25.02.10р.Справа № 7/234-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості по договору фінансового лізингу в сумі 2 148 380, 55 грн.
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м. Київ
про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 659 947, 22 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: представник Расторгуєв О.В., дов. № 144/23-09 від 23.09.2009р.;
від відповідача: представник Савичев О.В., дов. № б/н від 24.11.09р., представник Кабишева Т.М., дов. № б/н від 15.02.2010р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (м. Київ) звернулося з позовом до господарського суду про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" (м. Дніпропетровськ) на свою користь 2 148 380, 55 грн., які складаються з:
- боргу по оплаті лізингових платежів з четвертого по дев'ятий включно лізингові періоди у сумі 332 977, 06 грн.;
- процентів за прострочення грошового зобов'язання, передбачених п. 2.3.12. договору, у сумі 293 108, 34 грн.;
- решти лізингових платежів та вартості викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування, у розмірі 1 516 773, 11 грн.;
- додаткових витрат, понесених у зв'язку з вилученням предмета лізингу, у розмірі 5 356, 00 грн.;
- платежу за державну реєстрацію предмета лізингу у сумі 166, 04 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором від 17.10.2008р. № F349 щодо своєчасної оплати лізингових платежів у строки, встановлені договором, відмовою позивача від договору лізингу та вилученням предмету лізингу, передбаченим договором обов'язком відповідача при відмові позивача від договору сплатити позивачу решту несплачених лізингових платежів та вартість предмету лізингу, понесеними позивачем збитками, що полягають у витратах позивача у зв'язку з вилученням предмета лізингу, передбаченим договором обов'язком відповідача відшкодувати позивачу витрати по державній реєстрації предмета лізингу.
28.01.2010р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог, що знаходяться на рахунках відповідача в установах банку, шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії з реорганізації відповідача, внаслідок яких відбувається передача майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам.
Відповідач проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що за умовами договору оплата лізингових платежів здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків. Оскільки позивач не надав відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів, не настав строк їх оплати.
Відповідно до ухвали господарського суду від 19.02.2010р. для спільного розгляду з первісним позовом прийнятий зустрічний позов відповідача до позивача.
За зустрічним позовом відповідач просить стягнути з позивача на свою користь безпідставно набуті кошти у розмірі 659 947, 22 грн.
На думку відповідача, договір від 17.10.2008р. № F349 є неукладеним, оскільки не містить всіх істотних умов, визначених законом для договору лізингу. Так, на думку відповідача, розділ 1.2 договору не містить повного опису предмету лізингу, а саме його серійного номеру, що є індивідуальною ознакою екскаватору Hyundai R 500 LC-7. Також, сторонами не досягнуто згоди щодо таких істотних умов договору, як розмір, порядок та строки внесення лізингових платежів, оскільки за умовами договору розмір лізингових платежів базується на плаваючій відсотковій ставці, яка, відповідно, є змінною величиною і потребує додаткового узгодження сторонами в графіку лізингових платежів. Договір містить посилання в частині визначення строків та розміру окремих лізингових платежів на графік лізингових платежів. Однак такий графік не складався та не узгоджувався сторонами. Так як договір є неукладеним, відповідач вважає, що позивач безпідставно набув кошті, сплачені відповідачем на виконання умов цього договору.
Позивач проти зустрічного позову заперечує, з доводами відповідача не погоджується.
Розгляд справи відкладався з 26.11.2009р. на 17.12.2009р., з 17.12.2009р. на 19.01.2010р., з 19.01.2010р. на 28.01.2010р., з 28.01.2010р. на 18.02.2010р.
В судовому засіданні 18.02.2010р. оголошено перерву на 25.02.2010р.
Згідно ухвали господарського суду від 17.12.2009р., винесеної заступником голови суду Камша Н.М., строк вирішення спору по справі продовжено терміном на один місяць.
Згідно ухвали господарського суду від 28.01.2010р. за погодженням представників сторін строк вирішення спору по справі продовжено до 15.03.2010р.
В судовому засіданні 25.02.2010р. за погодженням представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -
17.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (м. Київ), як лізингодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" (м. Дніпропетровськ), як лізингоодержувач, уклали договір № F349 (далі -Договір), за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк майно (далі -предмет лізингу), спеціально придбане ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач -прийняти предмет лізингу, користуватися ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингодавцю плату (далі -лізингові платежі) та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною договором (п. 1.1. Договору).
Предметом лізингу є екскаватор Hyundai R 500 LC-7, рік виробництва: 2008; постачальник -ТОВ "Альфатех"; ціна предмета лізингу -1 746 252, 00 грн. з ПДВ; термін поставки -один місяць з дати здійснення авансового платежу постачальнику (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.4. Договору протягом всього строку дії Договору право власності на предмет лізингу залишається за лізингодавцем.
Відповідно до п. 1.5. Договору з метою виконання Договору лізингодавець укладе договір поставки предмета лізингу.
28.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатех", як постачальник, Товариство з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна", як покупець, та Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК", як лізингоодержувач, уклали договір поставки № F349.
За умовами договору поставки постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки у власність покупцеві товар: екскаватор Hyundai R 500 LC-7, рік виробництва: 2008, у кількості одна одиниця, за ціною 1 746 252, 00 грн. з ПДВ, а покупець -прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Придбання товару здійснюється для передачі в лізинг лізингоодержувачу згідно договору № F349 від 17.10.2008р., у зв'язку з чим покупець доручає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти товар від постачальника (п.п. 1.1., 1.2. та 1.3. договору поставки).
Додатком № 1 до договору поставки є специфікація № 1, яка містить опис товару аналогічний опису товару в договорі поставки.
За актом приймання-передачі від 29.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатех" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" предмет лізингу. Відповідно до змісту акту приймання-передачі лізингоодержувач засвідчує, що прийнятий товар по всім реквізитам, технічним характеристикам відповідає товару, зазначеному в специфікації № 1 до договору поставки.
Пункт 2.1. Договору "Фінансові умови" передбачає строк лізингу -36 місяців, валюта здійснення розрахунків -гривня, валюта обчислення -долар США, початковий лізинговий платіж -25% бази обчислення лізингових платежів згідно п. 2.2.3. Договору, щомісячний лізинговий платіж - зазначений в додатку № 1 до Договору, вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість) -0,1% бази обчислення лізингових платежів, встановлення фіксованої та плаваючої відсоткової ставки для обчислення лізингових платежів.
Пункт 2.2. Договору визначає порядок розрахунку та коригування лізингових платежів.
Відповідно до п. 2.3.1. Договору терміни і розмір окремих лізингових платежів, з урахуванням їх коригування відповідно до п. 2.2.7 Договору, визначено у графіку сплати лізингових платежів, який надається лізингоодержувачу протягом 7 календарних днів з моменту отримання лізингодавцем акту прийому-передачі та/або видаткової накладної.
Додатком № 1 до Договору є погоджений позивачем та відповідачем Розмір лізингових платежів, який визначає періоди лізингових платежів (36 періодів) та розмір лізингового платежу кожного періоду у відсотках. До складу щомісячних лізингових платежів, як зазначено в додатку № 1 до Договору, входять: а) відшкодування частини вартості предмета лізингу -щомісяця, б) проценти/комісії -щомісяця.
Пункт 2.3.8. Договору встановлює порядок та строки оплати щомісячних лізингових платежів:
1. Перший лізинговий платіж підлягає оплаті протягом 5-ти календарних днів з моменту початку лізингу, але не пізніше останнього дня поточного місяця.
2. Підставою для здійснення оплати щомісячних лізингових платежів є рахунки -фактури.
3. Наступні щомісячні лізингові платежі підлягатимуть оплаті до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з цих чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг.
4. Обов'язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця.
5. Якщо сума оплати була нижчою або вищою від належного платежу, різниця буде включена в рахунок-фактуру для оплати наступного лізингового платежу.
Неотримання рахунку-фактури на будь-який лізинговий платіж не звільняє лізингоодержувача від обов'язку сплати даного платежу. Якщо через встановлення вартості лізингових платежів в іноземній валюті лізингоодержувач не знає еквіваленту розміру платежу в гривні, на який він не отримав рахунок, він зобов'язаний заплатити платіж за курсом цієї валюти, встановленим Національним банком України на день здійснення платежу (п. 2.3.14. Договору).
Також, відповідно до п. 2.3.12. Договору, у разі несвоєчасного внесення будь-якого платежу із платежів, передбачених п. 2.3. Договору, лізингоодержувач зобов'язується сплатити лізингодавцю проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі рахунків-фактур, які будуть вставлятися щомісяця, та/або щоквартально, та/або кожного півроку та при достроковому припиненні Договору (за ініціативою лізингодавця). Пункт 2.3.12. Договору містить розрахунок розміру суми процентів.
Відповідно до п.7.7. Договору лізингодавець має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку у випадку, зокрема, якщо лізингоодержувач не виконує свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів.
03.07.2009р., вих. № 563-233/t/0/1, позивач повідомив відповідача про відмову від Договору через обставини не оплати відповідачем лізингових платежів протягом більш тривалого строку, ніж передбачає п. 7.7. Договору.
Лист про відмову від Договору отриманий відповідачем 08.07.2009р.
В листі про відмову від Договору також міститься прохання до відповідача підготувати предмет лізингу та передати його представнику позивача в строк до 10.07.2009р.
05.08.2009р. позивач та відповідач склали акт вилучення предмета лізингу, відповідно до змісту якого відповідач повернув позивачу предмет лізингу. В акті вилучення предмета лізингу значиться серійний номер предмета лізингу - № NB0210198. Акт вилучення предмета лізингу складено у м. Алчевськ.
Також, відповідно до п.7.7. Договору, у разі відмови лізингодавця від Договору в односторонньому прядку у випадках, передбачених цим пунктом Договору, сплачені лізингові платежі лізингоодержувачу не повертаються.
Відповідно до п. 8.1. Договору при відмові лізингодавця від Договору, в тому числі згідно з п. 7.7. Договору, лізингоодержувач зобов'язаний негайно сплатити лізингодавцю:
- суми лізингових платежів, право вимагати сплати яких уже виникло і які залишилися несплаченими, разом з процентами за несвоєчасне внесення будь-якого платежу згідно п. 2.3.12.;
- суми решти лізингових платежів, які залишилося сплатити, та вартості викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування. Розмір дисконту встановлюється за достовірною відсотковою ставкою, що діятиме на дату повідомлення лізингодавця про розірвання Договору. У разі продажу предмета лізингу лізингодавцем належні до сплати суми будуть зменшені на 90% суми, отриманої від продажу предмета лізингу, однак не більше, ніж до розміру цих належних до сплати сум. А у разі передачі предмета лізингу іншому суб'єктові в користування, ці належні до сплати суми будуть зменшені на 90% бази для обчислення лізингових платежів, встановленої у такому договорі, однак не більше, ніж до розміру цих належних до сплати сум.
Позивач посилається на наявність боргу відповідача у зв'язку з несплатою лізингових платежів за четвертий -дев'ятий включно лізингові періоди, тобто до вилучення предмета лізингу, обов'язок відповідача оплатити проценти за прострочення сплати лізингових платежів, обов'язок відповідача оплатити решту лізингових платежів та вартість викупу предмета лізингу у зв'язку з відмовою від Договору, що і є причиною спору.
Відповідно до ч.2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Обов'язок лізингоодержувача своєчасно оплачувати лізингові платежі, виконувати інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу, встановлений Законом України "Про фінансовий лізинг" (п.3 ч.2 ст. 11, ч. 4 ст. 11).
З огляду на умови Договору з урахуванням додатку № 1 до Договору, строк оплати лізингових платежів за лізингові періоди четвертий -дев'ятий включно є таким, що настав.
Доказів оплати спірної суми та за спірний період відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за лізинговими платежами не спростував.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за лізинговими платежами, що виник за четвертий -дев'ятий включно лізингові періоди у загальній сумі 332 977, 06 грн.
Оскільки прострочення оплати лізингових платежів має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, передбачених п. 2.3.12. Договору, розрахованих на суму боргу несплачених лізингових платежів за період прострочення з 02.02.2009р. по 07.10.2009р., у розмірі 293 108, 34 грн.
Також, враховуючи відмову позивача від Договору та припинення дії Договору, вилучення предмета лізингу, умови п. 8.1. Договору, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача решти лізингових платежів та вартості викупу предмета лізингу, зменшених шляхом дисконтування, у розмірі 1 516 773, 11 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в наведених частинах, суд враховує також те, що жодних заперечень щодо розрахунків позивача, якими визначено розмір боргу, заявлений до стягнення, відповідач не надав.
Відповідно до ст. 224, ст. 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, серед іншого, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Відповідно до п. 8.7. Договору лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю всі витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку із вилученням, зберіганням, продажем предмета лізингу, припиненням Договору та інше.
На підставі договору зберігання № R4/30/07/09 від 30.07.2009р., укладеного позивачем з Приватним підприємством "Автокомплекс Луганськ Плюс", позивач поніс витрати у вигляді оплати послуг за зберігання предмета лізингу після його вилучення у відповідача на підставі виставлених Приватним підприємством "Автокомплекс Луганськ Плюс" рахунків у загальній сумі 1 000, 00 грн. Також, витрати позивача у вигляді оплати ТОВ "Альфатех" сервісних послуг щодо предмета лізингу складають 4 356, 00 грн.
Загальна сума витрат позивача, понесених у зв'язку з вилученням предмета лізингу, становить 5 356, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2.2.2. Договору до складу витрат лізингодавця, які підлягають відшкодуванню лізингоодержувачем, та не входять до бази обчислення лізингових платежів, відносяться витрати по державній реєстрації предмета лізингу. Сума понесених позивачем витрат підтверджується договорами № 09-16-2011 від 30.07.2009р. та № 09-16-2020 від 30.07.2009р.. електронними переказами коштів і становить 166, 04 грн., яка, з огляду на умови Договору, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень проти позову.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що строк виконання зобов'язань по оплаті лізингових платежів за спірний період не настав, оскільки відповідач не отримував рахунки на їх оплату, а згідно умов Договору підставою оплати лізингових платежів є виставлені рахунки.
Так, дійсно, як встановлено вище, відповідно до п. 2.3.8. Договору підставою для сплати щомісячних лізингових платежів є рахунки-фактури, відповідно до п. 2.3.3. Договору при здійсненні кожного платежу на платіжному документі має бути зазначений номер рахунку - фактури. Однак, відповідно до п. 2.3.14 Договору неотримання рахунку-фактури на будь-який лізинговий платіж не звільняє лізингоодержувача від обов'язку сплати даного платежу. Якщо через встановлення вартості лізингових платежів в іноземній валюті лізингоодержувач не знає еквіваленту розміру платежу в гривні, на який він не отримав рахунок, він зобов'язаний заплатити платіж за курсом цієї валюти, встановленим Національним банком України на день здійснення платежу. Отже, неотримання відповідачем рахунків-фактур на оплату лізингових платежів за спірний період не звільняло відповідача від обов'язку оплатити лізингові платежі у строки, передбачені п. 2.3.8. Договору. Окрім того, саме у зв'язку з простроченням оплати лізингових платежів позивач відмовився від Договору, а відповідач повернув позивачу предмет лізингу, чим погодився з тим, що прострочення оплати лізингових платежів мало місце та становило більше, ніж 30 календарних днів.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом в силу наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Предметом лізингу за Договором є екскаватор Hyundai R 500 LC-7, рік виробництва: 2008; постачальник -ТОВ "Альфатех".
Відповідач вважає, що сторони Договору не досягли згоди щодо предмета лізингу, оскільки в Договорі не зазначена така його індивідуальна ознака, як серійний номер. Серійний номер не зазначений і в договорі поставки, специфікації до договору поставки та акті прийому-передачі.
Між тим, відповідач за актом прийому-передачі отримав від постачальника -ТОВ "Альфатех" предмет лізингу з певними індивідуальними ознаками, користувався ним, сплачував лізингові платежі, повернув позивачу з зазначенням в акті вилучення серійного номера екскаватора. Тобто, відсутність вказівки на серійний номер екскаватора в тексті Договору не зашкодила отриманню в лізингу відповідачем індивідуально визначеного предмета лізингу, що підтвердив відповідач своїми діями по отриманню предмета лізингу.
Окрім того, відповідно до п.1.3. Договору лізингоодержувач заявляє, що вибір предмета лізингу, так само як і вибір постачальника, було здійснено лізингоодержувачем, а предмет лізингу і умови поставки повністю відповідають вимогам лізингоодержувача.
Суд не вбачає підстав вважати Договір неукладеним через відсутність погодженого сторонами Договору графіку сплати лізингових платежів.
Умовами Договору сторони досягли згоди щодо розміру лізингових платежів, що базуються на плаваючій відсотковій ставці, відсоткового періоду, протягом якого відсоткова ставка не підлягає перегляду, достовірної відсоткової ставки, як основи для встановлення лізингових платежів: LIBOR 3M, значення достовірної відсоткової ставки до моменту підписання акту прийому-передачі предмета лізингу (п. 2.1.8.), порядку розрахунку та коригування лізингових платежів (п.2.2.), порядку оплати лізингових платежів, який визначає, в тому числі, строк оплати щомісячних лізингових платежів (п. 2.3.). Додатком № 1 до Договору є погоджений сторонами Розмір лізингових платежів, яким передбачена кількість лізингових періодів, розмір платежу у відсотках щодо кожного періоду. Оскільки додаток № 1 до Договору передбачає терміни і розмір окремих лізингових платежів, що відповідно п. 2.3.1. Договору відповідає визначенню змісту графіку сплати лізингових платежів, сторони Договору фактично узгодили графік сплати лізингових платежів.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Наведені положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (п. 3 ч.3 ст. 1212 ЦК України).
Сплачені відповідачем кошти у розмірі 659 947, 22 грн. не є безпідставно набутими коштами позивачем, оскільки вони сплачені на виконання зобов'язань, передбачених укладеним у встановленому законом порядку Договором.
Суд не вбачає підстав для забезпечення позову та задоволення відповідного клопотання позивача з огляду на положення ст. 66 ГПК.
Окрім того, відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Позивач просить забезпечити позовом шляхом як накладення арешту на нерухоме майно відповідача, так і шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що суперечить змісту 67 ГПК України.
Також, позивач просить забезпечити позовом шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії з реорганізації відповідача, внаслідок яких відбувається передача майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам.
Наведені заходи забезпечення позову не є адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, судові витрати за зустрічним позовом відносяться на позивача за зустрічним позовом.
На підставі п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 47 ГПК України зайво сплачене позивачем за зустрічним позовом державне мито у сумі 0, 53 грн. підлягає поверненню позивачу за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В зустрічному позові -відмовити.
Витрати у справі за зустрічним позовом віднести на позивача за зустрічним позовом.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, буд. 10, ідентифікаційний код 33858193) зайво сплачене згідно платіжного доручення № 1444 від 18.02.2010р., яке міститься в матеріалах справи, державне мито у сумі 0, 53 грн., про що видати довідку.
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, буд. 10, ідентифікаційний код 33858193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (04073, м. Київ, пр. Московський, буд. 9, оф. 2-305, ідентифікаційний код 34537760) борг у розмірі 2 148 380 (два мільйони сто сорок вісім тисяч триста вісімдесят) грн. 55 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 21 483 (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 81 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.А.Коваль