пр. № 2-др/759/19/19
ун. № 759/8788/18
05 червня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданін у залі судуу м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,
у травні 2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо вимог пов'язаних із залученням спеціаліста (оцінювача) та проведенням звіту по визначенню вартості матеріального збитку; стягнути з до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_1 2850 грн 00 коп. у відшкодування судових витрат, які він поніс на професійну допомогу, у зв'язку з розглядом справи та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_1 1500 грн 00 коп. у відшкодування витрат, які поніс позивач за проведення звіту по визначенню вартості матеріального збитку.
Заяву обгрунтовує тим, що 28.01.2019 судом було ухвалено рішення на корсить позивача згідно якого стягнено з ПрАТ «СК «ТАС» суму страхового відшкодування у розмірі 41393 грн 31 коп. та судовий збір по справі, постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 22.04.2019 суму страхового відшкодування зменшено до 38227 грн 93 коп., однак звертаючись до суду позивач подав попередній розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв'язку із розглядом справ, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2850 грн 00 коп. та витрати за проведення звіту про оцінку матеріального збитку, однак при ухваленні рішення судом не було вирішення питання про судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, 30.05.2019 від нього надійшов відзив в якому просив відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі (а.с. 138-141).
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд вважає, що питання про ухвалення додаткового рішення можна розглянути на підставі наявних в матеріалах доказах, оскільки в судове засідання сторони не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної спарви у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування задовлено, стягнено з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму страхового відшкодування у розмірі 41393 (сорок одну тисячу триста дев'яносто три гривні) 31 коп. та суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 коп. (а.с. 96, 97).
14.02.2019 представником відповідача з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» подано апеляційну скаргу (а.с.92-96).
Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 22.04.2019 апеляційну скаргу задоволено частково, зменшено розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_1 з 41393 грн 31 коп. до 38227 грн 93 коп. (а.с. 124-128).
Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 01.06.2018 за договором про надання правової допомоги від 21.02.2018 Виконавець надав, а замовник прийняв ряд юридичних послуг (рахунок від 01.06.2018), щодо консультації, підготовки та подання позовної заяви до Деснянського районного суду м. Кінва про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вартість послуг виконавця за цим Актом та відповідно до розрахунку фактичних витрат складає: 2 850 грн. 00 коп. (а.с. 9).
Однак даний акт спростовує надання професійної правничої допомоги на суму 2850 грн 00 коп., саме у даній справі, оскільки з квитанції №1 від 01.06.2018 неможливо встановити факт здійснення оплати, оскільки вона не містить інформації про факт проведення оплати.
Внаслідок чого, вказаний документ не дає можливості встановити факт здійснення оплати, а отже не є достовірним доказом в розумінні ст. 79 ЦПК України.
Всупереч ч. 5 ст. 95 ЦПК України, подані позивачем копії документів в обґрунтування понесених витрат - не містять дати їх засвідчення, а отже не можуть бути визнані такими, що засвідчені належним чином, а тому не можуть братись до уваги.
Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
З наведених норм склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
Заява позивачем подана після спливу п'яти днів з дня ухвалення рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2019, яким відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України судом вже було здійснено розподіл судових витрат та стягнуто з відповідача судовий збір. Крім того, до закінчення судових дебатів у справі позивач не зробив про це відповідну заяву.
Отже, з наявних документів, наданих позивачем, неможливо достовірно встановити, що ОСОБА_1 фактично сплатив грошові кошти за надання правової допомоги по справі, оскільки не було надано належних та достовірних доказів, в розумінні ст.ст. 77, 79 ЦПК України.
Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Згідно ч. 7 ст. 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без иоважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно ч. 5 ст. 106 ЦІІК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 22/74.02.18 від 09.02.2018 складений оцінювачем ОСОБА_3 , а не експертом не містить застереження, що підготовлений для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Отже, звіт № 22/74.02.18 складений не експертом, а оцінювачем ОСОБА_3 без дотримання вимог ч. 7 ст. 102, ч. 5 ст. 106 ЦПК України, а тому витрати на його проведення не можуть бути віднесені до судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
При ухвалені рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. (ч. 2 ст. 264 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та те, що суд ухвалив рішення у відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України (у редакції чинній на час ухвалення судового рішення) в межах заявлених вимог, у відповідності з діючим законодавством, а також те, що зазначені у заяві обставини не є підставою для винесення додаткового рішення в розумінні ст. 270 ЦПК України, оскільки відповідач просить ухвалити додаткове рішення щодо вимог, які не були предметом розгляду, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 264, 270, 354, ЦПК України,-
у задовленні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 06.06.2019.