83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.03.10 р. Справа № 28/335
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Плассер Алека Рейл Сервіс”, м. Київ
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „НВК „Крамтехмаш”, м.Краматорськ
про стягнення 110799 грн. 17 коп.
Представники сторін:
Від позивача: Мниха В.В.
Від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Плассер Алека Рейл Сервіс”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „НВК „Крамтехмаш”, м.Краматорськ, про стягнення 110799 грн. 17 коп., в тому числі 39086грн.00 коп. - борг, 36050грн.77коп. - пеня, 35662грн.40коп. - сума перерахунку заборгованості в зв'язку з підвищенням курсу євро.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №2/06 від 18.08.2006р., специфікацію до даного договору, видаткові накладні №РН-0000017 від 13.10.2006р., №РН-0000018 від 03.11.2006р., довіреності на отримання ТМЦ, банківські виписки, акти звірки взаєморозрахунків між сторонами від 24.12.2007р., 01.12.2008р., претензію №52 від 17.04.2007р., лист №99 від 15.09.2009р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.12.2009р. порушив провадження у справі № 28/335 та призначив її розгляд на 11.01.2010р.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідач в судові засідання не з'явився, витребувані господарським судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду не представив.
Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).
Як встановлено судом в позовній заяві зазначено, що юридичною адресою відповідача є: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 10.
Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області станом на 14.01.2010р. юридичною адресою відповідача є: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 10.
Крім того, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення ухвал суду відповідачу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, проте, в судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду відповідач не представив.
Враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.02.2010р. заступником голови господарського суду Донецької області розгляд справи був продовжений до 23.03.2010р.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
01.03.2010р. позивач до канцелярії господарського суду надав пояснення по суті спору, відповідно до яких останній наполягає на своїй правовій позиції.
Відповідно до заяви б/н від 01.03.2010р., що надійшла від позивача до канцелярії господарського суду 01.03.2010р., останній відмовляється від стягнення перерахунку суму заборгованості в зв'язку з підвищенням курсу євро в сумі 35662,40грн. Також позивач зазначив, що з наслідками відмови від частини позовних вимог ознайомлений.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
18.08.2006р. сторони уклали договір поставки №2/06 (договір), згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Плассер Алека Рейл Сервіс”, м. Київ (постачальник, позивач) зобов'язується поставити і передати у власність Закритому акціонерному товариству „НВК „Крамтехмаш”, м.Краматорськ (замовнику, відповідачу) партії товару (запчастини до колійних машин виробництва „Плассер і Тойрер”, м. Лінц Австрія, відвантажені зі складу виробника техніки) відповідно до специфікації, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов даного договору (п. 1.1. договору).
Товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 120 днів від дня отримання від замовника, авансового платежу (п.5.1. договору).
Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару (п.5.2. договору).
Товар постачається за рахунок та транспортом замовника на умовах EXW склад постачальника, за адресою м.Київ, вул. Качалова, 7 в редакції ІНКОТЕРМС 2000 р. (п.5.3. договору)
Замовник оплачує поставлений постачальником товар за вартістю, вказаною у специфікації (п.6.1. договору).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2006 р. (п.10.1. договору).
Суду надана специфікація до договору №2/06 від 18.08.2006р. в якій визначено найменування (номенклатура, асортимент), кількість та ціна продукції.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За твердженням позивача, на виконання умов договору останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000017 від 13.10.2006р., №РН-0000018 від 03.11.2006р., виписаними на підставі рахунку-фактури №СФ-0000026 від 21.08.2006р., наявними в матеріалах справи, на загальну суму 1064086грн.00коп.
Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищезазначених видаткових накладних, який діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ серія ЯМЛ №946024 від 12.10.2006р., серія ЯМЛ №946036 від 01.11.2006р.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 2/06 від 18.08.2006р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість, ціна та вартість товару, зазначеного у накладних відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Крім того, в довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей є посилання на договір № 2/06 від 18.08.2006р.
Суду надані відповідні податкові накладні.
Відповідно до п.6.6. договору замовник оплачує постачальнику 50% вартості товару згідно специфікації. Остаточний розрахунок проводиться не пізніше 10 банківських днів після отримання замовником товару.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.
За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, кінцевим строком оплати отриманого товару за кожною окремою видатковою накладною на дату подачі позовної заяву до суду, є таким, що настав.
Відповідач частково здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується відповідними банківськими виписками, що наявні в матеріалах справи.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача були надіслані претензія №52 від 17.04.2007р. та лист №99 від 15.09.2009р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості.
Суду надані акти звірки взаємних розрахунків між сторонами від 24.12.2007р. та 01.12.2008р., в яких відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем.
Таким чином, позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 39086грн.00коп.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу в розмірі 39086грн.00коп. підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 36050грн.00коп. за період з 20.11.2006р. по 15.09.2009р.
Замовник за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату замовник виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення, але не більше 10 % (п.11.1 договору).
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, виходячи з того, що договором №2/06 від 18.08.2006р. не встановлено іншого порядку припинення нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема і до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (стаття 261 Цивільного кодексу України).
Обчислення позовної давності, за умовами ст.260 ЦК України, здійснюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Згідно статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Одночасно будь-яких заяв сторін у спорі щодо застосування строків позовної давності жодною стороною не заявлялося, у зв'язку з чим суд розглядає позов в цій частині в межах заявлених позовних вимог.
Суд, здійснивши перерахунок пені з урахуванням всіх поставок та часткових оплат дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 36050грн.00коп. за період з 20.11.2006р. по 15.09.2009р. підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 11883грн.92коп. за період з 20.11.2006р. по 19.05.2007р.
Як встановлено судом, позивач 01.03.2010р. до канцелярії господарського суду надав заяву б/н від 01.03.2010р., відповідно до якої останній відмовляється від стягнення з відповідача суму перерахунку заборгованості в зв'язку з підвищенням курсу євро в розмірі 35662грн.40коп. Та також зазначив, що з наслідками відмови від частини позовних вимог ознайомлений.
Вивчення матеріалів справи дає підстави стверджувати, що відмова позивача від позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом.
До прийняття відмови позивача від позову господарським судом у відповідності з вимогами ст.78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій. Одночасно, позивач ознайомлений з наслідками відмови від позовних вимог, про що є посилання у вказаній вище заяві.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми перерахунку заборгованості в зв'язку з підвищенням курсу євро в розмірі 35662грн.40коп. слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог та прийнятті цієї відмови господарським судом.
Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 110799 грн. 17 коп. тобто, вимоги майнового характеру.
Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 1108 грн. 00 коп.
Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжними дорученнями №702 від 20.11.2009р. та №739 від 09.12.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 1108грн.79коп.
За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 00 грн.79коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 20, 22, 47, 49, 75, 77, п. 4 ст. 80, 82, 83, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог.
Провадження у справі щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства „НВК „Крамтехмаш”, м.Краматорськ суми перерахунку заборгованості в зв'язку з підвищенням курсу євро в розмірі 35662грн.40коп. припинити, у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог та прийнятті цієї відмови господарським судом.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Плассер Алека Рейл Сервіс”, м. Київ, до відповідача, Закритого акціонерного товариства „НВК „Крамтехмаш”, м.Краматорськ, задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „НВК „Крамтехмаш” (юридична адреса: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 10, код ЄДРПОУ 25121302; р/р 26003980013467 в КФ ЗАТ КБ „Промекономбанк” м.Краматорськ, МФО 335913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Плассер Алека Рейл Сервіс” (03150, м.Київ, вул.Тверська, 2, оф. 257; код ЄДРПОУ 32454672, р/р26009030675 в АБ „Експрес-Банк” м.Києва, МФО 322959) суми боргу в розмірі 39086грн.00коп., пеню в розмірі 11883 грн. 92 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 509 грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108грн.56коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Плассер Алека Рейл Сервіс” (03150, м.Київ, вул.Тверська, 2, оф.257; код ЄДРПОУ 32454672, р/р26009030675 в АБ „Експрес-Банк” м.Києва, МФО 322959) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 00 грн. 79 коп.
Видати довідку.
У судовому засіданні 01.03.2010р. оголошено повний текст рішення.
Суддя