04 березня 2010 р. № 52/230
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ "Гасан"
на постанову
та
на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року
господарського суду міста Києва від 24.06.2009 року
у справі господарського судуміста Києва
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_4
доТОВ "Гасан"
простягнення 36 865,38 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:ОСОБА_4,
- відповідача:Вагін В.М., Вагін А.В.,
У квітні 2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Гасан»про стягнення 32500 грн. основного боргу, 549,25 грн. пені, 451,23 грн. -3% річних та 3364,90 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2009 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 32500,00 грн. основного боргу, 549,25 грн. пені, 3364,90 грн. інфляційних втрат, 451,23 грн. -3% річних, 368,65 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року рішення місцевого господарського суду від 24.06.2009 року змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 32500,00 грн. основного боргу, 549,25 грн. пені, 451,23 грн. -3% річних, 3185,00 грн. інфляційних втрат, 366,85 грн. державного мита та 117,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій часині -в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ «Гасан»подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року та рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.09.2008 року між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) та ТОВ „Гасан” (замовник) було укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю, а виконавець бере на себе зобов'язання про надання за плату юридичних послуг, в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 1.1 ,1.2 договору, виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання замовникові правової допомоги в судовій справі № 3/246 за позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гасан” про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 52 а та інших справах, які будуть ініційовані замовником, що стосуються вказаної земельної ділянки, у формах: консультацій, нормативно-правового обґрунтування позиції замовника, вивчення судової практики та діючого законодавства з аналогічних питань, підготовка позовних заяв, відзивів, апеляційних та касаційних скарг, клопотань, заяв та інших процесуальних документів, формування доказової бази для підтримки правової позиції замовника у суді, представництво інтересів замовника в суді.
Відповідно до п. 1.4 договору, послуги виконавцем надаються замовнику з моменту підписання даного договору до винесення ухвали про зупинення провадження в судовій справі № 3/246, але не пізніше ніж до 31.12.2008 року.
Розділом 4 договору, сторони погодили порядок розрахунків, згідно з яким вартість послуг за договором складає 32500,00 грн. За усною домовленістю сторін замовник, після підписання договору, може сплатити виконавцеві частину суми наперед. Остаточна оплата здійснюється не пізніше 5 днів з моменту підписання акта виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця (п.4.1-4.3 договору).
Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання по договору, про що свідчить акт прийому-здачі виконаних робіт від 16.10.2008 року, який підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень та застережень (а.с. 15).
Проте, відповідач належним чином не виконав свої зобов»язання по договору та не оплатив, у зазначені в розділі 4 договору, строки вартість наданих позивачем послуг.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 6.4 договору, у разі прострочення оплати послуг, які надаються за договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% від суми, належної до сплати, за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладене, а саме неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору від 01.09.2008 року, приписи ст..ст. 525, 526 ЦК України та п.6.4 договору, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 32500,00 грн. основного боргу та 549,25 грн. пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи зазначеної статті, а також неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань по договору про надання юридичних послуг, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення 451,23 грн. -3% річних та з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на порядок розрахунків інфляційних втрат, про стягнення 3185,00 грн. з відповідача інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова є повною, законною та обґрунтованою, прийнятою при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування. Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу судового рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року у справі №52/230 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н.О.Кочерова
Судді О.М.Мамонтова
М.М.Черкащенко