Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 363/1851/14-ц
провадження № 61-43053св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 ,на постанову апеляційного суду Київської області від 31 липня 2018 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Верланова С. М., Голуб С. А.,
Короткий зміст позовних вимог:
У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області, про встановлення нікчемності заповіту.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на майно, що належало йому на праві приватної власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Враховуючи те, що вона є спадкоємцем за законом - 19 липня 2013 року вона звернулась із заявою про прийняття спадщини до Вишгородської районної державної нотаріальної контори, яка була зареєстрована в Спадковому реєстрі та заведена спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 Проте, через декілька місяців у нотаріуса вона дізналась про те, що секретарем виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області 23 жовтня 2012 року було посвідчено заповіт її чоловіка ОСОБА_5 Вказаний заповіт був зареєстрований в Спадковому реєстрі вже після смерті її чоловіка, а саме 08 жовтня 2013 року о 15 год. 05 хв. У вказаному заповіті зазначено про те, що її чоловік ОСОБА_5 все своє майно заповідає відповідачу - ОСОБА_2 . Вважає, що вказаний заповіт є недійсним, оскільки був складений з порушенням вимог цивільного законодавства, підпис на заповіті не є підписом її чоловіка. Напис у заповіті «Цей заповіт прочитаний мною в голос і підписаний власноручно» написаний не ОСОБА_5 , а іншою людиною, оскільки у її чоловіка був зовсім інший почерк. Крім того, вказаний заповіт був складений з порушенням вимог щодо форми та посвідчення, а тому, за таких обставин вважала, що вказаний заповіт підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою суду від 11 листопада 2014 року до участі у справі залучено ОСОБА_1 як правонаступника позивача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
20 вересня 2016 року ОСОБА_1 уточнено позовні вимоги, шляхом зміни предмету позову і остаточно з тих самих підстав вона просила суд встановити нікчемність заповіту ОСОБА_5 , посвідчений 23 жовтня 2012 року секретарем виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 164, номер у спадковому реєстрі 55101121, а також просила покласти судові витрати, пов'язані із розглядом справи на відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.
Встановлено нікчемність заповіту від імені ОСОБА_5 , який посвідчений 23 жовтня 2012 року секретарем виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 164, номер у спадковому реєстрі 55101121.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при посвідченні спірного заповіту секретарем сільської ради не дотримано вимог закону щодо порядку його посвідчення, а саме не було запрошено двох свідків, не вказано місце складання заповіту та не внесені до Спадкового реєстру відомості про посвідчений заповіт, що є достатньою підставою для встановлення нікчемності заповіту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Київської області від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року скасовано та прийнято постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області про встановлення нікчемності заповіту відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивовано недоведеністю заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить постанову апеляційного суду Київської області від 31 липня 2018 року скасувати, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовані усі фактичні обставини справи, не досліджені та залишились без належної оцінки наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, а тому постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки як вбачається з витягу із спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) від 27 березня 2014 року заповіт ОСОБА_5 від 23 жовтня 2012 року було подано на реєстрацію 08 жовтня 2013 року, тобто через 5 місяців після смерті ОСОБА_6 Зазначений заповіт є недійсним в силі закону, в той же час встановлення нікчемності заповіту рішенням суду необхідно для захисту прав позивача.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, надано строк для надання відзиву.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною першою та другою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Статтею 1253 ЦК України передбачена можливість посвідчення заповіту при свідках, яке відбувається за бажанням заповідача. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою.
Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України
№ 3306/5 від 11 листопада 2011 року (далі - Порядок) визначено порядок посвідчення заповіту.
Так, у пункті 1.2. розділу I вищевказаного Порядку зазначено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.
Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування.
В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. При вчиненні нотаріальної дії посадові особи органів місцевого самоврядування встановлюють особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії (пункти 2.1., 2.3. розділу II Порядку).
У пункті 1.4. розділу III Порядку зазначено, що посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.
Встановлено, що у зв'язку із похилим віком та станом здоров'я (інсульт) ОСОБА_5 за ним доглядав відповідач за місцем свого проживання у будинку по АДРЕСА_3 , в зв'язку з чим ще за життя ОСОБА_5 склав заповіт.
За наявності заповіту ОСОБА_5 на користь відповідача, його дружина ОСОБА_4 Ѕ частину квартири, на яку відкрилася спадщина після смерті чоловіка на момент її відкриття, а саме квартиру АДРЕСА_1 не успадкувала.
Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інших спадкоємців, ніж спадкоємців за заповітами не має.
За результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи та проведення додаткової посмертної судово-почеркознавчої експертизи встановлено що підписи від імені ОСОБА_5 виконані однією особою, імовірно ОСОБА_5 (Висновок Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 21920/21921/15-32 від 15 березня 2016 року, висновок Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 16031-16033/17-32 від 09 листопада 2017 року).
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, на підставі поданих сторонами доказів, оцінених належним чином, дійшов правильного висновку про те, що волевиявлення ОСОБА_5 спрямоване на передачу майна саме ОСОБА_7 та зафіксоване в оспорюваному заповіті від 23 жовтня 2012 року, було вільним та відповідало його волі. Доказів протилежного позивач у порядку статті 76 ЦПК України не надала, що є її процесуальним обов'язком.
Зі змісту заповіту вбачається, що його складено у письмовій формі, із зазначенням дати, місця його складення та засвідчено гербовою печаткою.
Доводи касаційної скарги про те, що заповіт ОСОБА_5 від 23 жовтня 2012 року було подано на реєстрацію 08 жовтня 2013 року є безпідставними, оскільки такі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції, висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 ,залишити без задоволення.
Постанову апеляційного суду Київської області від 31 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
В. М. Коротун
М. Є. Червинська