Справа № 810/919/18
12 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області № 0006111309 від 21 липня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області № 0006141309 від 21 липня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області № 0006121309 від 21 липня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0006151309 від 21 липня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0006161309 від 21 липня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0051521309 від 22 вересня 2017 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 21.07.2017 року № 0006121309 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" за податковим зобов'язанням у сумі 6 397 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1 599,25 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.
Апеляційним судом Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання документа про сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, а саме з повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 28 травня 2019 року. Таким чином, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 07 червня 2019 року.
10 червня 2019 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області надійшло клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 810/919/18.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги, зважаючи на наступне.
В обґрунтування зазначеного клопотання, апелянт посилається на тривалу процедуру щодо сплати судового збору, а для реалізації виконання вимог ухвали суду апелянту необхідно більше часу, а ніж йому було надано для усунення недоліків. Такі доводи апелянта судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.
Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 06 грудня 2018 року у справі №826/14927/17 (касаційне провадження №К/9901/64932/18).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для продовження апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки станом на 12 червня 2019 року апелянт зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунув, колегія суддів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 118, 121, 169, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, колегія суддів,-
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №810/919/18.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Пилипенко О.Є.