09 березня 2010 р. № 4/2-62
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства "Техніка", м. Донецьк (далі -АТ "Техніка")
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009
зі справи № 4/2-62
за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську, м. Краматорськ (далі -відділення Фонду)
до АТ "Техніка"
про стягнення 23914,62 грн.,
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача -не з'яв.,
відповідача -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
У лютому 2009 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську звернулося з позовом до акціонерного товариства "Техніка" про стягнення суми 23914,62 грн. на відшкодування шкоди в порядку регресу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2009 (суддя Забарющий М.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009 (колегія суддів у складі: суддя М'ясищев А.М. -головуючий, судді Москальова І.В., Старовойтова Г.Я.), позов задоволено. Стягнуто з АТ "Техніка" на користь відділення Фонду 23914,62 грн. на відшкодування збитків. Приймаючи зазначені рішення, попередні судові інстанції, з посиланням на приписи ст.ст. 11, 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст.ст. 2, 6, 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності", ст.ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України, виходили з обґрунтованості позовних вимог.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 20.07.2009 та постанову апеляційного суду від 14.09.2009. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 1, 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст.ст. 13, 14, 21, 28, 34, 46, 47, 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності".
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Даного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.02.2004 з працівником ЗАТ "НПК "КРАМТЕХМАШ" ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов'язків стався нещасний випадок у дорожньо-транспортній пригоді через зіткнення на трасі Димитрове-Костянтинівка автомобілю "HYNDAI Santa Fe" (д.н. 02300ЕС, власник - ЗАТ "НПК "КРАМТЕХМАШ") під керуванням водія ОСОБА_2 (в автомобілі знаходилися пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із вантажопасажирським автомобілем "ІVЕКО Turbo Daily" (д.н. НОМЕР_1, власник - АТ "Техніка") під керуванням водія ОСОБА_4
Згідно з актом від 11.03.2004 № 1 про нещасний випадок на виробництві громадянин ОСОБА_2 внаслідок ДТП отримав численні тілесні ушкодження.
Вироком Красноармійського міського районного суду Донецької області від 07.02.2005 водій АТ "Техніка" ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою ст. 286 КК України. Згідно виписки із акту огляду МСЕК від 30.05.2005 ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності, про що також встановлено вказаним вироком Красноармійського міського районного суду Донецької області. Крім того, з АТ "Техніка" стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3272,41 грн. та моральну шкоду в сумі 7000,00 грн.; на користь ЗАТ "НПК "КРАМТЕХМАШ" матеріальну шкоду в сумі 85520,87 грн., на користь ОСОБА_3 -матеріальну шкоду в сумі 2196,45 грн. та моральну шкоду в сумі 25000,00 грн.
Підставою для покладання відповідальності з відшкодування заподіяної шкоди на АТ "Техніка" був установлений районним судом факт того, що шкода заподіяна громадянином ОСОБА_4 - працівником АТ "Техніка", який виконував трудові обов'язки на автомобілі "ІVЕКО Turbo Daily", що належав цьому ж підприємству.
Судами також з'ясовано, що вказані факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.2006 у справі № 19/12 та згідно приписів ст. 35 ГПК України доведення не потребують.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача в порядку регресу 18682,62 грн., які він перерахував громадянину ОСОБА_2 у якості страхових виплат за період з 01.11.2007 по 31.01.2009 та 5323,00 грн. витрат на його санітарно-курортне лікування.
Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 11, 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст.ст. 2, 6, 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності", ст.ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України, дійшли правильного висновку про задоволення позову.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що законодавством, яке регулює спірні відносини не передбачено право позивача на регресну вимогу, також були предметом судового дослідження у суді апеляційної інстанції і обґрунтовано не взяті до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
У цьому ж зв'язку названі судові інстанції врахували, що АТ "Техніка" не є страхувальником відносно потерпілого ОСОБА_2, оскільки відповідач виступає страхувальником лише стосовно своїх працівників, які працюють у нього на умовах трудового договору (контракту).
В той же час суди обґрунтовано прийняли до уваги, що громадянин ОСОБА_2 є застрахованою особою, на користь якої здійснювалось страхування його роботодавцем ЗАТ "НПК "КРАМТЕХМАШ".
Оскільки позивачем за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проведено страхові виплати, що знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з діями особи (працівника відповідача), правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то витрачені позивачем кошти є по суті відшкодуванням громадянину ОСОБА_2 шкоди, яка була завдана іншою особою.
Відповідно ж до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з частиною першою ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 1187 названого Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, у розгляді даної справи суди правильно застосували норми ЦК України і прийняли обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2009 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009 зі справи № 4/2-62 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Техніка" - без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко