про повернення позовної заяви
18 червня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/1934/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій просив:
- визнати незаконним складання протоколу про порушення митних правил № 0197/80600/18 від 24 травня 2018 року;
- визнати незаконним вилучення належного позивачу товару - вугілля деревного в кількості 16,2 тон згідно з протоколом про порушення митних правил № 0197/80600/18 від 24 травня 2018 року;
- визнати незаконною відмову Полтавської митниці ДФС щодо повернення вилученого у позивача товару у зв'язку із закінченням терміну адміністративного стягнення (лист Полтавської митниці ДФС №444/10/16-70-20-01 від 28 січня 2019 року та № 1541/10/16-70-20-01 від 26 квітня 2019 року);
- зобов'язати Полтавську митницю ДФС повернути тимчасово вилучений товар - вугілля деревне у кількості 16,2 тон у зв'язку із закінченням терміну адміністративного стягнення;
- покласти всі витрати, пов'язані з тимчасовим вилученням товару (транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження тощо) на Полтавську митницю ДФС;
- зобов'язати Полтавську митницю ДФС відшкодувати позивачу упущену вигоду (неотриманий прибуток) у сумі 1201009,62 грн;
- зобов'язати Полтавську митницю ДФС відшкодувати моральну шкоду в розмірі 500000 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На усунення недоліків позовної заяви позивачу надано семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- позовної заяви із зазначенням інформації щодо відповідача відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2305,20 грн (за реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області; код ЄДРПОУ: 38019510; банк: Казнечейство України (ЕАП); МФО: 899998; розрахунковий рахунок: 34319206084011; КЕКД: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказу на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України копій всіх доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог, в тому числі, засвідчених учасником справи своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, у разі знаходження у нього оригіналу доказу.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про залишення позовної заяви позивачем отримано 07 червня 2019 року.
На виконання вимог ухвали суду від 03 червня 2019 року про залишення позовної заяви без руху позивачем надано:
- позовну заяву із зазначенням відповідача;
- копії документів засвідчені підписом та із зазначенням дати;
- клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Оцінюючи надані позивачем матеріали, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 03 червня 2019 року не виконана з огляду на наступне.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривні.
Згідно з положеннями частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач надав заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначаючи, що дохід за попередній рік становить 0 грн.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або ) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Констатуючи зазначене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, позивачем не додано до клопотання доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Крім того суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя NR (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду (як приклад рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95)).
З огляду на викладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановленний судом строк (пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).
Суддя С.О. Удовіченко