27 березня 2019 року Справа № 160/210/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -
08 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 05.07.2018 року №UA110160/2018/000025/1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 16.10.2018 року №UA110030/2018/800004/1.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з метою митного оформлення товарів: «шини пневматичні гумові без камери з протектором типу «ялинка» для використання на сільськогосподарських транспортних засобах і машинах, у кількості 346 шт., на загальну суму 2768,50 доларів США»; «азбестові ущільнювачі та ущільнювальний матеріал з азбестового волокна, на загальну суму 29476,00 доларів США», позивач подав до Дніпропетровської митниці ДФС митні декларації разом із необхідними документами. Митна вартість товару підприємством визначена виходячи з ціни контракту. Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України. Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 52 Митного кодексу України, підприємство задекларувало зазначений товар, а митниця випустила товар у вільний обіг. На думку позивача, для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано всі необхідні документи, які дають можливість встановити механізм формування ціни на товар згідно умов контракту. На думку позивача, зазначені в спірних рішеннях про коригування митної вартості розбіжності та протиріччя в наданих документах, встановлені митницею і які стали підставою для прийняття Рішень, не можна вважати обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення митної вартості задекларованого товару.
Ухвалою суду від 14.01.2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до розгляду на 08.02.2019 року на 12:30 год.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.
07 лютого 2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому Дніпропетровська митниця ДФС проти задоволення позову заперечує, оскільки за результатами перевірки документів, наданих до митного оформлення, виявлено розбіжності, які позивачем так і не були усунуті в ході консультацій. Враховуючи встановлену невідповідність відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару та за результатами розгляду додатково наданих документів, унеможливили проведення обчислення заявленого рівня митної вартості за обраним декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку із чим і були прийняті оскаржувані рішення. Вважає, що Рішення про коригування митної вартості товару були прийняті у відповідності до норм Митного кодексу України і підстави для їх скасування відсутні.
08 лютого 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2019 року до 10:45 год.
22 лютого 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що надані документи у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості, та дозволяють митниці здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та провести обчислення митної вартості. Митниця при винесенні Рішень про коригування митної вартості та у ході прийняття рішень за результатами розгляду додаткових документів порушила вимоги Митного кодексу щодо застосування методів визначення митної вартості. Відмова митниці у визнанні митної вартості з урахуванням доданих документів є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу.
25 лютого 2019 року у судовому засіданні оголошена перерва до 06.03.2019 року до 11:00 год.
Не поголившись із доводами позивача, 28 лютого 2019 року представником відповідача подано заперечення, в яких повідомлено, що у зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості та митну вартість скориговано до рівня ціни аналогічного товару шляхом здійснення розрахунку.
06 березня 2019 року в судове засідання сторони не з'явились; про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти якого представник відповідача не заперечував, про що зазначив в даному клопотанні.
В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 06..03.2019 року про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що оскільки останній день строку ухвалення рішення - 15.03.2019 року припадає на день відпустки головуючого судді, рішення ухвалено у межах вказаного строку 27.03.2019 року - першим робочим днем.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Між компанією WEIFANG RUNDA MACHINERY CO., LTD (продавець) та ТОВ «АМТ ТРЕЙД» (покупець) укладено контракт № RD/15 від 11.12.2017 року, згідно з умовами якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.1.). Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язків характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього контракту (п. 3.1.). Відповідно до розділу 5 контракту від 11.12.2017 року № RD/15, оплата товару здійснюється покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на підставі специфікацій. Умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних специфікаціях до контракту.
Відповідно до специфікації від 05.03.2018 року № 2018-2/1 оплата товару здійснюється наступним чином: 82 984 дол.США - передплата; 1 296 дол.США - протягом 180 днів з моменту поставки партії товару. Загальна сума специфікації складає 84 280 дол.США.
Згідно з Інвойсом від 03.05.2018 року №LS20170726 до контракту RD/15, Товариством з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» було одержано товар: трактор DW 150 RXL у кількості 92 шт., грунтофереза 120 DW 150 RXL у кількості 92 шт., шина 5,00-12 у кількості 346 шт. на загальну суму 84 280,00 доларів США.
11 грудня 2017 року між Компанією «ContainerHD-Line OU» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМТ-ТРЕЙД» (замовник) укладений договір №1112/912/2017, предметом якого є міжнародні морські перевезення зовнішньоторговельних вантажів. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору виконавець зобов'язується здійснити перевезення (фрахт) зовнішньоторговельних вантажів в стандартних 20 та 40 футових контейнерах за маршрутами та інструкціями, зазначеними замовником.
Партія товару (трактори, ґрунтофрези, шини) за контрактом № RD/15 від 11.12.2017 року поставлялась на умовах FOB - Qingdao (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.
03 липня 2018 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару: «шини пневматичні гумові нові з протектором типу «ялинка» для використання на сільськогосподарських транспортних засобах і машинах. Торговельна марка: дані відсутні. Країна виробництва: CN (Китай). Виробник WEIFANG RUNDA MACHINERY CO., LTD Китай». Вказаний товар заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за ЕМД від 03.07.2018 року №UA110160/2018/002672.
Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод), а саме: 8,24 дол.США/шт. (1,37 дол.США/кг).
Для підтвердження ціни товару, що підлягає сплаті за контрактом, підприємство надало митниці наступні документи, передбачені частинами 2, 3 статті 53 Митного кодексу України: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 11.12.2017 року №RD/15; додаток (специфікація) до нього від 05.03.2018 року №2018-2/1; рахунок-фактура від 03.05.2018 pоку № RD2018-2B; платіжне доручення в іноземній валюті №72 від 14.05.2018 pоку; пакувальний лист від 03.05.2018 pоку; прайс-лист виробника-постачальника від 21.02.2018 року; комерційна пропозиція від 21.02.2018 pоку; технічний опис товару; митна декларація країни експорту від 07.05.2018 pоку; лист підприємства від 02.07.2018 року №292 щодо оплати за контрактом.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало: договір на здійснення морського міжнародного перевезення від 11.12.2017 року №1112/912/2017; інвойс (рахунок-фактура) від 24.06.2018 року №CHNo888 про сплату витрат на морське перевезення; довідку про транспортні витрати від 22.06.2018 pоку; акт виконаних робіт від 24.06.2018 року.
У період з 03.07.2018 року по 05.07.2018 року між позивачем та Дніпропетровською митницею відбувалось листування щодо виявлених митницею розбіжностей у наданих до митного оформлення документах.
05 липня 2017 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 05.07.2018 року №UA110160/2018/000025/1, відповідно до якого митну вартість скориговано із застосуванням другорядного методу (2-ґ - резервний метод) згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості, а саме: товар №1- за ЕМД від 04.06.2018 року №UA504170/2018/4614 з рівнем митної вартості 3,17 дол. США/кг (19,04 дол.США/шт.), а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2018 /00014.
Таким чином, згідно з Рішенням від 05.07.2018 року №UA110160/2018/000025/1 митна вартість товару «шини пневматичні гумові нові з протектором типу «ялинка» для використання на сільськогосподарських транспортних засобах і машинах» збільшена з 8,24 дол. США до 19,4 дол. США за штуку.
На підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущені у вільний обіг за митною декларацією №UA110160/2018/002717.
Листом №419 від 19.09.2018 року ТОВ «АМТ-ТРЕЙД» додатково до відповідача надано копію платіжного доручення в іноземній валюті №142 від 14.08.2018 року про сплату 2 200 доларів США за морське перевезення за контрактом № 1112/2017/2017 року від 11.12.2017 року з відміткою банку від 15.08.2018 про сплату; копію заяви про купівлю валюти в сумі 2 200 дол. США №90 від 13.08.2018 року на оплату морського фрахту за договором №1112/2017/2017 від 11.12.2017 року та актами виконаних робіт від 24.06.2018 pоку; копію витягу з сайту морської лінії Maersk Line про результати відстеження доставлення контейнерів, що підтверджує доставлення контейнерів у порт «Південний» ІНФОРМАЦІЯ_1 pоку.
Відповідно до листа Дніпропетровської митниці ДФС №2053/10/04-50-19-01 від 25.09.2018 року рішення про коригування митної вартості від 05.07.2018 року №UA110160/2018/000025/1 залишається чинним.
Судом також встановлено, що між СІХІ CAZSEAL PACKING & GASKET CO., LTD (продавець) та позивачем (покупець) укладено контракт №CZSL-1-2018 від 11.06.2018 року, відповідно до умов якого продавець продає, а Покупець купує товар, в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного Контракту (п.1.1.). Поставка товару здійснюється партіями і фіксується в ОСОБА_1 ) до даного Контракту (п.2.1.). Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту (п.3.1.).
Транспортування здійснювалось на підставі контракту №1112/912/2017 від 11 грудня 2017 року, укладеного між Компанією «ContainerHD-Line OU» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМТ-ТРЕЙД» (замовник).
12.10.2018 року до відділу митного оформлення № 2 м/п «Аеропорт» Дніпропетровської митниці позивачем заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування за ЕМД від 12.10.2018 року № UA110030/2018/004805 товар:
- вироби з сумішей на основі азбесту (наприклад, прокладки) армовані або неармовані цивільного призначення: азбестові ущільнювачі. Виробник: СІХІ CAZSEAL PACKING & GASKET CO., LTD. Торговельна марка: дані відсутні. Країна виробництва: CN (Китай) - далі товар № 1;
- ущільнювальний матеріал з пресованого азбестового волокна в листах або в рулонах, армовані або неармовані цивільного призначення: пароніт. Виробник: СІХІ CAZSEAL PACKING & GASKET CO., LTD. Торговельна марка: дані відсутні. Країна виробництва: CN (Китай) - далі товар № 2.
Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод), а саме: товар № 1 - 1,29 дол.США/кг; товар № 2 - 1,19 дол.США/кг.
Для підтвердження ціни товару, що підлягає сплаті за контрактом, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2, 3 статті 53 Митного кодексу України: а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 11.06.2018 року №CZSL-1-2018; додаток (специфікація) до нього від 30.07.2018 року №1; рахунок-фактура від 06.08.2018 pоку № CSL18LG063; пакувальний лист від 06.08.2018 pоку, інформація про характеристики товарів; митна декларація країни експорту від 27.08.2018 pоку.
Для підтвердження транспортних витрат до кордону України ТОВ «АМТ-ТРЕЙД» подано договір міжнародного морського перевезення №1112/912/2017 від 11.12.2017 pоку; заявку на доставлення вантажу від 24.08.2018 pоку; коносамент від 31.08.2018 року №MRFB18082416; інвойс (рахунок-фактура) про сплату транспортних витрат міжнародного морського перевезення від 02.10.2018 pоку №CHN1329; довідку перевізника про транспортні витрати від 02.10.2018 pоку; акт виконаних робіт по перевезенню морського контейнера від 02.10.2018 pоку; лист компанії-перевізника про допущену помилку у акті виконаних робіт №1012/2 від 12.10.2018 pоку.
Рішенням Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 16.10.2018 року №UA110030/2018/800004/1 митну вартість скориговано із застосуванням другорядного методу (2-ґ - резервний метод), яка ґрунтується на раніше визнаній органом доходів та зборів митній вартості, а саме: товар №1 - за ЕМД від 14.06.2018 року №UА100010/2018/137117 з рівнем митної вартості 1,32 дол.США/кг; товар №2 - за ЕМД від 11.10.2018 року № UА125270/2018/865507 з рівнем митної вартості 1,19 дол.США/кг.
Таким чином, Рішенням про коригування митної вартості №1110030/2018/800004/1 митна вартість товарів була збільшена: на товар № 1 «азбестові ущільнювачі - 1,3268 дол.США за кг.; товар №2 «ущільнювальний матеріал з азбестового волокна» - 1,4497 дол. США.
На підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущені у вільний обіг за митною декларацією №UA110030/2018/004968.
Листом №526 від 14.12.2018 року ТОВ «АМТ-ТРЕЙД» додатково до відповідача надано заяву ТОВ «АМТ ТРЕЙД» №191 від 28.11.2018 року про купівлю іноземної валюти у сумі 3120 дол.США для сплати морського фрахту за договором 1112/912/2017 від 11.12.2017 року та згідно актів виконаних робіт від 28.09.2018 року та 02.10.2018 року; акт виконаних робіт від 28.09.2018 pоку, інвойс №CHN1316 від 08.09.2018 pоку, акт виконаних робіт від 02.10.2018 року, лист компанії «ConteinerHD-Line» від 12.10.2018 року №1012/2, інвойс № CHN1329 від 02.10.2018 pоку; платіжне доручення в іноземній валюті №155 від 29.11.2018 року про перерахування компанії-перевізнику коштів у сумі 3120 дол.США за контрактом 1112/912/2017 від 11.12.2017 року; лист ТОВ «ХИЛЛДОМ ЛОГИСТИКС» від 10.10.2018 року №1010/3 про здійснення транспортно-експедиторських послуг на території України; договір транспортного експедирування №06038-190 від 06.03.2018 pоку, рахунок на оплату №2934 від 11.10.2018 року, акт надання послуг №2842 від 11.10.2018 року.
Відповідно до листа Дніпропетровської митниці ДФС №2775/10/04-50-19-01 від 20.12.2018 року рішення про коригування митної вартості від 16.10.2018 року №UA110030/2018/800004/1 залишається чинним.
Вважаючи рішення від 05.07.2018 року №UA110160/2018/000025/1 та від 16.10.2018 року №UA110030/2018/800004/1 протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 1 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексута цією главою.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Так, в рішенні про коригування митної вартості товару від 05.07.2018 року №UA110160/2018/000025/1 митний орган вказує, що надане платіжне доручення в іноземній валюті №72 від 14.05.2018 року не містить найменування товару «шини пневматичні гумові без камери з протектором», не містить посилання на інвойс та/або специфікацію до договору та не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження оплати за товар до митного оформлення надано платіжне доручення від 14.05.2018 року № 72, відповідно до якого ТОВ «АМТ ТРЕЙД» на адресу продавця товару здійснено оплату у сумі 173 184,00 дол.США. У графі 70 «призначення платежу» зазначеного платіжного доручення вказано «Prepayment for tractors and rotarytiller's 173184.00 contract RD/15 dd 11.12.2017», що означає «попередня оплата за трактори та роторні культиватори 173184.00 по контракту RD/15 від 11.12.2017». Як зазначає відповідач, у зазначеній графі відсутні посилання на інвойс або специфікацію.
Суд зазначає, що відповідно до розділу 5 контракту від 11.12.2017 року № RD/15, оплата товару здійснюється покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на підставі специфікацій. Умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних специфікаціях до контракту.
Відповідно до специфікації від 05.03.2018 року № 2018-2/1 оплата товару здійснюється наступним чином: 82 984 дол.США - передплата; 1 296 дол.США - протягом 180 днів з моменту поставки партії товару. Загальна сума специфікації складає 84 280 дол.США.
Таким чином, у відповідності до приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України, позивач на момент здійснення митного оформлення товару повинен був надати банківські платіжні документи, що підтверджують здійснення передплати за товар у сумі 82 984 дол.США.
Разом з тим, позивачем до митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті № 72 від 14.05.2018 року, відповідно до якого позивачем зроблена оплата у сумі 173 184,00 дол.США.
У графі 70 «призначення платежу» зазначеного платіжного доручення вказано «Prepayment for tractors and rotarytiller's 173184.00 contract RD/15 dd 11.12.2017», що означає «переплата за трактори та роторні культиватори 173184, 00 по контракту RD/15 від 11.12.2017».
При цьому, в зазначеній графі відсутні посилання на інвойс або специфікацію.
Крім того, відповідно до коносаменту № 582196499 товар відправлено 10.05.2018 року, а згідно з платіжним дорученням № 72 від 14.05.2018 року оплату за товар здійснено 14.05.2018 року.
З урахуванням умов контракту від 11.12.2017 року № RD/15 щодо строків оплати за товар (передплата) дата платіжного доручення не кореспондується із датою коносаменту та умовами контракту.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що ніяких розбіжностей у документах щодо оплати товару немає, оскільки платіжне доручення від 14.05.2018 року № 72 неможливо ідентифікувати із спірною партією товару за сумою, за призначенням платежу та за датою.
Як вбачається з умов специфікації та відомостей комерційного рахунку, товар постачається на умовах поставки FOB Qingdao.
На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011 року, умови поставки FOB (Free On Board (...named port of shipment), Франко борт (...назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.
Отже, за умовами терміна FOB покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до порту призначення.
Однак, згідно з відомостями морського коносаменту №582196499 фрахт передплачений в порту відправлення freight prepaid, що відповідає умовам поставки CIF/CIP/CFR, тобто не відповідає заявленим умовам поставки FOB Qingdao, при яких зазначається freight collect.
Позивачем на підтвердження транспортних витрат надано договір на перевезення від 15.09.2017 року №1509/912/2017, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «АМТ-ТРЕЙД» з Компанією «ContainerHD-Line OU» (виконавець).
Відповідно до наданого до митного оформлення коносаменту від 10.05.2018 року №582196499 перевізником зазначено іншу особу, а саме: «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D., OFFICE 99 AND 100, SECTION G5, LIDERSOVSKIY BOULEVARD, ODESSA, 65014, UKRAINE».
Документів, що підтверджують правовідносини між виконавцем перевезення за договором від 15.09.2017 року № 1509/912/2017 та фактичним перевізником, зазначеним у коносаменті від 10.05.2018 року №582196499, декларантом позивача документів митного оформлення не надано. Також відсутні документи фактичного перевізника стосовно фактичних транспортних витрат.
Пунктом 3.1 договору на перевезення від 11.12.2017 року № 1112/912/2017 передбачено надання заявки, яку позивачем до митного оформлення не надано.
Відповідно до пункту 2.3.5 договору перевезення від 11.12.2017 року №1112/912/2017, укладеного з Компанією «ContainerHD-Line OU», замовник зобов'язується оплатити фрахт, послуги з навантаження/вивантаження, стивідорні послуги (у разі наявності), послуги з перевезення та обробці вантажів згідно узгоджених тарифів».
Проте, у рахунку-фактурі від 24.06.2018 року № СНN0888, виставленому компанією «ContainerHD-Line OU», відсутня інформація стосовно виконання робіт з навантаження вантажів замовника та вартості таких робіт.
Враховуючи зазначене, відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня митної вартості товару витрат, пов'язаних з навантаженням товару на транспортний засіб.
Пунктом 5.6 договору на перевезення від 11.12.2017 року № 1112/912/2017 з компанією «ContainerHD-Line OU» після надання послуг виконавець та замовник підписують акт виконаних робіт.
Позивачем до митного оформлення надано акт виконаних робіт від 24.06.2018 (місце підписання - м. Таллінн, Естонія), дата підписання якого не співпадає із датою фактичного надання послуг: прибуття вантажу в порт вивантаження - м.Одесса, Україна - 28.06.2018 року (відмітка у коносаменті), у місце призначення м. Дніпро, Україна - 30.06.2018 року.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідачем в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, однак декларантом позивача на адресу митниці 03.07.2018 направлено електронне повідомлення № 03/07-1 щодо неможливості надання додаткових документів.
Що стосується Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 16.10.2018 року №UA110030/2018/800004/1 суд зазначає наступне.
При митному контролі товару, який надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 11.06.2018 року № CZSL-1-2018 із компанією «СІХІ CAZSEAL PACKING & GASKET CO., LTD» (Китай), автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за митною декларацією від 12.10.2018 року № UА110030/2018/004805 виявлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.
Зокрема, позивачем до митного оформлення на підтвердження транспортних витрат надано договір перевезення від 11.12.2017 року № 1112/912/2017 з компанією «ContainerHD-Line OU». Проте, відповідно до коносаменту від 31.08.2018 року № MRFB18082416 перевізником зазначено іншу особу - Hilldome logistrics LLS.
Документів, що підтверджують правовідносини між виконавцем перевезення за договором від 11.12.2017 року № 1112/912/2017 та фактичним перевізником, зазначеним у коносаменті від 31.08.2018 року № MRFB18082416, декларантом позивача до митного оформлення не надано. Також відсутні документи від фактичного перевізника стосовно фактичних транспортних витрат.
Згідно з пунктом 5.6 договору на перевезення від 11.12.2017 року № 1112/912/2017 з компанією «ContainerHD-Line OU» після надання послуг виконавець та замовник підписують акт виконаних робіт.
Дата наданого до митного оформлення акта виконаних робіт від 02.10.2018 року (місце підписання - м. Таллінн, Естонія) не кореспондується із датою фактичного надання послуг: прибуття вантажу в порт вивантаження - м.Одесса, Україна - 09.10.2018 року (відмітка у коносаменті), у місце призначення м. Дніпро, Україна - 11.10.2018 року.
Пунктом 3.1 договору на перевезення від 11.12.2017 року № 1112/912/2017 передбачено надання заявки, однак декларантом позивача до документів митного оформлення надано заявку на доставку вантажу від 24.08.2018 року. В заяві про доставку вантажу відсутня інформація щодо адресата, кому надавалась ця заява.
Відповідно до пункту 3.5 контракту від 11.06.2018 року № CSZL-1-2018, продавець протягом 10 календарних днів з моменту оплати 70% партії товару зобов'язаний вислати на юридичну адресу покупця оригінали наступних документів англійською мовою: рахунки-фактури (інвойс) з підписом і печаткою
продавця; сертифікат походження товару (форма А) з підписом і печаткою продавця.
Всупереч вказаному, під час митного оформлення такі документи до митниці не надавались.
В рамках проведених консультацій на вимогу митного органу декларантом подано додаткові документи, а саме: довідка про транспортні витрати від 02.10.2018 року та лист від 12.10.2018 року № 1012/2.
Судом встановлено, що довідка про транспортні витрати від 02.10.2018 року видана підприємством «Container HDLine», однак в коносаменті наявний інший перевізник - Hilldome logistrics LLC.
До того ж, за Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, а саме гр.20, до документів, що містять вартість транспортування, належать: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за один виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відсутність таких документів під час митного оформлення свідчить про не підтвердження транспортних витрат.
На вимогу митного органу позивачем не були надані документи, а саме: сертифікат походження форми А та рахунки-фактури (інвойс) англійською мовою.
Від надання додаткових документів позивач відмовився.
Отже, із наведеного судом встановлено, що при митному оформленні товару позивачем до митного органу не було надано повних та достовірних документів, що підтверджують митну вартість товару.
При цьому, суд критично ставиться до тверджень позивача з приводу того, що в наданих до митного оформлення документах відсутні розбіжності, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність висновків митного органу щодо їх наявності.
За таких обставин, суд погоджується з висновками відповідача стосовно того, що недостатність інформації для підтвердження заявленої позивачем митної вартості у наданих ним документах, розбіжності у числових значеннях складової митної вартості товару у наданих позивачем документах та наявність у митного органу іншої інформації про митну вартість товару, унеможливили застосування першого методу.
У той же час, згідно статті 59 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики;2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
За приписами статті 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Частиною 1 статті 62 Митного Кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.
За приписами статті 63 Митного Кодексу України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Судом встановлено, що митним органом було проведено процедуру консультацій з декларантом з метою визначення митної вартості товару (автомобілю) придбаного позивачем та застосовано послідовність методів визначення вартості товару, що підтверджується змістом оспорюваних рішень та не спростовано представником позивача жодними належними, достатніми та достовірними доказами у відповідності до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 05.07.2018 року №UA110160/2018/000025/1, відповідно до якого митну вартість скориговано із застосуванням другорядного методу 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості, а саме: товар №1 - за ЕМД від 04.06.2018 року №UA504170/2018/4614 з рівнем митної вартості 3,17 дол.США/кг (19,04 дол.США/шт.).
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 16.10.2018 № UA 110030/2018/800004/1, відповідно до якого митну вартість скориговано із застосуванням другорядного методу 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України, та ґрунтується на раніше визнаній органом доходів та зборів митній вартості, а саме:
- товар №1- за ЕМД від 14.06.2018 року № UA100010/2018/137117 з рівнем митної вартості 1,32 дол.США/кг;
- товар №2- за ЕМД від 11.10.2018 року № UA125270/2018/865507 з рівнем митної вартості 1,19 дол.США/кг.
Таким чином, враховуючи, що митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58-63 Митного кодексу України, та за результатом проведених консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, митним органом було правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем відповідно до вимог Митного кодексу України прийнято рішення, якими запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, проведено консультації з декларантом, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів, прийнято обґрунтовані рішення про визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішеннях послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (49000, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 70, код ЄДРПОУ 41526485) до Дніпропетровської митниці ДФС (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева