справа №1340/5757/18
05 червня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулкевич І.З.,
секретар судового засідання Іванес Х.О.,
за участю : представника позивача Кулака І.О., представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (надалі - ТОВ «Яблуневий Дар», позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №6686 від 15 листопада 2018 року про проведення планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ніяких ризиків щодо несплати податків Позивачем немає, та й не могло бути апріорі. Позивач наголошує, що є добросовісним платником податків, тому вважає таке його включення до плану-графіка проведення перевірок на 2018 рік є безпідставним та таким, що відбувалося з грубим порушенням порядку, встановленого чинним законодавством.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача щодо заявленого позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві, зазначивши, що оскаржуваний наказ прийнятий у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Вказує, що ДФС України винесено рішення про включення позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок шляхом коригування, яке здійснене без порушення норм чинного законодавства та відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 254 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» зі змінами.
Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2018 року Державна фіскальна служба оновила план - графік планових перевірок платників податків на 2018 рік, який розміщений на офіційній інтернет сторінці ДФС України за наступним посиланням: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html.
Головним управлінням ДФС у Львівській області на виконання плану-графіку проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік 15 листопада 2018 року було прийнято наказ №6686 про проведення у ТОВ «Яблуневий Дар» планової документальної виїзної перевірки.
20 листопада 2018 року ТОВ «Яблуневий Дар» отримало рекомендованим листом повідомлення та наказ №6686 від 15 листопада 2018 року про проведення у товаристві планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства.
У відповідності до оскаржуваного наказу, перевірка має розпочатись 29 листопада 2018, тривалістю 20 робочих днів.
Водночас, позивач вважає, що відповідач не мав права на призначення проведення податкової документальної планової виїзної перевірки, а тому звернувся до суду та просить визнати оскаржуваний наказ протиправним та скасувати його.
Позивач вказує, що є добросовісним платником податків, тому вважає таке його включення до плану-графіка проведення перевірок на 2018 рік є безпідставним та таким, що відбувалося з грубим порушенням порядку, встановленого чинним законодавством.
Як вбачається з п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
У відповідності до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Згідно з правовою позицією, визначеною Верховним Судом України в постанові від 24 грудня 2010 року, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Як слідує з абзацу другого ст. 77.1 Податкового Кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VIII), план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Наведена стаття є імперативною нормою публічного нормативно-правового акту, та розширеному тлумаченню не підлягає.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до вимог п. 77.4 ст. 77 Податкового Кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Згідно пп. 14.1.164 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України план - графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.
Згідно п. 77.2 ст. 77 Податкового Кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Таким чином до 25 грудня 2017 року ДФС України була зобов'язана оприлюднити сформований та затверджений план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого включаються винятково платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.
На дотримання вимог п. 77.1 ст. 77 Податкового Кодексу України ДФС України до 25 грудня 2017 року оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого позивача включено не було.
Однак, як вже зазначалось, 20 листопада 2018 року позивач отримав засобами поштового зв'язку оскаржуваний наказ.
Того ж дня, із офіційного веб-сайту ДФС України позивач дізнався, що 14 листопада 2018 року ДФС України «з урахуванням коригування (листопад 2018 року)» повторно оприлюднила оновлений план-графік проведення планових документальних перевірок, і що в Розділі ОСОБА_2 плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" серед платників податків, які перевіряються, наявний і позивач.
На підставі ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Суд вважає необґрунтованими приписи Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 2 червня 2015 року № 524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (далі Порядок № 524) в частині права корегувати план-графік проведення перевірок (пункти 1, 2 та 3 розділу І), оскільки таке право не надано відповідачу нормами Податкового кодексу України.
Разом з тим, у розділах ІІІ-V Порядку не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.
Крім того, таке «коригування» суперечить положенням про планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю), що врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до ч. 1 ст. 5 якого внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Порядок № 524 в частині надання права податкових органів права здійснювати корегування річного плану-графіку проведення перевірок, протирічить приписам Податкового кодексу України.
Так, за пунктом 2 Порядку № 524 формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.
Розділ ІІІ вказаного порядку регламентує порядок відбору до плану-графіка платників податків - юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів.
За п. 2 розділу ІІІ Порядку № 524, формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.
До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів (пункт 3 розділу ІІІ).
Критерії відбору платників податків - юридичних осіб за пунктом 5 наведеного Порядку поділяються на юридичних осіб: високого ступеню ризику (банкрутство, знаходження у розшуку, відносно яких порушені кримінальні справи, тощо), середнього ступеню ризику (декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік, тощо), та незначного ступеню ризику (проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням, тощо).
Згідно п. 4 Порядку № 524 структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 10 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану-графіка перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення. Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка.
Не підтвердження відповідачем допустимими доказами факту правомірного включення підприємства позивача до плану-графіка проведення планових перевірок є підставою для визнання протиправним оспорюваного наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.06.2018 р. по справі №821/590/17.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Зазначена норма кореспондує з положеннями попередньої редакції КАС, статтею 6 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Оскільки, згідно чинного законодавства України у податкових органів відсутні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, то оновлений оприлюднений 14 листопада 2018 року план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік є протиправним.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що оскаржуваний наказ від 15 листопада 2018 року №6686 є таким, що не ґрунтується на нормах податкового законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1921,00 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України, суд -
Вирішив:
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області №6686 від 15.11.2018 року про проведення планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Стрийська,35, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (ЄДРПОУ 32475074), що знаходиться за адресою м. Городок, вул.Львівська,274а, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2019 року.
Суддя Гулкевич І.З.