83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
25.02.10 р. Справа № 36/17пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засіданні В.Г. Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ, до Споживчого товариства „УкрРосБізнес”, м. Слов'янськ , про визнання недійсним договору №15/549 від 27.03.08р.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: Шульженко Л.Г. по дов.;
Від відповідача: Пономарьов Г.В. - директор.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Споживчого товариства „УкрРосБізнес”, м. Слов'янськ, про визнання недійсним договору №15/549 від 27.03.08р.
Позивач подав до суду заяву №17/68 від 20.01.2010р., в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Споживчому товариству „УкрРосБізнес” здійснювати передачу своїх прав за договором №15/1685 від 25.09.08р. третім особам та накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках Споживчого товариства „УкрРосБізнес” у розмірі 64 992,00грн.
Стаття 66 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, а також забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
В контексті вищевказаних норм закону, забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, при цьому умовою забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі і грошові кошти, цінні папери тощо), які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Свої вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову позивач обгрунтовує тим, що згідно ст. 216 Цивільного процесуального кодексу України за умови визнання правочину недійсним кожна зі сторін повинна повернути іншій стороні в натурі усе, що вона отримала у здійснення цієї угоди. Так, позивач за вищевказаним договором здійснив відповідачу оплату за товар у розмірі 64 992,00грн.
Крім того, у зв'язку зі світовою фінансовою кризою різко зменшився попит на продукцію, обіг грошових коштів та товарообіг, а відповідно і рентабельність багатьох підприємств знизилася. Таким чином, невжиття заходів у забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.
Натомість, жодного доказу в підтвердження своїх вимог позивач суду не представив, тобто не довів той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважає подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову необгрунтованою та відмовляє у її задоволенні.
Керуючись ст.66 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ, до Споживчого товариства „УкрРосБізнес”, м. Слов'янськ, про вжиття заходів забезпечення позову.
Суддя