Справа № 11-cc/824/2433/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
23 квітня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та накладено арешт на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485801:01:036:5087, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 0,77 га, яка належить ОСОБА_10 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:5088, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 0,77 га, яка належить ОСОБА_8 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5085, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 1,695 га, яка належить ОСОБА_8 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5086, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 1,695 га, яка належить ОСОБА_10 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_7 подав в інтересах власника майна ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати. Зокрема, апелянт зазначає, що СВ Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014110200001425, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. При цьому представник вказує, що 22 травня 2014 року ОСОБА_11 звернувся із заявою до ГУ НП в Київській області, в якій вказав, що 12 квітня 2012 року невідома особа, з метою вчинення шахрайських дій, в приміщенні нотаріальної контори представилася ОСОБА_12 та нотаріально уклала від імені останньої з ОСОБА_11 та ОСОБА_13 договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485800:03:004:0054 і 3222485800:03:004:0028, чим завдала Шоману та ОСОБА_13 матеріальної шкоди. У зв'язку з цим, як відмічає автор апеляції, попередній власник даної земельної ділянки ОСОБА_12 в цивільному порядку звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485800:03:004:0054 та 3222485800:03:004:0028 недійсними і ці договори були визнані недійсними рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Далі в апеляційній скарзі представник стверджує, що 01 листопада 2017 року між ТОВ «ПМЗ Інвест» в особі директора ОСОБА_14 (продавець) та ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3222485800:03:004:0028, площею 1,5400 га, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівці.
В подальшому, як зазначає автор апеляції, попередній власник даної земельної ділянки ОСОБА_12 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485800:03:004:0054 та 3222485800:03:004:0028 недійсними у зв'язку з тим, що невстановлені особи шляхом підроблення документів здійснили посвідчення підпису на актах прийому-передачі від ОСОБА_12 на користь ТОВ «ПМЗ Інвест», після чого дана ділянка була передана до статутного фонду товариства, а потім була продана по договору купівлі-продажу. При цьому апелянт вказує, що на даний час відкрито цивільне провадження, однак рішення не прийнято.
Таким чином, представник запевняє, що прокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звертаючись до суду із клопотанням про накладання арешту на земельні ділянки, подає його в рамках кримінального провадження № 12014110200001425, однак, як наголошує апелянт, в даному провадженні зазначена зовсім інша подія, в інший час, за інших обставин, а також з іншими потерпілими і фігурантами, що є істотним порушенням чинного законодавства і «Положення та порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 06 квітня 2016 року № 139, згідно якого відомості щодо кожного епізоду вносяться до ЄРДР окремо з присвоєнням окремого номеру.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представникавласника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щопредставником ОСОБА_7 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року, виходячи з положень абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014110200001425, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Органи досудового розслідування посилаються на те, що ОСОБА_12 є власником земельних ділянок, які зареєстровані за кадастровими номерами 3222485800:03:004:0028 та 3222485800:03:004:0054, однак 01 листопада 2017 року останній стало відомо, що земельні ділянки захоплені невідомими особами.
З'ясовано, що земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:0054 ОСОБА_12 нібито добровільно передала ТОВ «Будівельна компанія Юніком» в якості внеску, як засновник вказаного товариства.
Крім того, за даними розслідування земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:0028 ОСОБА_12 передала ТОВ «ПМЗ Інвест». Водночас, ОСОБА_12 договори щодо передачі вказаних земельних ділянок до статутних фондів товариств не підписувала та відношення до створення і діяльності цих товариств не має.
Таким чином, органи досудового розслідування вважають, що невстановлені особи шляхом підроблення документів здійснили посвідчення підпису ОСОБА_12 у приватного нотаріуса ОСОБА_15 на актах прийому-передачі майна від ОСОБА_12 на користь ТОВ «ПМЗ Інвест» та ТОВ «Будівельна компанія Юніком». Після цього вказані вище земельні ділянки на підставі підроблених документів були передані до статутних фондів зазначених товариств.
У подальшому земельна ділянка з кадастровим номером 3222485800:03:004:0028 (площа 1,54 га) була поділена на земельні ділянки за кадастровими номерами 3222485801:01:036:5087 (площа 0,77 га) та 3222485800:03:004:5088 (площа 0,77 га).
Відповідно, земельна ділянка за кадастровим номером 3222485800:03:004:0054 (площа 3,39 га) була поділена на земельні ділянки за кадастровими номерами 3222485800:03:001:5085 (площа 1,695 га) та 3222485800:03:001:5086 (площа 1,695 га).
08 грудня 2017 року (датоване 07 грудня 2017 року) прокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485801:01:036:5087, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 0,77 га, яка належить ОСОБА_10 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:5088, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 0,77 га, яка належить ОСОБА_8 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5085, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 1,695 га, яка належить ОСОБА_8 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5086, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 1,695 га, яка належить ОСОБА_10 .
При цьому жодної мети та правової підстави для накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки в клопотанні прокурора не приведено.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року вказане клопотання прокурора було задоволено.
Оскільки дана ухвала слідчого судді оскаржена тільки представником ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах його апеляційної скарги, а щодо іншого власника майна, на земельні ділянки якого теж накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на земельні ділянки останнього колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12014110200001425, в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:5088, площею 0,77 га, та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5085, площею 1,695 га, що знаходяться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, які належать ОСОБА_8 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_9 та, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту назазначені земельні ділянки, що знаходяться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, які належать ОСОБА_8 , з огляду на те, що ці земельні ділянки є об'єктом злочинних посягань, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, у відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету арешту майна відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Вищевказані вимоги законупрокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , який вніс клопотання про арешт майна, проігнорував, а саме, порушуючи питання про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:5088, площею 0,77 га, та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5085, площею 1,695 га, що знаходяться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, які належать ОСОБА_8 , прокурор взагалі не зазначив жодної мети та підстави для накладення арешту на вказані земельні ділянки, чим порушив вимоги п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України. Тому слідчий суддя, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, мав повернути таке клопотання прокурору для усунення недоліків.
Виходячи з того, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись норм кримінального процесуального закону, то при накладенні арешту на майно він має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Як встановила колегія суддів, прокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , обґрунтовуючи своє клопотання, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про можливість і необхідність накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:5088, площею 0,77 га, та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5085, площею 1,695 га, що знаходяться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, які належать ОСОБА_8 .
Зокрема, в матеріалах судового провадження не міститься як доказів того, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485800:03:004:5088 та 3222485800:03:001:5085, які знаходяться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області і належать ОСОБА_8 , відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так в них і відсутнє процесуальне рішення органу досудового розслідування про визнання вказаних земельних ділянок речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відсутність такого процесуального рішення, тобто постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок органу досудового розслідування про набуття майном статусу речового доказу, та мотиви, з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз і зробити висновок про відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України та про наявність чи відсутність підстав для арешту майна з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення, якому із критеріїв, передбачених ст. 98 КПК України, відповідає те чи інше майно, а повинен лише здійснювати контроль за правильністю прийнятого органом досудового розслідування рішення.
Визначивши самостійно мету накладення арешту на майно - забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, а саме вказавши, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485800:03:004:5088 та 3222485800:03:001:5085, які знаходяться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області і належать ОСОБА_8 , є об'єктом злочинних посягань, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, чим поставив під сумнів свою неупередженість. При цьому колегія суддів виходить з того, що у разі, якщо орган досудового розслідування не прийняв рішення про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто не склав про таке рішення відповідний процесуальний документ, то це нівелює мету накладення арешту на майно - забезпечення збереження речових доказів, так як неможливо забезпечити збереження того, чого реально у кримінальному провадженні не існує.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 про арешт майна, як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 в частині накладення арешту на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:5088, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 0,77 га, яка належить ОСОБА_8 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5085, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 1,695 га, яка належить ОСОБА_8 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 в частині накладення арешту на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:5088, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 0,77 га, яка належить ОСОБА_8 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:5085, що знаходиться за адресою: село Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, площею 1,695 га, яка належить ОСОБА_8 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4