73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
10 березня 2010 р. Справа № 2-а-835/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді: Морська Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання ДПІ у Генічеському районі Херсонської області здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номера - за прізвищем, ім'ям, по батькові; зобов'язання ДПІ у Генічеському районі Херсонської області зробити у паспорті на сторінці 7,8 або 9 відмітку наступного змісту "Имеет право осуществлять любые платежи без индивидуального идентификационного номера", завірити його підписом відповідної посадової особи і гербовою печаткою ДПІ у Генічеському районі; зобов'язання ДПІ у Генічеському районі Херсонської області надаті відповідні дані із Державної податкової адміністрації України для виключення інформації про нього із Державного реєстра фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів; зобов'язання ДПІ у Генічеському районі Херсонської області знищити облікові картки № 1-ДР, на підставі яких були внесені дані про присвоєння йому ідентифікаційного номера і загальні відомості про нього в інформаційний фонд Державного реєстру ДПІ у Генічеському районі та ДПА.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, облік позивача як платника податків без застосування ідентифікаційного номера повинен здійснюватись за прізвищем, ім'ям, по батькові, без застосування серії та номері паспорта. Наказ ДПА України від 19.10.2004 року, який регламентує порядок внесення відмітки до паспорта громадянина не повинен застосовуватись, оскільки Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 р. № 320-94-ВР (далі - Закон № 320-94-ВР) не потребує уточнень. На думку позивача, оскільки ДПІ у Генічеському районі є територіальним податковим органом, то відповідно даний орган повинен зробити відмітку у паспорті про право не застосовувати ідентифікаційний номер. Також підлягають знищенню облікові картки № 1-ДР, на підставі яких були внесені дані про присвоєння йому ідентифікаційного номера.
Відповідач надав суду заперечення, у яких зазначив, що облік платників податків без застосування ідентифікаційного номера повинен здійснюватись за серією та номером паспорта. Щодо внесення до паспорта запису про наявність у позивача права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, то такий запис мають право здійснювати посадові особи органів внутрішніх справ на підставі довідки, виданої місцевим податковим органом. Тобто ДПІ у Генічеському районі не порушило прав позивачки.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову із наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 320-94-ВР для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації вказаної норми Закону та уповноважений на це орган визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року N 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за N 1345/9944 (далі - Порядок).
Відповідно до пп 1.4 та 1.5 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності у неї ідентифікаційного номера, а також особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви податковий орган за місцем своєї реєстрації.
Пунктом 2 Порядку визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби.
Згідно з п. 1.3 орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форма якої наведена у додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Відповідно до пп. 4, 5 Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою N В3 та паспорт громадянина України. Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою N В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера".
Інформація, зазначена в заяві, використовується податковими органами для формування відносно особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, відповідної особової справи. Після її формування, дані про таку особу виключаються з Державного реєстру, без порушення повноти обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, а облік особи здійснюється в альтернативній формі - за серією та номером паспорта.
Таким чином, даний Порядок розроблений згідно з Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" та з метою його виконання для усунення прогалин в регулюванні спірного питання, тому твердження позивача, що Порядок суперечить цьому Закону є необґрунтованим та помилковим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є членом приходської общини Свято-Успенської церкви м. Генічеська Херсонсько-Таврійської Єпархії УПЦ, що підтверджується довідкою від 03.03.2009 р., та через свої релігійні переконання відмовляється від ідентифікаційного номера.
Судом встановлено, що позивач звертався до ДПІ у Генічеському районі із заявою довільної форми щодо виключення ідентифікаційного номера та всієї інформацію про нього з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів, збереження раніше встановленої форми обліку платника податків і інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номера - за прізвищем, ім'ям, по батькові та проханням зробити відмітку у паспорті громадянина України про здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера, завіривши її підписом посадової особи та печаткою ДПІ у Генічеському районі.
На зазначену заяву ДПІ у Генічеському районі було надано відповідь та роз'яснено порядок офіційного звернення до податкового органу та процедури виключення ідентифікаційного номера та всієї інформацію про неї з інформаційного фонду з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та внесення відмітки у її паспорт про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, що підтверджується листом ДПІ у Генічеському районі від 20.01.2008 N 252/10/29007.
Таким чином, суд приходить до висновку, що реалізація права позивача на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано відмовляючись від дотримання вказаного Порядку, позбавляє себе можливості реалізувати, своє право на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів, відповідачами це право ОСОБА_1 не було порушене, а його нереалізація зумовлена його власною поведінкою.
Отже, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, так як дії відповідача не порушили його права, свободи і законні інтереси.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номера - за прізвищем, ім'ям, по батькові; зробити у паспорті на сторінці 7,8 або 9 відмітку наступного змісту "Имеет право осуществлять любые платежи без индивидуального идентификационного номера", завірити його підписом відповідної посадової особи і гербовою печаткою ДПІ у Генічеському районі; надати відповідні дані із Державної податкової адміністрації України для виключення інформації про нього із Державного реєстра фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів; знищити облікові картки № 1-ДР, на підставі яких були внесені дані про присвоєння йому ідентифікаційного номера і загальні відомості про нього в інформаційний фонд Державного реєстру ДПІ у Генічеському районі та ДПА.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.