Іменем України
05 червня 2019 року
Київ
справа №826/13803/16
провадження №К/9901/23796/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та суми моральної шкоди у розмірі 250000 грн., провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді: Аблова Є.В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Костюк Л.О., (головуючий), Бужак Н.П., Троян Н.М.
І. Суть спору
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 15 серпня 2016 року № 1804/03 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » у вигляді звільнення з посади державної служби - старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві;
1.3. стягнути з Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34691374, місцезнаходження: провул. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу;
1.4. стягнути з Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34691374, місцезнаходження: провул. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) завдану моральну шкоду у розмірі 250 000 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що результати службового розслідування (висновок) та пропозиції Дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби відповідно до пункту першого частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вона не вчиняла жодних дій та/або не допускала проявів бездіяльності, які можуть бути кваліфіковані як порушення Присяги державного службовця. Також, позивач зазначає про те, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади було застосовано до неї з порушенням процедури, встановленої статтями: 65, 71, 74 - 76 Закону України «Про державну службу», зокрема: не надано можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи стосовно неї, та, як наслідок, обмежено у праві надати Дисциплінарній комісії обґрунтовані пояснення по суті інкримінованих їй порушень та додаткові матеріали, внести зауваження та заявити клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Починаючи з вересня 2007 року ОСОБА_1 проходила службу в органах державної виконавчої служби, а попередньо у 2005 році, після переведення на вакантну посаду секретаря судового засідання Солом'янського районного суду міста Києва, прийняла Присягу державного службовця.
4. Відповідно до наказу в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ковтуненка О.А. від 25 серпня 2015 року №2082/03, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 переведено з 28 вересня 2015 року на посаду старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.
5. Наказом начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві Куценка С.І. від 29 квітня 2016 року №1267/03, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 переведено на рівнозначну посаду старшого державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
6. Згідно протоколу дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 липня 2016 року №4 року (далі - Дисциплінарна комісія), на засіданні Дисциплінарної комісії була розглянута інформаційна довідка в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Озадовського Р.Ю., адресована начальнику Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питання звільнення позивача з посади на підставі п. 4 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу», з урахуванням вимог п. 1 частини другої статті 65 цього Закону.
7. За результатами ознайомлення з вищенаведеною інформаційною довідкою начальником Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято наказ від 11 липня 2016 року №428/6 «Про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 » та наказ від 11 липня 2016 року №429/6 «Про проведення службового розслідування» з метою перевірки обставин, викладених в інформаційній довідці.
8. За наслідками проведеного службового розслідування спеціальною комісією, склад якої затверджений наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 липня 2016 року № 429/6, був складений висновок про результати службового розслідування (реєстр. №10/39/9420 від 14 липня 2016 року) з рекомендацією для Дисциплінарної комісії розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади старшого державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1
9. За висновком службового розслідування від 14 липня 2016 року (що здебільшого дублює відомості наведені в інформаційній довідці № 4/39/9255 від 11 липня 2016 року) вбачається, що за результатами проведеного службового розслідування щодо дотримання вимог чинного законодавства старшим державним виконавцем ОСОБА_1, встановлено вчинення ОСОБА_1 ряду дисциплінарних проступків:
- 26 травня 2016 року начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві видано розпорядження щодо організації роботи Відділу, яким позивача зобов'язано до 17-ої години, того ж дня, надати на ім'я начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві письмові пояснення за фактом порушення нею строків прийняття рішень про відкриття виконавчого провадження або відмови у його відкритті по виконавчих провадженнях, що надійшли за період з 11 листопада 2015 року по 20 травня 2016 рік. З розпорядженням ОСОБА_1 була ознайомлена начальником Відділу у присутності заступників начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві та відмовилася від надання пояснень за фактами допущених порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», про що вищевказаними посадовими особами був складений акт;
- з метою перевірки питань дотримання позивачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» начальником Відділу надані доручення від 08 червня 2016 року та 09 червня 2016 року про надання до перевірки виконавчих проваджень №№36996253, 48644468, 49343549, 49958621 і №48173762. Доручення керівника ОСОБА_1 не виконала, про що були складені відповідні акти;
- постановами начальника Відділу щодо перевірки матеріалів виконавчих проваджень №№36996253, 48644468, 49343549 і № 49958621 встановлено, що ОСОБА_1 систематично допускаються порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5;-
- під час виконання доручень Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 квітня 2016 року та 20 квітня 2016 року виявлені випадки допущення ОСОБА_1 порушень при виконанні виконавчих проваджень №№49862224, 49189302, 49241711 і № 48138370. ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень, про що заступником начальника Управління складені акти про відмову у наданні пояснень та винесено до Головного територіального управління юстиції у м. Києві подання щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Зазначені подання були залишені без виконання;
- 17 червня 2016 року заступником начальника Управління Озадовським Р.Ю. разом з працівниками Управління ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та начальником Відділу Гоцієм Б.І. була проведена оперативна нарада щодо виконання доручень Управління старшим державним виконавцем ОСОБА_1 Під час наради складений акт про те, що ОСОБА_1 запропоновано надати письмові пояснення стосовно невиконання доручень Управління від 01 червня 2016 року № 54183, від 02.06.2016 №03224, від 16.06.2016 №843476 і №С-3484, проте остання відмовилася від надання пояснень у будь-якій формі;
- 14 березня 2016 року ОСОБА_1 викликано до сектору з питань запобігання і виявлення корупції ГТУ юстиції у м. Києві для надання відповідних пояснень, що останньою було проігноровано;
- ОСОБА_1 не надала Комісії для ознайомлення всі процесуальні документи з приводу порушених питань;
- відносно ОСОБА_1 неодноразово складалися акти про відсутність на роботі. Пояснення з приводу причин своєї відсутності ОСОБА_1 не надала.
10. Відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 15 липня 2016 року розгляд висновку службового розслідування та з'ясування питань про наявність чи відсутність в діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку і підстав для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності було вирішено відкласти, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному.
11. 09 серпня 2016 року в приміщенні Оболонського відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 (кабінет № 7) до відома позивача доведений зміст листа секретаря Дисциплінарної комісії від 03 серпня 2016 року №8/33/10021 про те, що засідання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача відбудеться 15 серпня 2016 року об 14 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, каб. № 13. Також позивачу повідомлено про наявність у неї права на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону України «Про державну службу».
12. 10 серпня 2016 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою від 09 серпня 2016 року про надання їй можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи та, зокрема, просила повідомити дату та час для ознайомлення. Вказана заява була зареєстрована в Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві згідно з реєстром прийняття поштової кореспонденції 10 серпня 2016 року за №23/39/10262.
13. Згідно пояснень представника відповідача в суді першої інстанції, листом за підписом начальника Управління кадрової роботи та державної служби Головного територіального управлінні юстиції у м. Києві від 10 серпня 2016 року №23/39/10262 запропоновано позивачці з'явитися до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а саме до секретаря дисциплінарної комісії, за адресою: м. Київ, пров. Музейний, 2д, каб. 8, у зручний для неї час, для реалізації права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.
14. Проте, докази фактичного надсилання поштою та/або вручення такого листа-відповіді від 10 серпня 2016 року №23/39/10262 або доведення змісту такого листа до відома позивача в телефонному режимі чи в інший спосіб, представник відповідача до суду не надав та про наявність таких доказів суду не повідомив.
15. У зв'язку з неотриманням відповіді на свою заяву, 17 серпня 2018 року позивач подала до Головного територіального управління юстиції у м. Києві лист від 15 серпня 2016 року про неможливість прибуття на засідання Дисциплінарної комісії, призначеного на 15 серпня 2016 року, з підстав не надання їй можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.
16. 15 серпня 2016 року, за відсутності позивача, Дисциплінарна комісія розглянула матеріали дисциплінарної справи стосовно позивача щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності (а саме звільнення з посади) та прийняла рішення рекомендувати начальнику Головного територіального управління юстиції у місті Києві застосувати до старшого державного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу», з урахуванням вимоги пункту першого, частини першої статті 65 цього ж Закону (протокол засідання Дисциплінарної комісії № 6 від 15 серпня 2016 року), що оформлено письмовою пропозицією.
17. Наказом начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15 серпня 2016 року № 1804/03 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » вирішено застосувати до старшого державного виконавця ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та вирішено виплатити компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки та невикористану додаткову відпустку.
18. 17 серпня 2016 року позивача ознайомлено з текстом наказу начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15 серпня 2016 року № 1804/03, про що свідчить розписка останньої на зворотньому боці копії наказу, із зауваженнями позивача про порушення відповідачем процедури дисциплінарного провадження.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
19. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.
19.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.08.2016 № року 1804/03 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
19.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
19.3. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29 514,22 грн.
19.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
20. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за порушення Присяги, оскільки висновок Комісії про результати службового розслідування від 14 липня 2016 року та пропозиції Дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були сформовані без ретельного дослідження обставин (причин) неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків та не підтверджені відповідачем належними доказами в ході судового розгляду. Також суди дійшли висновку про те, що службове розслідування та розгляд дисциплінарної справи щодо позивача Дисциплінарною комісією були проведенні з порушенням встановлених процедур, а саме: позивачу не надавався на ознайомлення висновок про результати службового розслідування від 14 липня 2017 року, не забезпечено право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та надання пояснень по факту інкримінованих порушень.
21. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зауважив, що порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
22. За висновками суду апеляційної інстанції моральна складова порушення позивачем Присяги відсутня, а докази порушення позивачем Присяги державного службовця відповідачем не надано.
IV. Касаційне оскарження
23. Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилається на неповноту з'ясування судами обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
24. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що за результатами службового розслідування в діях позивача встановлено неналежне виконання посадових обов'язків, порушення Законів України та Конституції України, Присяги державного службовця, що є достатньою підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за статтею 65 Закону України «Про державну службу».
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
25. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
26. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
28. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. На час виникнення спірних правовідносин порядок проходження державної служби, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців було врегульовано Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
31. Основні обов'язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
31.1. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
31.2. У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов'язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
32. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 889-VIII особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.
33. За приписами статті 36 Закону № 889-VIII особа призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:
«Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки».
34. Аналогічний текст Присяги державного службовця був наведений у статті 17 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII, чинного на час прийняття позивача на державну службу в 2007 році.
35. Згідно з частиною першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
36. У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
37. Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
38. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
39. За правилами частини четвертої статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
40. Відповідно до частини п'ятої статті 66 Закону № 889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
41. При цьому частиною першою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
42. Частиною першою статті 71 Закону № 889-VIII обумовлено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.
43. Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону № 889-VIII державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.
44. Відповідно до частини дев'ятої статті 71 Закону № 889-VIII за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
45. Одночасно частинами першою, другою, дев'ятою-одинадцятою статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
45.1. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
45.2. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
45.3. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
45.4. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
46. Частинами першою - третьою статті 73 Закону № 889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
47. Відповідно до пункту 7 «Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
VI. Позиція Верховного Суду
48. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
49. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
50. Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі пропозицій Дисциплінарної комісії, наказом начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15 серпня 2016 року № 1804/03 застосовано до старшого державного виконавця ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги, на підставі частини першої, пункту першого частини другої статті 65, пункту четвертого частини першої статті 66, частин десятої та одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII.
51. З аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження державної служби та особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців вбачається, що державний службовець повинен сумлінно виконувати службові обов'язки та у разі вчинення дисциплінарного проступку може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок можна кваліфікувати як порушення Присяги.
52. З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги . Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
53. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання державного службовця.
54. Аналогічний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.
55. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
56. Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
57. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
58. Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
59. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
60. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
61. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
62. Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
63. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
64. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.
65. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.
66. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
67. Аналізуючи матеріали службового розслідування колегія суддів Верховного Суду вбачає, що вони містять посилання на порушення позивачем посадових обов'язків, невиконання доручень керівництва, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
68. Водночас відповідач, кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги, не навів відповідні мотиви який проступок можна кваліфікувати саме як порушення Присяги , а не як дисциплінарне правопорушення.
69. Крім того, матеріали службового розслідування не містять пояснень державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, не містять доказів ознайомлення позивача з висновком службового розслідування та не містять пояснень державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, при тому, що позивач зверталась з відповідним клопотанням до відповідача щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, проте докази надіслання або вручення позивачу відповіді на його клопотання, відповідачем не надано. Наведене свідчить про порушення відповідачем законодавчо встановленої процедури проведення службового розслідування та, відповідно, порушення прав державного службовця закріплені частиною 8 статті 71 Закону № 889-VIII.
70. За таких обставин і правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про протиправність наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
71. Таким чином, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
72. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
73. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 826/13803/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. А. Губська
О. В. Калашнікова