м. Вінниця
05 червня 2019 р. Справа № 120/1407/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Олекси Тихого, 10, м. Краматорськ, 84303, код ЄДРПОУ 41777533) про визнання протиправною бездіяльністі та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Олекси Тихого, 10, м. Краматорськ, 84303, код ЄДРПОУ 41777533) про визнання протиправною бездіяльністі та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 02.05.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).
03.06.2019 року за вх. № 29568 на адресу суду від відповідача супровідним листом надійшов відзив на позовну заяву, а також заява № 1 та заява № 2. За змістом заяви № 1 відповідач клопоче суд про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України до вирішення іншої справи, яка розглядається цим же судом за № 120/760/19. У заяві № 2 відповідач просить застосувати норми ст. 169 КАС України до поданої позовної заяви ОСОБА_1 та залишити позовну заяву без руху; застосувати ст. 172 КАС України щодо об'єднання позовів по судовим справам № 120/1407/19-а та №120/760/19-а; застосувати норми п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України та закрити провадження у справі.
Заперечень проти даних заяв від позивача станом на день їх розгляду не надійшло. Однак, перед цим, 27.05.2019 року за вх. № 28039 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог. Вказана заява мотивована тим, що після отримання від відповідача відзиву виникла необхідність в зменшенні періоду нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та періоду стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 05.06.2019 року заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду. Відповідно, у даний час предметом судового розгляду є позовні вимоги, які викладені позивачем наступним чином:
- визнати протиправною бездіяльність Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не проведення нарахування та виплати у період з 01 липня 2015 року по 21 червня 2018 року індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Донецько-Луганське регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 21 червня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) щодо не проведення з 21 червня 2018 року остаточного розрахунку при звільнені із військової служби ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Донецько- ОСОБА_2 регіональне управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 16 січня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 21 червня 2018 року.
Так, розглядаючи заяву відповідача за № 1 про зупинення провадження у справі суд враховує таке.
Згідно поданої заяви відповідач вказує на те, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа №120/760/19-а за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління (в/ч 1566) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення з 19.06.2018 року остаточного розрахунку при звільнені з військової служби та зобов'язання відповідача виплатити позивачу середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 19.06.2018 року по 16.01.2019 року. Відповідач звертає увагу, що позовні вимоги у даній справі за № 120/1407/19-а поєднуються періодами стягнення середнього розміру грошового забезпечення з позовними вимогами у справі № 120/760/19-а, що фактично вказує на можливість подвійного стягнення одних і тих же сум у різних справах. Наведені обставини, на думку відповідача, є підставою для зупинення провадження у справі згідно п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
У даному випадку після подачі позивачем заяви про зменшення позовних вимог, заявлена у цій справі вимога про зобов'язання Донецько- ОСОБА_2 регіональне управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби визначена періодом з 16 січня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 21 червня 2018 року, що є відмінним від періоду, який визначений у справі № 120/760/19-а - з 19 червня 2018 року по 16 січня 2019 року.
Таким чином з урахуванням змінених позовних вимог, які і є предметом даного судового розгляду, заявлені позивачем вимоги у справі №120/760-19-а та у справі № 120/1407/19-а не пересікаються періодами такого нарахування, та не є ідентичними. Відповідно, будь-якої неможливості їх розгляду до вирішення іншої справи не має. Суд має можливість самостійно встановити обставини справи, які є предметом судового розгляду у справі № 120/1407/19-а без урахування висновків, які можуть мати місце у іншій справі №120/760/19-а, так як у цих справах різні предмети позову.
Враховуючи наведене відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про зупинення провадження у справі.
Щодо заяви відповідача № 2.
Обґрунтовуючи її відповідач вкотре вказує на те, що у провадження Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа №120/760/19-а за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління (в/ч 1566) у якій позивачем заявлено вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльність Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) щодо не проведення з 19 червня 2018 року остаточного розрахунку при звільнені із військової служби ОСОБА_3 П.І. та 2) зобов'язання Донецько-Луганське регіональне управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 19 червня 2018 року по 16 січня 2019 року.
Однак, подаючи позов у цій справі, на думку відповідача, представник позивача не виконав вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України та не підтвердив, що ним подано позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що може свідчити про те, що позивач бажає двічі стягнути з відповідача середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби.
За таких обставин відповідач просить суд застосувати положення ст. 169 КАС України щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, або застосувати ст. 172 КАС України щодо об'єднання справ в одне провадження, або застосувати норми п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України щодо закриття провадження у справі.
Даючи оцінку викладеним вище обставинам, на які посилається відповідач у своїй заяві під № 2, суд звертає увагу, що положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України суду надається можливість для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху у випадку, якщо після відкриття провадження у справі буде встановлено невідповідність позовної заяви вимогам, викладеним у статтях 160, 161 цього Кодексу.
У даному випадку, як з'ясовано судом, після подачі позивачем 27.05.2019 року заяви про зменшення розміру позовних вимог (зміну предмету позову) та прийняття її судом до розгляду, предмети позову у даній справі та справі № 120/760/-19-а щодо періоду нарахування та виплати середнього розміру грошового забезпечення при звільненні із військової служби є різними. Крім того і підстави позову у цій частині також різняться. У даній справі вони обумовлені невиплатою індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 року по 21.06.2018 року, а у справі № 120/760/19-а - невиплатою одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2018р. по справі №0240/2405/18-а.
Отже, на даний час вимога, яка передбачена в п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем виконана, а тому і підстав для залишення позовної заяви без руху наразі не має.
Крім того враховуючи, що і предмети позову і фактичні підстави заявлених позовних вимог у справах №120/1407/19-а та №120/760/19-а є різними, тому доводи відповідача про наявність у провадженні цього суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є безпідставними та не можуть бути враховані судом. Більше того, його вимога застосувати положення п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України також є безпідставною, оскільки відмовити у відкритті провадження у справі суд може лише на стадії подання позовної заяви, а не після її прийняття та вирішення питання про відкриття провадження. А для застосовування наслідків передбачених п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України щодо закриття провадження у справі та п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України щодо залишення позову без розгляду наразі немає жодних підстав.
Відносно іншої вимоги відповідача про об'єднання адміністративних справ №120/1407/19-а та №120/760/19-а в одне провадження згідно ст. 172 КАС України, то в задоволенні цього клопотання також необхідно відмовити.
Підстави та умови об'єднання справ в одне провадження визначені у частинах 1-3 статті 172 КАС України. При цьому об'єднувати справи є правом суду, а не його обов'язком. У даному випадку, на переконання суду, таке об'єднання призведе лише до ускладнення розгляду справ та не сприятиме оперативному їх вирішенні.
Керуючись ст. 166, 172, 236, 248, 256, 262 КАС України, суд
У задоволенні заяви відповідача - Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України за № 1 про зупинення провадження у справі - відмовити.
У задоволенні заяви відповідача - Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України за № 2 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, об'єднання справ № 120/1407/19-а та №120/760/19-а в одне провадження та закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя /підпис/ Бошкова Юлія Миколаївна
Згідно з оригіналом: суддя:
помічник: