Справа №2- 314
2010 рік
16 лютого 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кайро І.А. при секретарі Рябцевої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи виконавчій комітет Ялтинської міської ради, Ялтинська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи виконавчій комітет Ялтинської міської ради, Ялтинська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власницею ? частки житлового будинку АДРЕСА_1 відповідачі також є співвласниками зазначеного домоволодіння. Земельна ділянка на якій розташоване домоволодіння знаходиться у комунальній власності, та попередніми власниками було визначено порядок користування нею, про що маються відповідні рішення суду. У теперішній час відповідач перешкоджають їй користуватися земельними ділянками наданими їй у користування, самочинно побудувавши спірний сарай, навіс під яким розташоване будівельне сміття, побутові речі та металобрухт. Відповідачі відмовляються знести самочинно збудовані споруди, прибрати сміття, привести ділянку у придатний для використання стан, у зв'язку з чим вона та змушена звернутися до суду з даною позовною заявою. Більш того зазначеними діями відповідачів їй також було заподіяно моральну шкоду яку вона оцінює у суму 6000 гривень, та просить стягнути її з відповідачів.
Відповідачі у судове засідання не явилися про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, причину неявки суду не надали.
Представник 3-ї особи у судовому засіданні позов підтримав.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка та її представник не заперечували проти вирішення справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності відповідачів, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. ст. 169 ч. 4, ст.ст.224-227 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, вислухавши пояснення позивачки та її представника, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову повинно бути відмовлено по наступних підставах.
Згідно ст. 13 Конституції України, земля, що знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування.
На підставі п.12 Перехідних положень до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, крім земель наданих у приватну власність та земель на яких розташовані державні , у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства , у статутних фондах державі належить частки (акції, паї), здійснюються відповідними сільським , селищними, міськими радами, а не границь відповідними органами міської ради.
Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації, щодо земельних ділянок , на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених земельним кодексом. Теж саме встановлено ст. 124 ЗК України.
ч.2 ст. 95 ЗК України передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки окрім іншого може здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав та відшкодування збитків.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно до вимог ст. 21 ЗК України, на винних осіб покладається цивільна відповідальність згідно законодавству за самовільно зайняті земельне зайняття земельних ділянок.
У відповідності до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до п.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані чи будуються на земельній ділянці, не відведеної для цієї мети, або без належного дозволу.
При цьому судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 належить ? частка житлового будинку АДРЕСА_1
Рішенням Ялтинського міського суду від 14 березня 2002 року, було визначено окремий порядок користування спірною земельною ділянкою.
Рішенням Ялтинського міського суду від 23 липня 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням, відновлення раніше існуючого становища та відшкодування матеріальної та моральної шкоди було задоволено.
Рішенням Ялтинського міського суду від 18 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволений частково, ОСОБА_1 та членам її родини встановлено постійний безоплатний сервітут для забезпечення проходу до належній їй частки житлового будинку.
Постановою старшого державного виконавця від 22 грудня 2009 року, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання без поважних причин вищезазначеного рішення.
Постановою дільничного інспектора 2-го МВВС ЯМУ від 25 червня 2009 року, відмовлено у порушенні кримінальної справи та ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 186 КУпАП - самоуправство.
При цьому судом також встановлено, що згідно висновку експерта №8094 від 01 вересня 2008 року, на спірній земельній ділянці маються господарські споруди, а саме спірний навіс та деревинний сарай.
При цьому судом також встановлено, що згідно довідки начальника КП ЯМР БТІ від 12 грудня 2009 року, станом на 25 травня 2006 року останній раз проводилась реєстрація поточних змін, та згідно наданого плану спірних будов на земельній ділянці встановлено не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачкою у супереч ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України не було доведено наявності спірних будов, або факту будівництва відповідачами спірних будов, як і не було доведено факту самовільного будівництва відповідачами на наданій їй у користування земельній ділянці як і взагалі наявності в користуванні позивачки будь - якої земельної ділянки. У порушення вищезазначених норм закону, суду також не було доведено факту заподіяння позивачці моральної шкоди.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки суду не було доведено та судом не було встановлено факту наявності у користуванні позивачки будь якої земельної ділянки, як і не було доведено або встановлено наявності або будівництва відповідачами будь - яких самовільних будов, забруднення ділянки або заподіяння позивачці моральної шкоди, у задоволенні даний позовних вимог повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 21, 375, 391, 1167 ЦК України, ст. ст. 1, 3 - 8, 10, 11, 15, 60, 61, 158, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Ялтинська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: