Рішення від 22.02.2010 по справі 2-107/2010

Справа №2-107 / 2010 року

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010р Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

в складі:

головуючого- судді Дігтярь Н.В.

при секретарі- Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Верхівцевської міської ради, Верхівцевського житлово-комунального господарства про зміну договору найму жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такої, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Верхівцевської міської ради та Верхівцевського житлово-комунального господарства про зміну договору найму жилого приміщення, посилаючись на те, що 31 серпня 2002р вони з відповідачем ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, від якого мають сумісного неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

24 червня 2005 року вона разом з сином була вселена в квартиру АДРЕСА_1, зареєстрована за вказаною адресою.

Житлове приміщення складається з двох ізольованих кімнат 10,2кв.м. 16,9кв.м., загальною площею 27,1кв.м. На кожного з них приходиться жила площа 9,3кв.м.

Склад сім'ї складав три особи-вона, відповідач та дитина.

Рішенням суду від 21 травня 2009р шлюб між нею та чоловіком було розірвано.

Після розірвання шлюбу чоловік порушує її права на житло, вимагає, що б вона з сином виселилися з квартири та знялися з реєстрації, оскільки він має намір продати квартиру.

Вона з сином займають кімнату площею 16,9кв.м., тому можливо змінити договір найму жилого приміщення, уклавши з нею окремий договір найму на вказану кімнату, оскільки в добровільному порядку відповідач відмовляється змінити договір найму.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання ОСОБА_1. такою. що втратила право користування спірною квартирою на підставі ч.2 ст.405 ЦК України, посилаючись на те, що ОСОБА_1 більше як шість місяців, починаючи з червня 2009р, не мешкає у спірній квартирі, при тому, що перешкод їй в проживанні в квартирі немає. На утримання квартири витрат вона не несе.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, доповнила, що вселилася вона в спірну квартиру у вересні 2002р після реєстрації шлюбу з відповідачем на правах його дружини, за згодою відповідача та його матері- наймача квартири. З моменту їх вселення в квартирі вони мешкали вдвох з відповідачем до народження дитини, потім стали мешкати втрьох. В 2005р наймач квартири ОСОБА_3-мати відповідача її зареєструвала в квартирі разом з дитиною, а сама знялася з реєстрації та зареєструвалася в іншому місці.

31 травня 2009в вона залишила спірну квартиру разом з дитиною за вимогою відповідача, оскільки між ними шлюб було розірвано та склалися неприязні стосунки. Мешкає на квартирі.

Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою не визнала, посилаючись на те, що чоловік вимагав, щоб вона виселилася з квартири, тому вона залишила квартиру, зараз бажає, щоб частка квартири залишилася дитині, тому хоче вселитися в квартиру для чого необхідно змінити договір найму квартири.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки не визнав, свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що він не є наймачем спірної квартири, яку отримала його мати і вона є наймачем квартири. З позивачкою вони розлучені і вважає неможливим мешкати в одній квартирі. Позивач сама виселилася з квартири, віддала йому ключ від квартири без причини не мешкає більше шести місяців, тому втратила право на користування квартирою.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги позивачки не визнала, посилаючись на те, що вона отримувала спірну квартиру, працюючи на залізниці, на сім'ю з чотирьох чоловік в 1992 році. З 2001 року вона не проживає в спірній квартирі, знялась з реєстрації в 2005р по прописала в квартиру позивачку-невістку, яка разом з сином умовили її виписатися з квартири, щоб менше було платити за комунальні послуги. Позивачку в квартиру прописав син, вона про це знала, була згодна. Вона по теперішній час оплачує комунальні послуги.

Відповідачі- Верхівцевське житлово-комунальне господарство та Верхівцевська міська рада направили суду клопотання про розгляду справи за відсутністю їх представників.

Третя особа- Відділення у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області надав суду заяву про розгляду справи за відсутності його представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивача за первинним позовом за позовні вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають за слідуючими підставами:

Сторони зареєстрували шлюб 31 серпня 2002 року.

Після реєстрації шлюбу стали сумісно мешкати в квартирі АДРЕСА_2.

Вказана квартира була надана матері відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3 в 1992 році рішенням профкому та керівництва ст.Верхівцеве від 15 вересня 1992 року.

Рішенням №140 від 18 вересня 2002р будинок 3-б по вул.Свердлова в м.Верхівцеве було передано в комунальну власність Верхівцевської територіальної громади та передано на обслуговування Верхівцевському житлово-комунальному господарству.

Договір найму між Верхівцевською міською радою та ОСОБА_3 не укладався.

22 червня 2005 року було укладено між Верхівцевським житлово-комунальним господарством та ОСОБА_3 договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який згідно листа від 23 листопада 2009 року №394 Верхівцевська міська рада вважає договором найму квартири.

Згідно листа Верхівцевського житлового комунального господарства №13 від 20 лютого 2010 року-договір найму з ОСОБА_3 було укладено 22 червня 2005 року. Відповідач також договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 22 серпня 2005р вважає договором найму, таким чином, сам договір найму суду не надано жодною зі сторін, тому факт його існування суду не доведений.

28 вересня 2005 року ОСОБА_3 знялася з реєстрації з вказаної квартири, тому Верхівцевське ЖКХ у своєму листі вважає, що договір найму з нею достроково розірваний. На теперішній час договір не переуклав жоден з наймачів вказаної квартири.

Позивач ОСОБА_1 була зареєстрована у спірній квартирі 24 червня 2005 року. На теперішній час крім неї в квартирі зареєстровані відповідач ОСОБА_2 та їх сумісна неповнолітня дитина- син ОСОБА_4, 2004 року народження.

За відомостями СГІРФО Верхньодніпровського РВ ОСОБА_3 з 24 березня 2006р зареєстрована в АДРЕСА_2.

За рішенням суду від 21 травня 2009р шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано.

31 травня 2009р позивач залишила квартиру разом з дитиною, не знявшись з реєстрації.

Згідно викопіровки плану спірної квартири вона має дві жилі кімнати-№6 площею 10,2кв.м. та №7 площею 16,9кв.м. Обидві кімнати ізольовані.

Ст.104 ЖК України передбачає, що член сім'ї наймача вправі вимагати, зі згоди остальних проживаючих з ним членів сім'ї, укладення з ним окремого договору найма, якщо припадаючи на його долю жила площа може бути виділена у вигляді приміщення, відповідаючого вимогам ст.63 цього Кодексу.

При відмові членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також при відмові наймодавця в укладанні такого договору спір може бути вирішений в судовому порядку.

Оскільки жила площа в спірній квартирі складає 27,1кв.м., на кожного з трьох чоловік, які користуються жилою площею, відповідно припадає по 9,03кв.м. жилої площі. Позивач претендує на укладання з нею окремого договору найму на жилу кімнату-6 площею 16,9кв.м.

Власником спірної квартири є Верхівцевська територіальна громада в особі Верхівцевської міської ради, яка не заперечує проти укладання з позивачем договору найму.

В ході судового розгляду не було встановлено хто на теперішній час має статус наймача спірної квартири, з ким укладений договір найму спірної квартири. який позивач прохає змінити.

Позивач не зверталася до власника квартири з клопотанням про укладання з нею договору найму спірної квартири або окремої її жилої площі.

Таким чином, суд, оцінивши докази по справі в їх сукупності, вважає посилання позивача на вимоги ст.104 ЖК України безпідставними та не находить підстав для їх задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом за підставами ст.405 ЦК України також задоволенню не підлягають, оскільки суб'єктами правовідносин, передбачених ст.405 ЦК України є члени сім'ї власника житла.

Як встановлено в ході судового розгляду, власником спірного житла є юридична особа, членами сім'ї якої ні позивач ні відповідач не можуть бути.

Крім того, статтею 405 передбачено втрата права на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад рік, тоді як позивач посилається на відсутність позивачки в квартирі з червня 2009р. що на день звернення до суду- 11.12.2009року становить шість місяців.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Верхівцевської міської ради, Верхівцевського житлово-комунального господарства про зміну договору найму жилого приміщення- АДРЕСА_1- відмовити.

ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням- АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти з дня проголощення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про оскарження рішення.

Головуючий-

Попередній документ
8235333
Наступний документ
8235335
Інформація про рішення:
№ рішення: 8235334
№ справи: 2-107/2010
Дата рішення: 22.02.2010
Дата публікації: 25.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (11.11.2009)
Дата надходження: 11.11.2009
Предмет позову: про звернення стягнення на предмет іпотеки