Справа № 2-п-53/10 р.
16 березня 2010 року
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Заболотної Н.М.,
при секретарі - Бережній В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 січня 2010 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк» задоволені. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором від 07.09.2006 року, в розмірі 281029,69 гривні, звернено стягнення на квартиру загальною площею 50,00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що була відсутня в судовому засіданні у зв'язку з командировкою, крім того зазначила, що з заочним рішенням вона не згодна, оскільки в спірній квартири разом із нею проживає неповнолітня донька, крім того, вважає, що укладення договору в іноземній валюті суперечить вимогам закону у зв'язку з чим кредитний договір має бути визнаний недійсним, про що вона мала намір подати зустрічний позов.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали заяву, просили заочне рішення суду скасувати з вищенаведених підстав.
Представник позивача ЗАТ КБ «Приватбанк» - Паніна П.Є. заперечувала проти скасування заочного рішення, просила врахувати, що умовами кредитного договору, укладеного між сторонами визначено, що реєстрація за адресою предмета іпотеки можлива лише у разі отримання згоди на це банку, такої згоди банк не давав. Також просила врахувати, що питання про виселення позивачем не ставилося, право на продаж предмету іпотеки не є правочином стосовно нерухомого майна, у зв'язку з чим не потребує згоди органу опіки та піклування. Крім того, банк на час укладення кредитного договору мав видані Національним банком України банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції в іноземній валюті.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи та докази, надані відповідачем, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з доданої до заяви копії командировочного посвідчення ОСОБА_1 була відсутня в судовому засіданні у зв'язку з командировкою, однак докази, на які посилається відповідачка не мають значення для правильного вирішення спору.
Так, згідно з умовами іпотечного договору іпотекодавець має право, зокрема, передавати предмет іпотеки у користування іншим особам тільки за письмовою згодою іпотекодержателя. Такої згоди банк не надавав відповідачці. Крім того, надана відповідачкою довідка КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, суперечить довідці сектору по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим ( а.с.63), наданою на запит суду, згідно з якою в спірній квартирі АДРЕСА_1 відповідно до форми № 16 ЖЕО Центрального району м. Сімферополя зареєстрована лише ОСОБА_1 Також, із заяви - анкети ОСОБА_1 поданої до ЗАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що чоловік відповідачки (батько дитини) зберігає право користування житлом АДРЕСА_3.
Відповідно до частини 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що копія позову надсилалася відповідачці разом із ухвалою про відкриття провадження у справі, крім того, відповідачка мала можливість протягом усього часу розгляду справи ознайомитися із матеріалами справи, однак, з таким клопотанням вона до суду не зверталася. Також, суд вважає безпідставними і посилання відповідачки на незаконність укладення договору в іноземній валюті, а своє право на подання позову про визнання кредитного договору недійсним вона має право реалізувати в загальному порядку.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 231 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя Заболотна Н.М.