Справа № 567/228/19
заочне рішення
27 травня 2019 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
секретар - Самолюк А.В.
з участю:
представника позивача Ковальчук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Острозької районної державної адмінстрації в інтересах малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
в Острозький районний суд звернувся орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обгрунтування позову зазначає, що матір'ю малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , яка систематично ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Вказує, що батько дітей ОСОБА_4 помер в травні 2014 року, а мати ОСОБА_3 має психічне захворювання, а саме розлади особистості та поведінки обумовлені епілептичною хворобою, судомними нападами середньої частоти у вигляді виражених характерологічних змін обтяжених вживанням алкоголю.
Зазначає, що малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були взяті на первинний облік служби у справах дітей, а 29.05.2014 року їм надано статус “діти, позбавлені батьківського піклування”, влаштовано в державні заклади, а з 28.07.2014 року вони перебувають в сім'ї громадян України, де їм створено усі належні та необхідні умови для проживання, виховання та розвитку.
При цьому, відповідач ОСОБА_3 не бере участі в утриманні та вихованні дітей, не турбується про них, не дбає про їхнє здоров'я та розвиток, не цікавиться ними та їхнім життям, не відвідує дітей та не телефонує їм.
Посилаючись на вказані обставини, орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття, шляхом відкриття на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особистих рахунків у відділенні ПАТ "Державний ощадний банк України".
Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, встановив наступне.
Ухвалою суду від 25.02.2019 року позовну заяву органу опіки та піклування прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження у справі, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою суду від 01.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник органу опіки та піклування підтримала позовні вимоги в повному об'ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить позов задоволити.
Пояснила, що відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Острозької РДА від 06.05.2014 року, малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були взяті на первинний облік служби, як діти, які залишилися без піклування батьків, а 29.05.2014 року їм було надано статус “діти, позбавленні батьківського піклування”.
Зазначила, після цього діти були влаштовані в державні заклади, однак, з 28.07.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в сім'ї громадян України, а саме, в дитячому будинку сімейного типу, де їм створено усі належні умови для проживання, виховання, навчання та розвитку.
При цьому, відповідач життям дітей не цікавиться, не займається їх матеріальним забезпеченням, окрім того з липня 2014 року ОСОБА_3 жодного разу не цікавилася у службі у справах дітей чи районній державній адміністрації місцем перебування дітей, можливістю побачитися з ними чи приймати участь у їх житті.
Вказує, що з ОСОБА_3 неодноразово було проведено бесіди щодо необхідності проходження нею лікування в умовах стаціонару, у зв'язку із наявним в неї психічним захворюванням та необхідність отримання висновку ЛКК, однак на даний момент остання відповідне лікування не пройшла, на контакт з медичним персоналом та працівниками служби у справах дітей не йде, на телефонні дзвінки не відповідає.
Окрім того, зазначає, що відповідач є матір'ю п'яти дітей та уже позбавлена батьківських прав відносно старших дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а менший син 3-річного віку перебуває в КЗ “Рівненський спеціалізований будинок дитини”.
Вказуючи, що ОСОБА_3 не піклується про здоров'я, фізичний і духовний розвиток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, не забезпечує дітей харчуванням, лікуванням, належними умовами проживання, що негативно впливає на їх фізичний та духовний розвиток, не утримує їх, що свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому порядку, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.
За клопотанням представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено наступні обставини.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.08.2011 року Розвазькою сільською радою Острозького району Рівненської області встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (актовий запис про народження №14 від 30.08.2011 року).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01.07.2009 року Розвазькою сільською радою Острозького району Рівненської області встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (актовий запис про народження №16 від 01.07.2009 року).
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 03.05.2014 року виконавчим комітетом Розвазької сільської ради Острозького району Рівненської області вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис №9 від 03.05.2014 року).
Відповідно до рішення Острозького районного суду від 11.04.2006 року, ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно наказу начальника служби у справах дітей Острозької районної державної адміністрації Рівненської області №28 від 06.05.2014 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Водночас, на підставі розпорядження голови Острозької районної державної адміністрації №132 від 29.05.2014 року, малолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встановлено статус “дитини, позбавленої батьківського піклування”.
Відповідно до висновку огляду ЛКК №127 від 23.05.2014 року, ОСОБА_3 встановлено діагноз “Розлад особистості та поведінки обумовлені епілептичною хворобою, судомними нападами середньої частоти у вигляді виражених характерологічних змін обтяжених вживанням алкоголю”. Окрім того, з висновку вбачається, що вказане захворювання і сам перебіг хвороби (наявність судомного синдрому дисфорій), що викликають агресію по відношенню до дітей, перешкоджає виконанню хворою батьківських обов'язків по відношенню до своїх малолітніх дітей.
З висновків ЛКК закладу охорони здоров'я КЗ “Острозька обласна психіатрична лікарня” Рівненської обласної ради від 02.03.2018 року №52 та №53, які дійсні до 02.09.2018 року, вбачається, що ОСОБА_3 за рівнем обмеження життєдіяльності має високий ступінь втрати здоров'я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну недієздатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов'язків відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Водночас, з листа КЗ “Острозька обласна психіатрична лікарня” Рівненської обласної ради від 26.09.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 протягом останніх 6 місяців стаціонарного лікування в даному закладі не проходила, а тому надати повторний висновок ЛКК про наявність хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов'язків не можливо.
Окрім того, відповідно до листа Острозької ЦРЛ від 05.10.2018 року, ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням та з метою вирішення питання можливості виконання нею батьківських обов'язків, 13.03.2018 року останню було скеровано в Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення, після чого остання в психіатричний кабінет Острозької ЦРЛ не зверталася.
Відповідно до витягу з протоколу №18 засідання Комісії з питань захисту прав дитини Острозької РДА від 15.11.2018 року, члени комісії ухвалили визнати неналежним стан виконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 щодо її малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Окрім того, з висновку органу опіки і піклування Острозької РДА від 15.11.2018 року вбачається, що зазначений орган, у зв'язку з невиконанням матір'ю ОСОБА_3 батьківських обов'язків, вважає за доцільне позбавити її батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно даного висновку, органом опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації, при розгляді питання про доцільність позбавлення батьківських прав, було встановлено, що за час перебування дітей ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дитячому будинку сімейного типу, а саме, з 2014 року, відповідач їх жодного разу не навідала, не цікавилася їх вихованням, здоров'ям та життям, не зверталася у відповідні органи за місцем перебування дітей з питанням можливості зустрічей з ними.
Фактичне перебування малолітніх дітей відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дитячому будинку сімейного типу та опіки над ними зі сторони батьків-вихователів підтверджується розпорядженнями голови Корецької районної державної адміністрації №253 від 28.07.2014 року, №326 від 05.11.2015 року, довідками та характеристиками з місця навчання дітей, актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї батьків-вихователів від 10.12.2018 року, де малолітнім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 забезпечено належні умови для проживання, повноцінного розвитку, виховання та навчання.
Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні як права, так і обов'язки щодо дитини.
З пояснень представника органу опіки та піклування та письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідач, яка є матір'ю малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тривалий час не приділяє жодної уваги вихованню дітей, не створює належних умов для їх проживання, виховання, розвитку та матеріального забезпечення, не цікавиться їх життям, навчанням та розвитком.
Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі у вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя дітей мала місце протягом довгого періоду часу і триває по даний час, що було підставою для висновку органу опіки і піклування Острозької РДА, яким рекомендовано позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо її дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, внаслідок чого не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, чим позбавляє можливості нормально самоусвідомлюватись.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дітей. При цьому, суд враховує, що зазначений стан речей триває довгий проміжок часу і ОСОБА_3 продовжує свідомо нехтувати своїми обов'язками щодо малолітніх дітей, що знайшло підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки, судом встановлено, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, в тому числі від їх матеріального утримання, що є складовою виховання, то її слід позбавити батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до ч.4 ст.60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що малолітніх дітей ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передано на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу, який створено на базі прийомної сім'ї ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Статтею 166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини і суд, одночасно з позбавленням батьківських прав може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Окрім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини, дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
При цьому, ст.180 Сімейного Кодексу України визначено, що обов'язок утримувати дитину лежить на батьках.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , будучи матір'ю малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , своїх дітей належним чином не утримує, хоча зобов'язана це робити.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню малолітніх дітей, хоча має можливості брати матеріальну участь в їх утриманні, так як за віком та станом здоров'я є працездатною, тобто має фізичну можливість працювати, отримувати певний матеріальний дохід та має можливість брати участь в утриманні дітей.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного, з врахуванням того, що ОСОБА_3 є матір'ю 5 дітей та обов'язок по утриманню яких покладено на неї, при вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 1/10 частки її доходу на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому судом береться до уваги добрий стан здоров'я дітей, відсутність у відповідача інвалідності. Водночас, при вирішенні спору суд виходить з того, що відповідач є працездатною, оскільки інших доказів суду не надано.
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 14.02.2019 року, а тому, за правилами ст.191 СК України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки рішення по справі ухвалено на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, то судовий збір по справі підлягає стягненню з відповідача.
На підставі ст.ст. 164, 182 СК України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
позов задоволити частково.
Позбавити ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) батьківських прав щодо малолітніх дітей - сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на утримання малолітніх дітей - сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти в розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.02.2019 року до досягнення дітьми повноліття, шляхом відкриття на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особистих рахунків у відділенні ПАТ ”Державний ощадний банк України”.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) НОМЕР_5 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 30.05.2019 року.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.