктів та розподіл асигнувань на фінансування капітальних вкладень за рахунок спеціального фонду міського бюджету на 2008 рік., до якого було включно, зокрема, будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо.
У травні 2008 р. Позивачем та Відповідачем-1 було підписано Довідку №б/н про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 на суму 1 344 945, 00 грн. та Довідку №б/н про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 на суму 991 535, 00 грн. (копії є у матеріалах справи).
У червні 2008 р. Позивачем та Відповідачем-1 було підписано Довідку №б/н про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 на суму 181 422, 00 грн. (копія знаходиться у матеріалах справи).
У серпні 2008 р. Позивачем та Відповідачем-1 було підписано Довідку №б/н про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 на суму 3 429, 00 грн. (копія є у матеріалах справи).
Згідно зазначених підписаних сторонами Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 з урахуванням актів Контрольно-ревізійного управління, якими було проведено зняття з довідок за травень 2008 р. сум грошових коштів у розмірі 1 688, 85 грн. та 4 446, 52 грн. відповідно, Позивачем у період з травня по серпень 2008 р. було виконано комплекс робіт з будівництва Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо на загальну суму 2 924 210,40 (два мільйони дев'ятсот двадцять чотири тисячі двісті десять гривень 40 коп.) гривень.
17 червня 2008 р. Відповідач-1 платіжним дорученням №U729628 перерахував на банківський рахунок Позивача грошові кошти у сумі 2 000 000, 00 грн. (копія платіжного доручення є у матеріалах справи).
14.07.2008 р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію №752 (копія претензії з доказом отримання є у матеріалах справи), якою Позивач просив Відповідача розрахуватися за виконані Позивачем будівельні роботи.
15.07.2008 р. Позивачем було направлено лист №756 на ім'я Голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Л. М., яким Позивач просив вирішити питання з фінансуванням робіт з будівництва метрополітену у м. Києві.
28 серпня 2008 р. Відповідач-1 платіжним дорученням №U1108974 перерахував на банківський рахунок Позивача грошові кошти у сумі 3 000, 00 грн. (копія платіжного доручення є у матеріалах справи).
28 жовтня 2008 р. Позивачем та Відповідачем-1 було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків (копія є у матеріалах справи), відповідно до якого заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем за виконані роботи станом на 28.10.2008 р. склала 915 075, 03 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників сторін та третьої особи, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором підряду. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного ЦК України, зокрема, главою 61 ЦК України.
Згідно з частинами 1-2 та частини 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно з ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем у справі було виконано відповідні будівельні роботи згідно умов Договору, а Відповідачем-1 зазначені роботи було прийнято, що підтверджується, зокрема, підписаними обома сторонами довідками про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 за період травня-серпня 2008 р.
Таким чином, Позивачем належним чином відповідно до умов Договору було виконано свої зобов'язання щодо здійснення будівництва метрополітену у м. Києві на ділянці від ст. м. «Харківська»у напрямку Харківської площі з електродепо на загальну суму 2 924 210,40 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Положеннями п.п. 3.1.-3.2. Договору передбачено зобов'язання Відповідача-1 щомісяця на підставі довідок за ф. №КБ-3 здійснювати оплату фактично виконаних обсягів робіт протягом 10 днів з дня підписання актів у межах асигнувань та фінансування капітальних вкладень, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва.
Таким чином, положеннями Договору визначено зобов'язання Відповідача-1 здійснювати оплату виконаних Позивачем робіт протягом 10 днів з дня підписання відповідних актів (довідок за ф. №КБ-3).
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем-1 свої зобов'язання щодо оплати виконаних Позивачем робіт було виконано частково, а саме: сплачено на користь Позивача грошові кошти у сумі 2 003 000 грн. згідно платіжних доручень №№U1108974, U729628 ( від 17.06.2008р. та від 28.08.2008р. ).
Ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, з боку Відповідача-1 має місце порушення зобов'язання за Договором у частині оплати виконаних Позивачем робіт.
Твердження Відповідача-1 про неможливість здійснення оплати виконаних робіт з огляду на відсутність у нього відповідних коштів на фінансування таких виконаних робіт, з огляду на їх неперерахування Відповідачем-2 з відповідного бюджету за Програмою соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва не приймається судом до уваги, оскільки згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань іншими контрагентами або відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відсутність грошових коштів на оплату виконаних Позивачем робіт за Договором не є підставою для звільнення Відповідача-1 від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань у частині оплати виконаних робіт.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до умов укладеного Договору та додаткових угод до нього, сторонами у правовідносинах щодо будівництва метрополітену у м. Києві є Позивач та Відповідач-1. Ст. 511 ЦК України визначено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ст. 619 ЦК України встановлено, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сторонами у справі не було надано до суду належних та допустимих доказів фактичної відсутності у Відповідача-1 відповідних грошових коштів у обсягах, необхідних для фінансування виконаних Позивачем будівельних робіт за Договором. Разом з тим, відповідні обсяги грошових коштів на будівництво метрополітену у м. Києві на ділянці від ст. м. «Харківська»у напрямку Харківської площі з електродепо передбачалося Програмою соціально-економічного розвитку міста Києва на 2008р., затвердженою рішенням Київської міської ради від 17.01.2008 р. №2/4474.
Згідно з ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Ст. 62 ГК України встановлено, що підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, створеним компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Згідно Статуту Відповідач-1 є комунальним підприємством. Відповідно до ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.
Тому суд, за результатами розгляду справи по суті та з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, які містяться у мотивувальній частині постанови від 28.05.2009 р. у справі №21/142 та згідно з ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, приходить до висновку про те, що сума основного боргу підлягає стягненню у повному обсязі саме з Відповідача-1 як сторони у спірних правовідносинах.
З огляду на це, суд вирішує, що позовні вимоги Позивача у частині стягнення з Відповідача-1 основного боргу у сумі 915 075, 03 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог Позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних, то суд, проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку про те, що такі вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі.
Оскільки з боку Відповідача-1 мало місце порушення виконання на користь Позивача грошового зобов'язання у частині оплати виконаних Позивачем робіт, то з Відповідача-1 підлягає стягненню на користь Позивача 3% річних у сумі 41 215, 98 грн., а також інфляційних у розмірі 170 251, 91 грн.
Що стосується вимог Позивача в частині стягнення штрафу за порушення строків оплати робіт, то суд, проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку про те, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8.2. Договору та Додаткової угоди №12-1/2006 до нього за несвоєчасну оплату виконаних робіт Відповідач-1 сплачує штраф у розмірі 0, 05% від об'єму неоплачених робіт за кожен день прострочення в перші 2 місяці і 0, 1% за кожен наступний день неоплачених робіт.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, передбачені п. 8.2. Договору та Додаткової угоди №12-1/2006 санкції за несвоєчасну оплату виконаних робіт відповідно до норм чинного законодавства України фактично є неустойкою у формі пені.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ч. 6 ст. 233 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Нормами чинного законодавства України, а також положеннями Договору та додаткових угод до нього не передбачено іншого строку нарахування штрафних санкцій ніж той, що встановлений ч. 6 ст. 233 ГК України.
З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що передбачені Договором штрафні санкції у вигляді неустойки підлягають стягненню з Відповідача-1 за період 6 місяців з моменту, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.
Тому суд вирішує стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача передбачений п. 8.2. Договору та Додаткової угоди №12-1/2006 штраф у сумі 108 893, 93 грн., а у стягненні решти штрафу відмовити.
Таким чином, суд, проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази у їх сукупності, та оцінивши їх відповідно до норм чинного законодавства, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, які містяться у мотивувальній частині постанови від 28.05.2009 р. у справі №21/142, вирішив, що позовні вимоги Позивача у частині стягнення з Відповідача-1 суми основного боргу у розмірі 915 075, 03 грн., з урахуванням індексу інфляції у розмірі 170 251, 91 грн., 3% річних -41 215, 98 грн., а також штрафу у розмірі 108 893, грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а у решті позову позивачу слід відмовити.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок Відповідача-1 (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України,ст.ст.625,886 ЦК України та ст.ст. 230 -233 ГК України , Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен»(03055, м. Київ, пр-кт Перемоги, 35, код ЄДРГЮУ 03328913. п/р 35445019001508 у КФК 150120 в УДК м. Києва, МФО 820019 р/р 35445020001508 у КФК 240900 в УДК м. Києва, МФО 820019. р/р 2600000020432 в ВАТ КБ «Хрещатик»в м. Києві, МФО 300670) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(01601, м. Київ, 34, вул. Прорізна, 8, код ЄДРГЮУ 01387432, п/р № 260040133114 в ЗАТ «СБЕРБАНК Росії», МФО 320627), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основний борг у розмірі 915 075,03 (дев'ятисот п'ятнадцяти тисяч сімдесяти п'яти гривень 03 коп.) грн., штраф у розмірі 108 893, 93 (ста восьми тисяч восьмисот дев'яноста трьох грн. 93 коп.) гри., три проценти річних із простроченої суми у розмірі 41 215, 98 (сорока однієї тисячі двохсот п'ятнадцяти грн. 98 коп.) гривень., інфляційні витрати у розмірі 170 251, 91 (ста сімдесяти тисяч двохсот п'ятдесяти однієї грн. 91 коп.) гривень, державне мито у розмірі 12 354, 37 (дванадцять тисяч трьохсот п'ятдесят чотирі грн. 37 коп.) гривень та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Дата підписання рішення 18 січня 2010 року.