Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
28 травня 2019 р. № 520/11773/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,
за участю:
представника позивача - Рощупкіна Є.О.
представника відповідача - Богодущенко Л.О.
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Харківської митниці ДФС про визнання неправомірним та скасування рішення, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство "УКпостач", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2018/000726/2 від 21.08.2018 р.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ "УКпостач" (п/р НОМЕР_1 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, код ЄДРПОУ 30169718) судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ "УКпостач" (п/р НОМЕР_1 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, код ЄДРПОУ 30169718) витрати на цінову експертизу у сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000726/2 від 21.08.2018 року є протиправним, посилаючись на експертний висновок ДП «Держзовнішінформ», листи від його контрагента «Embraco Europe S.r.I.» Італія, та від «Embraco Slovakia s.r.o.», у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач, через канцелярію суду, надав відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ст. 52, ст.54, ст.337, ст. 363 Митного кодексу України та Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року №1360/21672, зазначив, що за результатами вивчення поданих позивачем документів, встановлено: в наданих додатково транзитних інвойсах та декларації країни експорту не співпадають суми платежів з сумами інвойсів, які були надані для оформлення, з ідентичним товаром.
Представник позивача у судове засідання прибув, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання прибув, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
15.08.2018 року до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС особою, уповноваженою ПрАТ «Укпостач» на декларування товарів, подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA807170/2018/039707 (а.с.71) на товари:
- «герметичні компресори, потужністю більше 0,4 КВт, які використовуються у промисловому холодильному обладнанні, у частково розібраному стані для зручності транспортування: NEU 6210 U 220-240 V 50 HZ - 148 шт., NT 6226 GK 220-240V 50 YZ - 1 шт., NEK 6187 Z 220-240V 50 HZ STD - 222 шт., NT 6216 Z 220V 50 HZ - 15 шт., не містять у своєму складі передавачів або приймачів. Торгівельна марка «Embraco». Виробник «Embraco Slovakia s.r.o.» країна виробництва SK»;
- «Пускове реле (захисне) електричне до герметичного промислового компресора для напруги 220 V/50Hz, тип Т0878/G9-20 шт. тип MTRPH-70-08-40 шт. Призначене для початкового запуску та для запобігання пошкодження обмоток електродвигуна компресора від «високих» струмів. Не містить у своєму складі передавачів або приймачів. Торгівельна марка «Embraco». Виробник «Embraco Slovakia s.r.o.» країна виробництва SK»;
- «Конденсатор електричний (пусковий), постійної ємності, несиловий, електролітичний, одна з пластин якого алюмінієва, друга - це електролітична рідина, до герметичного компресора, промислового, для напруги 330 V, типу 14-174 MFD16-20 шт. Призначений для пуску електродвигуна, промислового компресора. Торгівельна марка «Embraco». Виробник «Embraco Slovakia s.r.o.» країна виробництва SK».
Вказаний товар надійшов на адресу ПрАТ «Укпостач» відповідно до угоди від 04 січня 2016 року №01/2016, укладеної між позивачем та його контрагентом «Embraco Europe S.r.I.» Італія.
Також, позивачем, 15.08.2018 року до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС подано інвойси від 24.07.2018 року №1009724351, №1009724350 (а.с.34, 87), пакувальні листи від 24.07.2018 року №1008070665 та №1008070666 (а.с.39-41), специфікація від 24.07.2018 №140 (а.с.86), автотранспортна накладна CMR від 24.07.2018 року А №001996 (а.с.96). Поставка товару здійснювалась відправником «Embraco Slovakia, s.r.o.» Словаччина, одержувач ПрАТ «УКпостач», Україна.
Крім того, слід зазначити, що 14.08.2018 року, в порядку виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №479 від 20.06.2018 року «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення умов унеможливлення ухилення від сплати платежів», до Харківської митниці ДФС надійшла інформація Закарпатської митниці ДФС щодо товару, який переміщується через митний кордон України транспортним засобом з реєстраційними номерними знаками України НОМЕР_2 , згідно CMR A №0011996 та інвойсів №№1009724350, 1009724351 від 24.07.2018 року: герметичні компресори та частини до них в кількості 7 вантажних місць, вагою брутто 4521, 12 кг, загальною вартістю 12954,31 євро. Відправником товару є іноземне підприємство «Embraco Slovakia, s.р.o.», а одержувачем ПрАТ «Укпостач». Разом з цим, відповідно до відомостей, зазначених в словацькій експортній митній декларації № 18KS5671EX8096100 у вищезазначеному транспортному засобі із Словаччини експортується в Україну товари згідно інвойсів від 24.07.2018 року №1009052469, №1009052467, та CMR A №0011996, вагою 4521 кг., загальна вартість становить - 14328 євро. (а.с.89-92, 96).
За результатами опрацювання додаткових документів (а.с.98), наданих позивачем, на запит відповідача, Харківська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2018/000726/2 від 21.08.2018 року (а.с.100) за резервним методом відповідно до положень ст.64 МК України.
За даним фактом 22.08.2018 року стосовно громадянина ОСОБА_2 , особи уповноваженої по роботі з митницею, провідного інженера декларанта ПрАТ «Укпостаx» - Філоненка С.С. складено протокол про порушення митних правил №1666/80700/18 за ст.485 МК України. (а.с.12).
Заступником начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської ДФС Волокітіним Є.П. складено постанову від 07.02.2019 року №1666/80700/18 (а.с.126), якою провадження у справі в відношенні громадянина ОСОБА_2 , особи уповноваженої по роботі з митницею провідного інженера декларанта ПрАТ «Укпостач» за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України - закрити у зв'язку із малозначністю вчиненого діяння.
Позивач не погодився із рішенням про коригування митної вартості товарів №UA807000/2018/000726/2 від 21.08.2018 року (а.с.100) та оскаржив його до суду.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно приписів ч.2 ст.53 МК України - документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Зазначене вище, також, відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.4 та ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. У випадках встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
За результатами аналізу положень ч.3 ст.53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст.54, ст.58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 МК України.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Таким чином, митниця зобов'язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.337 МК України однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 МК України надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Згідно ч.1 ст.337 МК України вказана перевірка документів та відомостей здійснюється, зокрема, шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками (ч.4 ст.337, ст.363 МК України).
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. (далі порядок №631).
Відповідно до п.п.4.5.4 п.4.5 розділу IV Порядку №631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються, зокрема, такі митні формальності, як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).
Судом встановлено, що за результатами вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених Харківською митницею ДФС раніше, приймаючи до уваги інформацію, отриману від Закарпатської митниці ДФС стосовно наявних розбіжностей у зазначенні вартості товару та враховуючи рекомендації згенерованого АСАУР профілю ризику за кодами 105-2 та 106-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» посадовою особою митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС був направлений запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів до спеціалізованого підрозділу - відділу контролю митної вартості (далі - ВКМВ) управління адміністрування митних платежів Харківської митниці ДФС.
Посадовою особою ВКМВ за результатами опрацювання запиту були встановлені наступні обставини: задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні/подібні товари, оформлені у митному відношенні цим підприємством раніше за митними деклараціями №№UА807170/2018/025243, UА807170/2018/024206; задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше; подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, довідка про транспортні витрати) не підтверджують причин зменшення фактурної вартості товарів в порівнянні з митним оформленням за вказаними вище митними деклараціями.
Таким чином, зазначені обставини стали підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України - декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.
Згідно ч.1 ст. 53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року №689, (далі - Методичні рекомендації) у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів.
Таким чином, 15.08.2018 позивача було письмово повідомлено про необхідність подання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів.
Протягом передбаченого законодавством десятиденного строку декларантом були надані наступні документи: копія декларації країни-експортера №МRN 18SК5671ЕХ80496100 від 24.07.2018, лист вантажовідправника «Embraco Slovakia s.r.o.», копії інвойсів №1009052469, №1009052467 від 24.07.2018 року та лист № 008/1-1036 від 16.08.2018 року.
За результатами вивчення поданих додаткових документів, посадовою особою ВКМВ було встановлено, що в наданих додатково транзитних інвойсах та декларації країни експорту по товару №1: «Герметичні компресори потужністю більше 0,4 КВт...» не співпадають суми платежів з сумами у інвойсі, який надано до митного оформлення (№ 1009724351), а саме: товар з кодовою позицією 6652 - 5776,44 євро замість зазначених декларантом 5476,00 євро; товар з кодовою позицією 7594 - 64,87 євро замість зазначених декларантом 74,00 євро; товар з кодовою позицією 7821 - 7610,16 євро замість зазначених декларантом 6322,56 євро; товар з кодовою позицією Е8Ю820988К - 957,75 євро замість зазначених декларантом 804,45 євро.
Згідно приписів ч.3 ст.54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до статті 55 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 55 МКУ визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України визначені главою 9 МКУ.
Так, згідно частин 1, 6, 8 статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г)на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.
Обґрунтування неможливості застосування основного та другорядних методів визначення митної вартості зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення. Це, зокрема: декларантом не надані додаткові документи, передбачені п.3 ст. 53 МКУ, що були витребувані митним органом; не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних добавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару, на матеріал витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом товарів, витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону, прибутку, що одержує експортер в результаті поставки в Україну.
За результатами опрацювання отриманих документів, посадовою особою ВКМВ, з застосуванням резервного методу, 21.08.2018 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2018/000726/2, яким скориговано митну вартість товару №1 «Герметичні компресори потужністю більше 0,4 КВт...» на рівні 14418 євро, з урахуванням транспортних витрат (14686,99 грн.) остаточна сума становить 14887,29 євро.
Відповідно до ч.6 ст.54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МКУ); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ (п.3 ч.6 ст.54 МКУ).
Відповідно до ст.58 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МКУ); використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МКУ).
Згідно з ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Вищевикладені обставини справи доводять той факт, що документи, подані декларантом до Харківської митниці ДФС разом з вищевказаною ЕМД містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Додаткових документів для усунення вказаних розбіжностей та спростування обґрунтованих сумнівів митниці в об'єктивності заявленої митної вартості товарів декларант до Харківської митниці ДФС не надав.
Таким чином, судом встановлено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2018/000726/2 від 21.08.2018 року прийняте повноважною особою, у передбачений законом спосіб та за визначеною процедурою на підставі наявних у митниці документів, оформлене з додержанням вимог ч.2 ст.55 МКУ та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Порядок проведення експертизи щодо товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, та суб'єктів підприємницької діяльності, які мають намір здійснювати міжнародні передачі таких товарів визначений "Положенням про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 767 від 15.07.1997 зі змінами.
Згідно з абзацом 6 пункту 14 "Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю" за підсумками експертизи Держекспортконтроль видає суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів відповідний дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат на право здійснення міжнародних передач товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, чи надсилає мотивовану відмову.
Суд зазначає, що у розумінні вищенаведених вимог законодавства ДП «Держзовнішінформ» не є уповноваженим органом на здійснення експертизи в галузі державного експортного контролю.
Таким чином, лист ДП «Держзовнішінформ» від 12.11.2018 року №222/131 щодо цінової експертизи герметичних компресорів є додатковим документом, отриманим декларантом в ході виконання митних формальностей і не може розцінюватись як висновок експертизи в розумінні ст.ст. 72, 101 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Харківської митниці ДФС про визнання неправомірним та скасування рішення слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Харківської митниці ДФС про визнання неправомірним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 04 червня 2019 року.
Суддя Бідонько А.В.