09 березня 2010 р. № 18/123/09
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.,
розглянувши касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Миколаїв (далі -СПД ФО ОСОБА_2.)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2009
зі справи № 18/123/09
за позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв (далі -відділення АМК)
до СПД ФО ОСОБА_2
про стягнення штрафу та пені,
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача -не з'яв.,
відповідача -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
У серпні 2009 року Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 15000,00 грн. штрафу, нарахованого на підставі рішення адміністративної колегії відділення АМК від 23.04.2009 № 8-ріш за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та 5400,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.10.2009 (суддя Давченко Т.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 (колегія суддів у складі: суддя Величко Т.А. -головуючий, судді Бойко Л.І., Жукова А.М.), позов задоволено. Стягнуто з СПД ФО ОСОБА_2 до загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Управлінні Держказначейства України 15000,00 грн. штрафу та 5400,00 грн. пені. Приймаючи зазначені рішення, попередні судові інстанції, з посиланням на приписи ст.ст. 50, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", виходили з обґрунтованості позовних вимог та обов'язковості виконання рішення від 23.04.2009 № 8-ріш.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 07.10.2009, постанову апеляційного суду від 01.12.2009 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 42, 22, 43, 69, 77, 79 ГПК України, ст. 55 Конституції України.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача -без задоволення.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Даного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.04.2009 адміністративною колегією відділення АМК було прийнято рішення № 8-ріш у справі № 2-26.206/6-2009 про визнання дій СПД ФО ОСОБА_2 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, п. 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та накладання на нього штрафу за вчинене правопорушення у розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до цього рішення допущене відповідачем порушення полягало в тому, що СПД ФО ОСОБА_2, СПД ФО ОСОБА_3, а також ТОВ "Агростар" при проведенні тендеру по закупівлі будівельних матеріалів для поповнення матеріального резерву м. Миколаєва, узгодили свої дії по підготовці тендерних пропозицій, що призвело до усунення конкуренції між ними, в той час як наявність такої конкуренції є необхідною умовою при проведенні тендеру. Внаслідок зазначених дій право на укладення договору за результатами тендеру було отримано одним із учасників не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати цих торгів.
Вказане рішення отримане відповідачем 26.05.2009, однак у передбачений законодавством строк штраф ним сплачено не було.
У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу у встановлений законом строк йому на підставі частини п'ятої ст. 56 вказаного Закону нараховано пеню за період з 28.07.2009 по 20.08.2009 у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожен день прострочення, загальний розмір якої склав 5400,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач обґрунтовував його тим, що станом на серпень 2009 року відповідачем не сплачено штраф у розмірі 15000,00 грн. та пеню в сумі 5400,00 грн., у зв'язку з чим його борг в сумі 20400,00 грн. підлягає примусовому стягненню.
Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 50, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", дійшли правильного висновку про задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми несплачених штрафу та пені. При цьому судами правомірно зазначено, що оскільки у встановлені строки оспорюване рішення відділення АМК у судовому порядку не оскаржувалося, воно є чинним і обов'язковим до виконання особою, щодо якої воно прийнято.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що суд повинен був зупинити розгляд цієї справи до вирішення по суті Миколаївським окружним адміністративним судом справи № 2а-5869/09/1470 за позовом ТОВ "Агростар" до Миколаївського обласного територіального відділення АМК України про скасування рішення від 23.04.2009, також були предметом судового дослідження у суді апеляційної інстанції і обґрунтовано не взяті до уваги, оскільки ТОВ "Агростар" не являється стороною по справі № 18/123/09, а сам відповідач вказане рішення відділення АМК стосовно нарахованих йому штрафу та пені не оспорив у встановленому законом порядку.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2009 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 зі справи № 18/123/09 залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 - без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко