04 березня 2010 р. № 22/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗАТ «АзовЕлектроСталь»
на постанову
та
на рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009 року
господарського суду Донецької області від 26.08.2009 року
у справі господарського судуДонецької області
за позовомТОВ «НВП ІСТ ЛАЙН»
доЗАТ «АзовЕлектроСталь»
простягнення 11460,00 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з"явився,
- відповідача:не з"явився,
У липні 2009 року ТОВ «НВП ІСТ ЛАЙН»звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ЗАТ «АзовЕлектроСталь»про стягнення 9538,04 грн. інфляційних втрат та 1922,62 грн. -3 % річних.
У липні 2009 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, якою просив суд стягнути з відповідача 11810,83 грн. інфляційних втрат та 2408,54 грн. -3% річних (а.с.44-45).
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.08.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 7640,07 грн. інфляційних втрат, 2408,54 грн. -3% річних, 142,19 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009 року рішення місцевого господарського суду від 26.08.2009 року залишено без змін. а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ЗАТ «АзовЕлектроСталь»подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009 року та рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2009 року у справі № 38/209 за позовом ТОВ „НВП ІСТ ЛАЙН” до ЗАТ „АзовЕлектроСталь” про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 240863,73грн. та 475,13 грн. - 3 % річних затверджено мирову угоду.
Відповідно до зазначеної мирової угоди, відповідач брав на себе зобов'язання погасити суму заборгованості перед позивачем за поставлену продукцію в розмірі 240863,73грн. у наступні строки: 46320,00 грн. у строк до 29.12.2008 року; 65000,00 грн. у строк до 25.01.2009 року; 65000,00 грн. у строк до 25.02.2009 року; 64543,73 грн. у строк до 25.03.2009 року; відшкодувати суму державного мита у розмірі 2413,21 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. у строку до 25.03.2009р. У зв'язку з добровільнім врегулюванням спору мирним шляхом, ТОВ НВП “ІСТ ЛАЙН” відмовилось від позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 475,13 грн.
Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за мировою угодою, а саме 08.01.2009 року відповідач перерахував позивачу 46320,00 грн. Сума заборгованості становить 197074,94 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.2009 року, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.2009 року позовні вимоги ТОВ “НВП ІСТ ЛАЙН” до ЗАТ “АзовЕлектроСталь” про стягнення 197074,94 грн. заборгованості відповідно до мирової угоди задоволені повністю.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за мировою угодою, направив відповідачу претензію № 0414 від 14.04.2009 року про сплату 788,75 грн. -3 % річних та 6676,41 грн. інфляційних втрат.
Зазначена претензія залишена відповідачем без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 525, 526, ч.2 ст. 625, ч.2 ст. 530 ЦК України, а також неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за мировою угодою, яка затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2009 року, судова колегія з огляду на правильність розрахунків інфляційних втрат та 3% річних погоджується з висновками попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог про стягнення 7640,07 грн. інфляційних втрат за період з січня по червень 2009 року та 2408,54 грн. - 3% річних за період з 26.01.2009 року по 23.07.2009 року.
Водночас, судова колегія не може погодитись з висновками попередніх інстанцій про розподіл судових витрат у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 49 ГПК України, державне мито покладається:
у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 5 ст. 49 ГПК України, встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи приписи зазначеної статті, а також те, що позивачем було завищено розмір позовних вимог через неправильне обрахування інфляційних втрат та 3% річних, що призвело до часткового задоволення судом позовних вимог, тому в даному випадку суд, здійснюючи розподіл судових витрат повинен був покласти їх на обидві сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.
З огляду на зазначені обставини, судова колегія приходить до висновку про зміну судових рішень в частині розподілу судових витрат.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009 року та рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2009 року у справі № 22/15 змінити
Резолютивну частину рішення з даної справи викласти на наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Азовелектросталь» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, вул.. Машинобудівників, 1, р/р 26003900175599 у МФ ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742, ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП ІСТ ЛАЙН»(69006, м. Запоріжжя, вул. Северне шосе, 8, оф.5, р/р 26004000243954 в ВАТ «Універсал-Банк»м. Києва, МФО 322001, ЄДРПОУ 34441073) 7640,07 грн. інфляційних втрат, 2408,54 грн. -3% річних, 100,48 грн. державного мита та 265,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.».
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази, згідно із ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий, суддя Н.О.Кочерова
Судді О.М.Мамонтова
М.М. Черкащенко