83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.03.10 р. Справа № 1/22а
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога»
м. Донецьк
до відповідача: Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк
про визнання недійсним рішення
Суддя Азарова З. П.
За участю представників сторін:
Від позивача - Лещенок Ф.Д. - представник,
Ванін О.В. - представник, Тупілко О.С. - директор
Від відповідача - Конюхова О.В. - представник, Кречин Д.М. - представник
СУТЬ СПРАВИ: В судових засіданнях 02.02.2010р.,
11.02.2010р. були оголошені
перерви
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» звернулося з позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60 від 28.10.2009р. у справі № 02-26-55/2009.
В обґрунтування позову позивач посилається на відсутність підстав для направлення вимоги щодо надання інформації про здійснення товариством оптової торгівлі лікарськими засобами. Вимога була отримана неуповноваженою особою, тому відповідь не була надана своєчасно. Але 27.07.2009р. відповідь була надіслана за № 74 від 24.07.2009р.
В якості доказів позивачем надані: вимога № 02-38/2044 від 14.07.2009р. щодо надання інформації, лист № 74 від 24.07.2009р., розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60-р від 19.08.2009р. про початок розгляду справи, подання з попередніми висновками у справі № 02-26-55/2009, пояснення № 88 від 28.08.2009р., рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60 від 28.10.2009р., договір на доставку кореспонденції № 3399 від 03.07.2009р.
Відповідач надав відзив, в якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що вимога, яка надсилалася на адресу позивача, була складена та направлена із дотриманням норм чинного законодавства, тобто відділення діяло в межах та у спосіб, які передбачені чинним законодавством. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках. При цьому законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання. Крім того, уклавши 03.07.2009р. з Українським державним підприємством поштового зв'язку “Укрпошта” в особі Поштамту - Центру поштового зв'язку № 1 Донецької дирекції УДППЗ “Укрпошта” договір на доставку кореспонденції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорнобиль-Допомога” визначило уповноважених працівників, які мають право отримувати кореспонденцію, що надходить на адресу товариства. Під час розгляду конкурентної справи Донецьким відділенням було встановлено, що особа, яка отримала 17.07.2009р. вимогу № 02-38/2044 від 14.07.2009р. про надання інформації, одержувала іншу кореспонденцію ТОВ “Чорнобиль-Допомога”. Отримання вказаною особою кореспонденції, адресованої товариству до набрання чинності договору, свідчить про здійснення сторонами певних дій, спрямованих на його виконання. Крім того, відповідач вважає, що пояснення товариства про направлення відповіді за № 74 від 24.07.2009р. у понеділок 27.07.2009р. не відповідає дійсності, оскільки на штемпелі поштового конверту з відповіддю визначена дата 11.08.2009р.
27.01.2010р. відповідач заявив зустрічний позов про стягнення штрафу в сумі 10 000 грн. 00 коп., накладеного рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60 від 28.10.2009р. у справі № 02-26-55/2009 та пені у сумі 150 грн. 00 коп., нарахованої за прострочення сплати штрафу. Зустрічний позов був прийнятий ухвалою від 28.01.2010р.
В судовому засіданні 02.02.2010р. позивач надав відзив на зустрічний позов, в якому заперечив проти стягнення штрафу з підстав, викладених у позовній заяві. Щодо вимог про стягнення пені, то він вважає, що вони пред'явлені необґрунтовано, посилаючись на статтю 251 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком вважається визначений період часу, з закінченням якого зв'язана дія або подія, яка має юридичне значення. У даному випадку має значення дія, яка пов'язана з двомісячним строком позовної давності на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України, який встановлений статтею 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Згідно частини 2 статті 255 Цивільного кодексу України письмові заяви, надані в заклади зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, які надані своєчасно. Позовна заява до суду була надіслана 11.01.2010р., тобто строк для оскарження рішення був дотриманий товариством. Крім того, позивач заявив клопотання про витребування додаткових доказів та про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи № 02-26-55/2009. Клопотання було задоволено і в судовому засіданні було оголошено перерву.
В судовому засіданні 11.02.2010р. позивач надав додаткові пояснення, відповідно до яких вважає, що направлення відповідачем у липні 2009р. вимоги № 02-38/2044 про надання інформації і копій документів відносно господарської діяльності товариства позивача є здійсненням позапланових заходів державного нагляду (контролю). Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877 від 05.04.2007р. дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно з ч. 2 статті 2 вказаного Закону його дія не поширюється на державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, але Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. частину 2 Закону визнано неконституційною. Тобто дія Закону з травня 2008р. поширюється у тому числі й на заходи державного контролю, що здійснюються органами Антимонопольного комітету України. Стаття 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачає, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, з обов'язковим повідомленням суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. У зв'язку з тим, що відповідач не повідомив про проведення планового заходу державного контролю, шляхом надсилання повідомлення про проведення планового заходу, слід вважати, що відповідачем було здійснено позапланові заходи державного нагляду (контролю) шляхом надсилання вимоги про надання інформації. Згідно зі статтею 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланової перевірки є: подання подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Таким чином, відповідачем було здійснено позаплановий захід за відсутністю підстав, передбачених законом та з порушенням оформлення обов'язкових розпорядчих документів. Крім того, він пояснив, що 03.07.2009р. між позивачем та підприємством “Укрпошта” був укладений договір на доставку кореспонденції № 3399, відповідно до якого працівник Самойлова Л.Л., яка отримала вимогу про надання інформації 17.07.2009р., була уповноважена товариством на отримання простої та рекомендованої кореспонденції, але відповідно до пункту 3.1 вказаного договору він набирає чинності лише з 14.08.2009р. Тобто у липні 2009р. вищезазначена особа не була уповноважена на отримання кореспонденції товариства. Слід зазначити, що в її посадовій інструкції не передбачені права та обов'язки на отримання кореспонденції. Крім того, Самойлова Л.Л. не має права здійснювати непередбачених зазначеною посадовою інструкцією будь-яких дій від імені підприємства за відсутністю довіреності або внесень відповідних змін в дану посадову інструкцію.
В судовому засіданні було оголошено перерву.
18.02.2010р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що пунктом 5 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., на яке посилається позивач в своїх поясненнях, визнано неконституційними положення Закону України від 28.12.2007р. № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким частину другу статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (пункт 17 розділу ІІ) викладено в іншій редакції. Тобто Конституційним Судом України визнано неконституційною частину другу статті 2 Закону про державний нагляд у зміненій редакції. Таким чином, частина друга статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” є чинною у тій редакції, яка існувала до внесення до неї змін Законом України від 28.12.2007р. № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а саме дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Таким чином, він вважає, що положення вказаного Закону не підлягають застосуванню під час здійснення органами Антимонопольного комітету України державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
Позивач також додатково пояснив, що отримання кореспонденції неуповноваженою особою тягне недійсність правочину і в якості такої думки він надав копію рішення господарського суду міста Києва по справі № 12/510пд.
Розглянувши матеріали справи, додаткові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що згідно рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60 від 28.10.2009р. по справі 02-26-55/2009 Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорнобиль-Допомога” допущено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді неподання інформації щодо здійснення товариством оптової торгівлі лікарськими засобами на вимогу територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02-38/2044 від 14.07.2009р. у встановлений строк до 22.07.2009р.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорнобиль-Допомога” згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 318348 (вул. Гірнича, 2, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34500568) зареєстровано як юридична особа 30.06.2006р. за номером 12661050001019424. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 101-3354 від 18.07.2007р. основними видами діяльності ТОВ “Чорнобиль-Допомога” є: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами, роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами, оптова торгівля фармацевтичними товарами.
Вищезазначена вимога була одержана 17.07.2009р. уповноваженою особою позивача Самойловою Л.Л. Як вбачається з листа Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” № 7/14-1799 від 12.08.2009р., цей факт підтверджується відміткою у спеціальній формі поштамту.
Відповідь на вказаний запит Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорнобиль-Допомога” надало листом за вих. № 74 від 24.07.2009р. Проте, вказаний лист товариством був відправлений 11.08.2009р., про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті, тому відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за вчинення даного порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорнобиль-Допомога” Донецьким відділенням Антимонопольного комітету України був накладений штраф у розмірі 10 000 грн. 00 коп. рішенням № 60 від 28.10.2009р.
Позивач вважає, що вказане рішення порушує його права, тому звернувся з позовом про визнання його недійсним. Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.
Економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).
За приписами статті 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції, статті 6 Закону - Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України “Про захист економічної конкуренції. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України. Він визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Тому посилання позивача на Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не приймаються судом до уваги.
Відповідно п. 5 ст. 17 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України уповноважений при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Інформація - це відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості (ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції).
Чинним законодавством не передбачено якихось спеціальних форм вимоги щодо подання документів, письмових та усних пояснень, іншої інформації, в тому числі інформації з обмеженим доступом, необхідної для здійснення Комітетом покладених на нього завдань. Зазначена вимога може надсилатися господарюючим суб'єктам (підприємцям) у будь-якій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону.
Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України, ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).
За приписами ст.22-1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.
Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню.
Відповідно до пункту 13 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
За приписами ст. 59 вказаного Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Позивачем не доведено наявність обставин, визначених у вказаній статті, він надав відповідь на запит Донецького відділення Антимонопольного комітету України з порушенням строку встановленого для її надання. Несвоєчасне надання інформації позивач пояснив отриманням 17.07.2009р. вимоги Донецького відділення Антимонопольного комітету України за № 02-38/2044 від 14.07.2009р. неуповноваженою особою Самойловою Л.Л, яка своєчасно не повідомила його про отримання запиту. Вказаний запит був переданий до керівництва товариства лише 23.07.2009р. вже іншою особою, тому позивач був позбавлений можливості своєчасно надати інформацію відділенню.
Проте, вказане посилання позивача спростовується матеріалами справи. Повноваження на отримання такої кореспонденції від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» було надано Самойловій самим позивачем, про що свідчить копія договору на доставку кореспонденції від 03.07.2009р., укладеного з Поштамтом, підписаного позивачем та скріпленого його печаткою.
В пункті 2.1.1 договору наведений перелік осіб, які мають право на отримання простої та рекомендованої кореспонденції та періодичних видань, де під номером 1 значиться завідувач аптеки Самойлова Л.Л. з наведенням зразку її підпису.
Дійсно відповідно до пункту 3.1 договору він набирає чинності з 14.08.2009р. Однак, 17.07.2009р. вказана особа крім вимоги № 02-38/2044 від 14.07.2009р. про надання інформації одержувала й іншу кореспонденцію ТОВ “Чорнобиль-Допомога”, про що свідчить відмітка у спеціальній формі поштамту. Крім того, отримання вказаною особою кореспонденції, адресованої товариству до набрання чинності договору, свідчить про здійснення сторонами певних дій, спрямованих на виконання укладеного договору. В силу статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Таким чином, законом навіть для обов'язкових для виконання рішень та розпоряджень передбачена можливість доведення їх до відома виконавців у інший спосіб, ніж надсилання або вручення під розписку. В даному випадку важливим є факт отримання суб'єктом господарювання обов'язкового для виконання документу, а не його переміщення між працівниками або структурними підрозділами суб'єкта господарювання. Несвоєчасне передання вказаної вимоги керівництву товариства свідчить про неналежну організацію документообігу товариства та відсутність контролю з боку керівництва, а отже, не може вважатися об'єктивною підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Не приймаються до уваги посилання позивача на встановлення факту недійсності правочину щодо отримання поштової кореспонденції не уповноваженою особою, оскільки дії, направлені на отримання поштової кореспонденції неможливо ототожнювати з поняттям правочину, яке надається у статті 202 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60 від 28.10.2009 р. по справі № 02/26-55/2009 заявлені необґрунтовано.
Відповідно до приписів частини першої статті 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених статтею 19 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 56 названого Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Пунктом 33 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 визначено, що в рішенні у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначаються, зокрема, дії, які сторони повинні виконати або від яких утриматися, та строк виконання рішення.
Статтею 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, зокрема, що:
- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету
України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання;
- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимоно-
польного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;
- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у
розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені
органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтведжують сплату штрафу.
При вивченні матеріалів справи, судом встановлено, що Антимонопольний комітет України в оспорюваному рішенні встановив порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції на підставі належних і допустимих доказів, що наявні в матеріалах справи, та правомірно застосував відповідальність у вигляді штрафу. Копія рішення була направлена товариству згідно листа № 02-38/3609 від 04.11.2009р. Вказаний лист отриманий 12.11.2009р. представником товариства Самойловою. Тому штраф повинен бути оплаченим до 13.01.2010р. Але 11.01.2010р. товариство звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення. Вказана заява надійшла 14.01.2010р. і прийнята судом до розгляду.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за несвоєчасну сплату штрафу нарахована пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу, а тому позивач за зустрічним позовом пред'явив вимоги про стягнення штрафу з нарахуванням пені у сумі 150 грн. 00 коп. за 14.01.2010р.
На думку суду, вказана пеня не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вищеназваної статті нарахування пені зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу. Товариство оскаржило вказане рішення і зобов'язання сплатити штраф зупинилося пред'явленням позову, прийнятого судом. Вважаючи, що судом позов був прийнятий 14.01.2010р., то слід вважати, що нарахування пені зупиняється. Вказана дія не може пов'язуватися з прийняттям ухвали про порушення справи, оскільки стаття 61 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, а відповідно до статті 64 вказаного кодексу суддя, прийнявши позовну заяву, виносить ухвалу не пізніше п'яти днів з дня її надходження.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача за зустрічним позовом про наявність вини його працівника Самойлової Л.Л., яка отримала запит Донецького відділення Антимонопольного комітету України і не передала його своєчасно Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» для надання відповіді, оскільки взаємовідносини цього працівника з директором товариства регулюються законодавством про працю. Якщо товариству нанесені збитки, то відшкодовує їх йому у встановленому порядку саме особа, з вини якої виникли ці збитки. Тому при сплаті нарахованого штрафу та пені товариство має право на регресний позов до винних осіб.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 60, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60 від 28.10.2009р. у справі № 02-26-55/2009.
Задовольнити частково зустрічний позов Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» про стягнення штрафу у розмірі 10 000 грн. 00 коп., накладеного рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.10.2009р. № 60 та пені за прострочення сплати штрафу у сумі 150 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» (83018, м. Донецьк, вул. Гірнича, 2, ЄДРПОУ 34500568) на користь Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 74, код ЄДРПОУ 21956116) штраф у розмірі 10 000 грн. 00 коп., зарахувавши їх до Загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків, по коду бюджетної класифікації 2108110 “Адміністративні штрафи та інші санкції”.
В іншій частині відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» (83018, м. Донецьк, вул. Гірнича, 2, ЄДРПОУ 34500568) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 100 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» (83018, м. Донецьк, вул. Гірнича, 2, ЄДРПОУ 34500568) на користь Державного бюджету (ЄДРПОУ 34686537 Державний м. Донецьк Ворошиловський район, р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016) витрати на інформаційно-технічні послуги в сумі 232 грн. 51 коп.
В судовому засіданні 01.03.2010р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 02.03.2010р.